Справа № 591/6887/24
Провадження № 1-кп/591/229/24
05 грудня 2024 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в порядку ч. 3 ст. 323 КПК України кримінальне провадження № 22023200000000048 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , не судимого,
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України,
Відповідно до розділу І Конституції України Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Суверенітет України поширюється на всю її територію. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, а ст.ст. 6, 125, 128 Конституції України визначені принципи поділу влади в Україні та межі здійснення їх представниками своїх повноважень.
В квітні 2014 року керовані і фінансовані спецслужбами РФ озброєні формування проголосили створення "Донецької народної республіки"(надалі - ДНР) (7 квітня 2014 року) та "Луганської народної республіки" (27 квітня 2014 року).
Згідно із Постановою Верховної Ради України «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання російської федерації державою-агресором» від 27.01.2015, Верховна Рада України визнає РФ державою-агресором та закликає міжнародних партнерів України , зокрема, визнати російську федерацію державою-агресором, що всебічно підтримує тероризм та блокує діяльність Ради Безпеки ООН, чим ставить під загрозу міжнародний мир і безпеку, а так звані "ДНР" і "ЛНР" визнати терористичними організаціями. Вказаний факт підтверджено Постановою Верховної Ради України « Про Заяву Верховної Ради України "Про відсіч збройній агресії російської федерації та подолання її наслідків" від 21.04.2015 № 337-VIII.
Протягом травня 2014 року самопроголошені лідери "ДНР" та "ЛНР", серед яких було багато громадян РФ, в неконституційний спосіб провели фіктивні референдуми про відокремлення цих нелегітимних утворень від України.
На початку квітня 2014 року на території Донецької області рядом осіб, котрі в подальшому стали її лідерами і керівниками структурних підрозділів, було створено псевдодержавне утворення «ДНР». Метою діяльності вказаної організації є зміна меж території України всупереч порядку, встановленого Конституцією України, і утворення на території Донецької області окремої самостійної «держави» шляхом застосування зброї, вчинення вибухів, інших дій, які створюють небезпеку для життя та здоров'я людей або завдання значної майнової шкоди з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, з метою впливу на прийняття рішення офіційними органами влади України про визнання самостійності псевдодержавного утворення «ДНР» та територіальних претензій вказаного утворення на частину території України, тобто досягнення кінцевої мети через вчинення ряду тяжких і особливо тяжких злочинів, у тому числі методами терористичної діяльності.
Вказане псевдодержавне утворення має стійку, організовану структуру військового типу, позиціоновану керівниками організації як органи влади («глава ДНР - голова ради міністрів, народна рада ДНР, рада міністрів ДНР, міністерства (у тому числі міністерства силового блоку - міністерство державної безпеки, міністерство внутрішніх справ, міністерство оборони»), чітку ієрархічність, дисципліну, члени якої мають у своєму розпорядженні сукупність технічних пристроїв та засобів, що застосовуються для ураження живої сили, техніки, споруд та інших цілей, у тому числі вогнепальну зброю, важке військове озброєння та техніку.
Керівництвом псевдодержавного утворення «ДНР» для досягнення поставленої мети, що спрямована на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, створено так звану «Судебную власть» - незаконно створені судові органи, діяльність яких визначена незаконними так званою «конституцією донецької народної республіки від 14.05.2014 року» та так званим «законом ДНР «О статусе судей» від 31.08.2018 року».
Керівництвом псевдодержавного утворення для досягнення поставленої мети, що спрямована на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, створено підконтрольні незаконні судові органи, з поміж яких зокрема, створено так званий «Арбітражний суд донецької народної республіки» - створений всупереч чинного законодавства України, орган, по типу господарського суду, що має структуру судового органу та незаконно здійснює розгляд господарських справ від іменні незаконно створеного псевдодержавного утворення «ДНР».
Діяльність незаконного судового органу «Арбітражний суд ДНР» безпосередньо посягає на державний суверенітет України, оскільки вказаний орган, що створений усупереч Конституції України, унеможливлює дію в межах території України тільки однієї публічної влади, зокрема судової гілки влади, а також підлеглість цій владі всього населення території України. Діяльність незаконного судового органу «Арбітражний суд ДНР» безпосередньо шкодить державній та економічній безпеці України, оскільки вказаним органом, усупереч чинного законодавства України, приймаються незаконні рішення щодо спорів, які виникають у процесі здійснення підприємницької та іншої економічної діяльності. Факт існування та функціонування на території України незаконно створеного судового органу, зокрема такого, як «Арбітражний суд ДНР», який усупереч чинного законодавства виконує функції судової влади в економічній сфері життя суспільства, та який здійснює ведення статистичного обліку та здійснення аналізу статистичних даних про свою діяльність, безпосередньо шкодить інформаційній безпеці України.
Створений незаконний судовий орган так званий «Арбітражний суд ДНР» для досягнення мети, що спрямована на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, дислокувався за адресою: АДРЕСА_2 , та здійснював свою незаконну діяльність на території непідконтрольної легітимній владі України частині Донецької області.
У зв'язку з розгортанням навесні 2014 року терористичної загрози з боку псевдодержавного утворення «ДНР» на підставі Указу в.о. Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» на території Донецької області розпочалася антитерористична операція, спрямована на припинення діяльності терористичної організації «ДНР».
Відповідно до ст.1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція відносяться: м. Донецьк, де перебував та перебуває ОСОБА_5 після прибуття в м. Донецьк у точно не встановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 2017 року.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» на території м. Донецьк органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, де перебував та перебуває ОСОБА_5 після прибуття в м. Донецьк.
Відповідно до наказу Антитерористичного центру при СБ України від 07 жовтня 2014 року № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» визначено, що район проведення АТО - Донецька та Луганська області з 07 квітня 2014 року.
Таким чином, за поданням керівника Антитерористичного центру при СБ України, погодженим із Головою СБ України, на території Донецької і Луганської областей 07.04.2014 року розпочато проведення антитерористичної операції, основним завданням якої є попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності учасників стійкого ієрархічного об'єднання - псевдодержавного утворення, так званої «ДНР», які на території України займаються вчиненням актів тероризму, залякуванням населення, вбивством громадян, захопленням адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування та інших тяжких і особливо тяжких злочинів, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі.
Зважаючи на викладене, громадянин України ОСОБА_5 , із особистих антиукраїнських міркувань, будучи негативно налаштованим до законної влади України, поділяючи сепаратистські, антидержавні та антиконституційні погляди представників псевдодержавного утворення - так званої «ДНР», маючи на меті здійснювати діяльність спрямовану на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, 2017 року поза діючих контрольних пунктів в'їзду-виїзду та митних постів, виїхав на територію Донецької області, яка непідконтрольна законній владі України, а саме до м. Донецьк.
ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, будучи негативно налаштованим до законної влади України, перебуваючи на території Донецької області, яка непідконтрольна законній владі України, а саме у м. Донецьк, добровільно із власної ініціативи працевлаштувався на посаду викладача «кафедры хозяйственного права Донецкой академии управления и государственной служби при главе ДНР», де працював у період часу з 2017 по 2021 роки.
У подальшому, ОСОБА_5 перебуваючи в м. Донецьк, працюючи на посаді викладача «кафедры хозяйственного права Донецкой академии управления и государственной служби при главе ДНР», від невстановлених досудовим розслідуванням осіб у точно невстановлений час, але не пізніше грудня 2021 року, дізнався про проведення кваліфікаційного відбору на зайняття вакантної посади у незаконному судовому органі, а саме у так званому «Арбітражному суді ДНР». В цей момент у громадянина України ОСОБА_5 виник злочинний умисел на вчинення державної зради, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, у формі переходу на бік ворога у період збройного конфлікту.
Так, ОСОБА_5 , маючи відповідні фахові знання та навики, які здобув у період часу з 2010 по 2014 роки під час роботи на керівній посаді у ДФІ в Сумській області, підтримуючи антиукраїнські настрої, не сприймаючи органи державної влади України, реалізуючи умисел на перехід на бік ворога під час збройного конфлікту, зокрема на бік незаконного псевдодержавного утворення, так званої «ДНР», маючи на меті здобути прихильність керівників вказаного утворення, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше грудня 2021 року добровільно пройшов кваліфікаційний відбір на зайняття посади судді у незаконному судовому органі, у так званому «Арбітражному суді ДНР».
Після добровільного проходження кваліфікаційного відбору на зайняття вакантної посади у незаконному судовому органі, а саме у так званому «Арбітражному суді ДНР», громадянин України ОСОБА_5 , 30 грудня 2021 року указом керівника незаконного псевдодержавного утворення, так званої «ДНР» ОСОБА_6 був призначений на посаду судді так званого «Арбітражного суду ДНР», створеного всупереч чинного законодавства України органу, на кшталт господарського суду, що має структуру судового органу та незаконно здійснює розгляд господарських справ від іменні незаконно створеного псевдодержавного утворення «ДНР», склав так звану «присягу судді ДНР» та, не сприймаючи органи державної влади України, усвідомлював, що він під час збройного конфлікту, перебуваючи на посаді судді так званого «Арбітражного суду ДНР», буде приймати незаконні рішення судової влади від іменні незаконно створеного псевдодержавного утворення «ДНР», чим сприятиме її діяльності.
Тобто, ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, підтримуючи антиукраїнські настрої, не сприймаючи органи державної влади України, перейшовши на бік ворога під час збройного конфлікту, з часу призначення на посаду судді так званого «Арбітражного суду ДНР» 31 грудня 2021 року, продовжив свою злочинну діяльність у період повномасштабного вторгнення збройних формувань РФ в Україну, яке розпочалось 24.02.2022 року, зокрема, він умисно виконував обов'язкові дії, зумовлені функціональними обов'язками та «присягою судді», здійснював розгляд господарських справ, усвідомлюючи той факт, що діяльність вказаного органу є незаконною, а його дії посягають на суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість держави та шкодить державній, економічній, інформаційній безпеці України.
Згідно позиції сторони захисту, винуватість ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного злочину не доведена.
Проте, на думку суду, вина ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, переконливих підстав для недовіри яким, чи щодо неналежності та недопустимості яких суду не було наведено, зокрема:
-матеріалами доручень та протоколами оглядів (т. 1 а.с. 93-108, 110-119, 124), яким підтверджена добровільна участь ОСОБА_5 в діяльності незаконно утворених «органах влади ДНР», про які йде мова в обвинувальному акті;
-відповіддю на запит, стосовно документування ОСОБА_5 паспортом громадянина України та паспортом громадянина України для виїзду за кордон (т. 1 а.с. 109), яка узгоджується з протоколом тимчасового доступу щодо отримання облікової картки обвинуваченого та матеріалами про перебування на ОСОБА_5 на посаді в КРУ в Сумській області та про його звільнення з ДФІ в Сумській області (т. 1 а.с. 136-138).
В свою чергу подані стороною обвинувачення докази узгоджуються з показами свідка ОСОБА_7 , колишньої дружини обвинуваченого, яка підтвердила його виїзд на окуповану частину Донецької області та участь в незаконно утворених «органах влади ДНР».
Отже, наведеними доказами цілком переконливо та беззаперечно підтверджено добровільну участь обвинуваченого ОСОБА_5 в діяльності незаконного утворених «органах влади ДНР», які, протиставляючи себе законним органам влади України, є її ворогами, що посягає на територіальну цілісність та суверенітет України, оскільки в такий спосіб дії обвинуваченого фактично сприяють «легітимізації» незаконних псевдодержавних утворень на території Донецької області України, що також сприяє незаконним діям країни-агресора в умовах воєнного стану, як першочергового вигодонабувача від окупації територій України.
Крім цього, суд вважає за необхідне зауважити про те, що з наданих матеріалів, зокрема, з судових рішень, вбачається, що стороною обвинувачення були здійснені всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження, зокрема, здійснювались його виклики, вживались заходи для встановлення його місцезнаходження та сповіщення, він був забезпечений захисником.
Таким чином, факт скоєння ОСОБА_5 наведеного кримінального правопорушення суд вважає доведеним, зазначені обставини встановленими, а його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 111 КК України, оскільки він, як громадянин України, вчинив умисні дії на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України у формі переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, тобто скоїв державну зраду.
Пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин ОСОБА_5 суду не наведено.
Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він є не судимою особою.
При призначенні виду та міри покарання суд враховує особу обвинуваченого, характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного ним кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене та дані щодо особи обвинуваченого, характер та значний ступінь суспільної небезпечності скоєного кримінального правопорушення, який підсилюється в умовах війни, відсутність пом'якшуючих покарання обставин, вік обвинуваченого, суд вважає, що виправлення ОСОБА_5 можливе лише з призначенням покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, оскільки саме ці покарання сприятимуть досягненню мети провадження та попередженню вчинення інших кримінальних правопорушень.
Підтвердження наявності в справі процесуальних витрат та речових доказів суду не наведено.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою який обраний ОСОБА_5 в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, слід залишити без змін.
На підставі ч. 1 ст. 111 КК України, керуючись ст.ст. 323, 368, 374, 375 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 111 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років з конфіскацією майна.
Строк відбування основного покарання ОСОБА_5 обраховувати з моменту його затримання.
Накладений арешт на майно ОСОБА_5 залишити в силі до вирішення питання про його конфіскацію.
Обраний ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін до виконання вимог, передбачених ч. 6 ст. 193 КПК України.
На вирок може бути подана апеляція до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити (надіслати) захиснику та прокурору.
Опублікувати інформацію про цей вирок в засобах масової інформації: в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційних веб-сайтах суду та органів прокуратури.
Виконання вироку в частині здійснення публікацій в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора покласти на прокурора.
Суддя ОСОБА_1