Номер провадження: 11-сс/813/1614/24
Справа № 497/2414/24 1-rc/497/837/24
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
30.10.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_5 кизи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , діючої в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 04.10.2024 року про відмову в задоволення скарги ОСОБА_7 на бездіяльність Болградського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, на невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення
установив
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Зазначеною ухвалою слідчого судді було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність Болградського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, на невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення.
Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя зазначив, що вимоги скарги на бездіяльність посадових осіб Болградського РВП ГУНП в Одеській області, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань не підлягають задоволенню, оскільки посадовою особою Болградського РВ ГУНП правомірно така заява приєднана до вже наявного кримінального провадження за ознаками ч.1 ст. 382 КК України та за аналогічною заявою внесені відомості до ЄРДР.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 , діюча в інтересах ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу та постановити нову, якою задовольнити скаргу ОСОБА_7 у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що слідчий суддя неналежним чином розглянув скаргу, оскаржувана ухвала ґрунтується на припущеннях.
Крім того, адвокат зазначає, що посадові особи Болградського РВ ГУНП в Одеській області за відповідною заявою мають внести відомості до ЄРДР, однак цього зроблено не було. А у разі приєднання заяви ОСОБА_7 до матеріалів вже розпочатого кримінального провадження, то не пізніше 24 годин слідчий мав надати ОСОБА_7 оновлений витяг з ЄРДР.
Позиції учасників апеляційного провадження.
Учасники провадження в судове засідання апеляційного суду не з'явились, незважаючи на належне та своєчасне сповіщення про дату, час та місце апеляційного розгляду, клопотань про відкладення судового розгляду не подавали.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції та Кодексу.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду слідує, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
У справах «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Враховуючи неявку учасників процесу в судове засідання, колегія суддів, керуючись вимогами ч. 4 ст. 405 та ч. 4 ст. 107 КПК України, вважає за можливе апеляційний розгляд здійснити за відсутності учасників провадження та фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювати.
Заслухавши доповідь судді, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Частина перша ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
На підставі аналізу змісту оскаржуваної ухвали слідчого судді вбачається, що вона вищенаведеним нормам кримінального процесуального закону відповідає в повному обсязі з огляду на наступне.
На підставі аналізу змісту скарги, поданої адвокатом ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 до слідчого судді суду 1-ої інстанції 03.10.2024 року (а.с. 1) вбачається, що вона звернулася до суду в зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Болградського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та просить зобов'язати посадових осіб Болградського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 115 КК України за заявою ОСОБА_7 , розпочати розслідування та видати ОСОБА_7 витяг з ЄРДР.
Свою скаргу мотивує тим, що 01.10.2024 року ОСОБА_7 звернулася до Болградського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області із заявою про кримінальне правопорушення за ч.1 ст. 115 КК України, однак на час звернення до суду із зазначеною скаргою відомості про кримінальне правопорушення за зазначеною заявою не внесені до ЄРДР.
Із заяви про кримінальне правопорушення вбачається, що рішенням Болградського районного суду Одеської області було визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_8 з матір'ю - ОСОБА_7 , але батько дитини ОСОБА_9 чинить перешкоди у виконанні цього рішення суду, вона не знає де дитина, та вважає, що її батько ОСОБА_9 щось зробив з дитиною, оскільки він досить дивно та агресивно себе поводить, що свідчить про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
Як вбачається з рапорту, наданого т.в.о слідчого ОСОБА_10 , що в її провадженні перебуває кримінальне провадження за ч.1 ст. 382 КК України, та заява ОСОБА_7 про кримінальне правопорушення за ч.1 ст. 115 КК України зареєстрована та долучена до зазначеного кримінального провадження.
Натомість, апеляційний суд вважає правильним висновок слідчого судді про те, що вказаних у заяві ОСОБА_7 даних недостатньо для ствердження, що вчинено злочин, передбачений ч.1 ст. 115 КК України, а обставини, зазначені в ній свідчать про ознаки ч.1 ст. 382 КК України (невиконання судового рішення), відомості про яке внесені до ЄРДР.
Колегія суддів враховує, що завданнями кримінального провадження, згідно положень ст. 2 КПК України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 1 ст. 9 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, серед іншого, до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Аналогічні положення містяться в п. 2 Розділу II «Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затвердженого Наказом Генерального прокурора №298 від 30.06.2020, відповідно до якого відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи викладене, колегія суддів наголошує на тому, що внесенню відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування має передувати діяльність, спрямована на перевірку заяви чи повідомлення задля встановлення обставин, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення, оскільки чинне кримінальне процесуальне законодавство дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень саме про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Разом з тим, апеляційний суд погоджується із висновком слідчого судді про те, що в заяві не зазначено об'єктивних даних про вчинення злочину та його обставини, які б свідчили про необхідність внесення відомостей за вказаним фактом до ЄРДР за ознаками вчинення злочину передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
Слідчий суддя не вбачав обставин, що можуть свідчити про бездіяльність посадових осіб Болградського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, у зв'язку із відсутністю у відомостях, викладених у заяві ОСОБА_7 ознак вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 115 КК України з належним обґрунтуванням вказаних у заяві відомостей, тому прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні скарги.
При вирішені питання щодо достатності обставин, які слугують підставою для внесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінальних правопорушень, апеляційний суд звертає увагу, що орган досудового розслідування самостійно визначає попередню кваліфікацію, за якою реєструється кримінальне провадження, виходячи зі змісту заяви чи повідомлення про вчинення злочину.
Окрім того, зазначені апеляційним судом обставини щодо відсутності підстав для внесення до ЄРДР відомостей за заявою ОСОБА_7 від 01.10.2024 року підтверджуються тим, що посадовою особою Болградського РВ ГУНП така заява приєднана до вже наявного кримінального провадження за ознаками ч.1 ст. 382 КК України, а також відповідає судовій практиці, викладеній, зокрема, в п.п. 35-36 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 (справа №818/1526/18) Верховний Суд дійшов висновку про те, що у межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, , та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів констатує, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про необхідність відмови в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 .
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Отже, апеляційний суд вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 та скасування законної, обґрунтованої та вмотивованої ухвали слідчого судді немає.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 32, 303, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд
постановив
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , діючої в інтересах ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 04.10.2024 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність Болградського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, на невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4