Номер провадження: 33/813/2499/24
Номер справи місцевого суду: 523/13196/24
Головуючий у першій інстанції Шкорупеєв Д.А.
Доповідач Громік Р. Д.
25.11.2024 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду: Громік Р.Д.
за участю секретаря Узун Н.Д.,
за участі:
правопорушника ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Суворовського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2024 року, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення: -за ст. 122-4 КУпАП - у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 гривень; -за ст. 124 КУпАП - у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень; на підставі ст. 36 КУпАП остаточно накладено на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3 400 гривень; стягнено з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок на користь держави,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії АБА №114661 від 16.07.2024 вбачається, що 12.07.2024 року о 22 годині 00 хвилин водій ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Ядова, 26 в м.Одесі, керуючи автомобілем марки «Skoda» номерний знак НОМЕР_1 , в порушення п. 13.1 ПДР України, не врахувавши дорожньої обстановки, не дотримавшись безпечного інтервалу, скоїла наїзд на припаркований автомобіль марки «BMW» номерний знак НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортного засобу з матеріальними збитками, за що відповідальність передбачена статтею 124 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії АБА №114661 від 16.07.2024 вбачається, що 12.07.2024 року о 22 годині 00 хвилин водій ОСОБА_1 , рухаючись по вул.Ядова, 26, керуючи автомобілем марки «Skoda» номерний знак НОМЕР_1 , була причетною до ДТП та в порушення п. 2.10.а ПДР України залишила місце дорожньо - транспортної пригоди, за що відповідальність передбачена статтею 122-4 КУпАП.
Постановою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2024 року адміністративні справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 передбачені ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП об'єднано в одне провадження.
Постановою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2024 року притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення: -за ст. 122-4 КУпАП - у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 гривень; -за ст. 124 КУпАП - у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень; на підставі ст. 36 КУпАП остаточно накладено на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3 400 гривень; стягнено з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок на користь держави,.
На дану постанову ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення, яким провадження закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись при цьому на порушення норм процесуального та матеріального права.
В доводах апеляційної скарги зазначено, що:
1) матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували наявність механічних пошкоджень у транспортного засобу «BMW» номерний знак НОМЕР_2 , а таким чином відсутній наслідок ДТП у вигляді матеріальних збитків, що виключає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП;
2) відсутні докази, що саме ОСОБА_1 здійснила наїзд на транспортний засіб «BMW» номерний знак НОМЕР_2 та вподальшому залишила місце ДТП, що виключає склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП.
Вивчивши доводи поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, поваги до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 та ст. 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно із п. п. 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.3б ПДР встановлено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до пункту 13.1. Правил дорожнього руху України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Порушення вимог 13.1 Правил дорожнього руху має наслідком притягнення до адміністративної відповідальності ст. 124 КУпАП.
За змістом вимог статті 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до ст. 122-4 КУпАП залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Відповідно до п. 2.10 а Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні. Суб'єктом правопорушення є фізично осудна особа, яка досягла шістнадцятирічного віку.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.
Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об'єднуються у чотири групи (елементи): об'єкт адміністративного правопорушення, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб'єкт адміністративного правопорушення та суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов'язковими. Суб'єктивна сторона - відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи - є необхідним елементом суб'єктивної сторони.
Виходячи із диспозиції даної статті слідує, що для кваліфікації дій правопорушника за даною статтею, необхідною умовою є наявність факту дорожньо-транспортної пригоди, усвідомлення особою, що притягується до адміністративної відповідальності причетності до неї та умисел вказаної особи на залишення дорожньо-транспортної пригоди.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. А притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії АБА №113349 від 16.07.2024, в якому наведені обставини порушення п. 13.1 «Правил дорожнього руху», (а.с. 20);
- схемою місця дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 3);
- поясненнями (а.с. 22-24);
- протоколом про адміністративне правопорушення серії АБА №114661 від 16.07.2024, в якому наведені обставини порушення п. 2.10а «Правил дорожнього руху», (а.с. 1);
Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у сукупності, дійшов правильного висновку, що в діях ОСОБА_1 , яка притягується до адміністративної відповідальності вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.124 та ст. 122-4 КУпАП.
Суд першої інстанції при накладенні адміністративного стягнення правильно враховував: ступінь суспільної небезпеки правопорушення, особистість правопорушниці, ступінь її провини, майновий стан, а також те, що умисні дії правопорушниці були направлені на порушення безпеки руху з використанням джерела підвищеної небезпеки - автомобіля.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що необхідним і достатнім адміністративним стягненням для правопорушника буде штраф в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 3400 гривень, з метою подальшого запобігання правопорушень та виховування особи в дусі дотримання «Правил дорожнього руху України».
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували наявність механічних пошкоджень у транспортного засобу «BMW» номерний знак НОМЕР_2 , а таким чином відсутній наслідок ДТП у вигляді матеріальних збитків, що виключає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, то апеляційний суд звертає увагу на таке.
Зі змісту норми КУпАП вбачається, що об'єктивну сторону складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП становить діяння - порушення правил дорожнього руху, та наслідок - заподіяна шкоди майну, а саме: транспортним засобам, вантажу, автомобільним дорогам, вулицям, залізничним переїздам, дорожнім спорудам чи іншому майну.
Із долученої до матеріалів справи схеми дорожньо-транспортної пригоди можна встановити, що водій ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Ядова, 26 в м.Одесі, керуючи автомобілем марки «Skoda» номерний знак НОМЕР_1 , в порушення п. 13.1 ПДР України, не врахувавши дорожньої обстановки, не дотримавшись безпечного інтервалу, скоїла наїзд на припаркований автомобіль марки «BMW» номерний знак НОМЕР_2 . Внаслідок даної ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків.
Однак, зворотня сторона схеми ДТП з зазначення механічних пошкоджень є неналежної якості.
Тому 28 жовтня 2024 року Одеським апеляційним судом з метою повного та всебічного розгляду апеляційної скарги надіслано запит до Суворовського районного суду м. Одеси про термінове направлення оригінала схеми ДТП; у разі відсутності оригіналу документа, направити до апеляційного суду належним чином завірену копію (а.с. 62).
11 листопада 2024 року Суворовським районним судом м. Одеси на адресу Одеського апеляційного суду повідомлено, що дану схему було прикріплено файлом до справи про адміністративне правопорушення за №523/13196/24 про притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП відносно ОСОБА_1 та надано належним чином завірену копію (а.с. 71-73).
З вказаної схеми ДТП вбачається, що в результаті зіткнення транспортний засіб «BMW» номерний знак НОМЕР_2 отримав пошкодження лівого крайнього крила та лівої передньої двері (а.с. 72-73).
Крім того, потерпілим ОСОБА_2 на диску надані фото- та відеозаписи, які підтверджують факт наявності пошкоджені транспортного засобу «BMW» номерний знак НОМЕР_2 (а.с. 79-82).
На вказаних фото дійсно зафіксовані такі механічні ушкодження транспортного засобу «BMW» номерний знак НОМЕР_2 пошкодження лівого крайнього крила та лівої передньої двері (фото файли «9e97ba66-1336-4aec-ac2c-5a9f46218abf», «031ecc2a-8920-4d41-8a09-d7ff3c9082e1», відеофайл «WhatsApp Video 2024-11-12 at 11.20.10»).
Таким чином, сукупність наявних доказів у матеріалах справи дають можливість дійти висновку, що внаслідок ДТП за участі ОСОБА_1 транспортний засіб «BMW» номерний знак НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження, що завдали матеріальних збитків власнику, що свідчить про наявність об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Посилання скаржника на те, що відсутні докази, що саме ОСОБА_1 здійснила наїзд на транспортний засіб «BMW» номерний знак НОМЕР_2 та вподальшому залишила місце ДТП, що виключає склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП,не приймаються до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
До матеріалів справи долучено пояснення свідка ОСОБА_3 відповідно до яких він 12 липня 2024 року приблизно о 22:00 год знаходився у дворі будинку за адресою Ядова, 26 на парковці як охоронець та бачив як автомобіль «Skoda» номерний знак НОМЕР_1 , заїжджаючи до двору, зачепив припаркований автомобіль «BMW» номерний знак НОМЕР_2 та поїхав з місця ДТП, за кермом даного автомобіля знаходилась жінка.
Окрім того, вказані свідчення ОСОБА_3 підтримав як в суді першої інстанції, так і в судовому засідання суду апеляційної інстанції, яке відбулось 21 жовтня 2024 року, та зазначав, що він працює охоронцем на стоянці за адресою вул. Ядова, 26 в м. Одесі. Водій автомобіля марки «BMW» звернувся до нього та запитав чи може він припаркувати авто та показав місце, оскільки не було місць для парковки. Він залишив йому номер телефону, для зв'язку, якщо не зможе проїхати спецтранспорт. Приблизно о 22:00 годині він почув скрегіт та побачив, як автомобіль з номерним знаком НОМЕР_1 здає назад біля автомобіля марки «BMW» та після того як авто від'їхало, водій почала швидко поливати двір та автомобіль марки «BMW», а також бризкати водою і на інші автомобілі. Зауважив, що світло в той час не було вимкнене. Він не телефонував водію автомобіля марки «BMW» оскільки той сказав «якщо не зможе проїхати спецтранспорт», однак вранці надав пояснення поліції про те що бачив. Крім того, підтвердив, що саме ОСОБА_1 перебувала за кермом автомобіля «Skoda» номерний знак НОМЕР_1 під час зіткнення з автомобілем марки «BMW».
Також, потерпілим ОСОБА_2 надано відеозапис в якому зафіксовано, що під час розмови з водієм транспортного засобу «Skoda», яка від'їжджала з двору, було повідомлено, що за даним фактом буде викликано патрульну поліції, однак водій транспортного засобу «Skoda» проігнорувала та залишила місце ДТП до приїзду працівників поліції (назва відеофайлу «WhatsApp Video 2024-11-12 at 11.20.11»).
Крім того, ОСОБА_1 не надано жодного доказу на підтвердження своїх слів щодо непричетності до дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 12 липня 2024 року.
Таким чином, аналізуючи положення КУпАП, наявні в матеріалах справи докази та пояснення інших осіб, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що ОСОБА_1 , перебуваючи за кермом транспортного засобу «Skoda» 12 липня 204 року здійснила наїзд на транспортний засіб марки «BMW», чим заподіяна шкоди майну.
Відповідно до ст. 122-4 КУпАП залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Відповідно до п. 2.10 а Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Виходячи із диспозиції даної статті слідує, що для кваліфікації дій правопорушника за даною статтею, необхідною умовою є наявність факту дорожньо-транспортної пригоди, усвідомлення особою, що притягується до адміністративної відповідальності причетності до неї та умисел вказаної особи на залишення дорожньо-транспортної пригоди.
Враховуючи доведеність причетності ОСОБА_1 до ДТП 12 липня 2024 року, та вподальшому залишила місце ДТП, можна дійти висновку, що в діях ОСОБА_1 наявне порушення п. 2.10а ПДР, що становить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, наведені обставини вказують на відсутність в апеляційного суду підстав для скасування постанови судді Суворовського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2024 року.
Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін .
Головуючий суддя Громік Р.Д. перебував у відпустці з 27 по 29 листопада 2024 року, що підтверджується довідкою відділу кадрової роботи та управління персоналом, а тому повний текст судового рішення виготовлено 02 грудня 2024 року.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Суворовського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2024 року без змін.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення виготовлено 02 грудня 2024 року.
Суддя Одеського апеляційного суду Р.Д. Громік