Справа № 486/1414/24
Провадження № 2/486/757/2024
04 грудня 2024 року м. Південноукраїнськ
Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,
при секретарі Маляновій А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
учасники справи: позивач ТОВ «БІЗПОЗИКА», представник позивача Памірський М.А., відповідач ОСОБА_1 ,
29 серпня 2024 року на адресу суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі - ТОВ «БІЗПОЗИКА»), яке діє через свого представника - ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором №488278-КС-001 від 30 січня 2024 року у розмірі 20849,07 грн та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що ТОВ «БІЗПОЗИКА» 30 січня 2024 року було направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №488278-КС-001 про надання кредиту. 30 січня 2024 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору №488278-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено відповідачу, через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-9400, на номер телефону 380 (68) 181 28 08, (що був зазначений Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.
Таким чином, 30 січня 2024 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір №488278-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 10000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника.
Відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання за Кредитним договором, а тому станом на 16 серпня 2024 року утворилась заборгованість у розмірі 20849,07 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 7966,19 грн; суми прострочених платежів по процентах - 12882,88 грн.
Ухвалою суду від 11 вересня 2024 року за клопотанням представника позивача були витребувані докази.
27 вересня 2024 року відповідачем надано суду відзив на позовну заяву, у якому вказує, що він не укладав договір позики, який долучає представник позивача, не погоджував зазначені в поданих документах процентні ставки, строки кредитування, комісії, штрафні санкції та інші кабальні умови кредитування. Вказує, що заявлена позивачем заборгованість за процентами не є співмірною кредиту, суперечить принципам розумності та добросовісності, просить зменшити розмір відсотків, щонайменше до розміру заборгованості за кредитом. Матеріали справи не містять жодного належного, достатнього та допустимого доказу перерахування суми позики. Просить відмовити повністю у задоволенні позову.
02 жовтня 2024 року на адресу суду від представника відповідача надійшла відповідь на відзив, у якій вказує, що до позовної заяви була додана візуальна форма послідовності дій клієнта щодо укладення кредитного договору, у якій детально відображені всі дії ТОВ «БІЗПОЗИКА» та відповідача щодо укладення кредитного договору в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗПОЗИКА» не є банківською установою, не відкриває позичальникам банківські рахунки та не випускає на ім'я позичальників банківські картки, тому перерахування коштів здійснюється посередниками ТОВ «БІЗПОЗИКА» на підставі відповідних договорів. Зазначає, що відповідач не був позбавлений можливості надати свій розрахунок заборгованості за кредитним договором. Не потрібно ототожнювати проценти, які нараховуються протягом строку кредитування відповідно до норм ЦК України як правомірної плати за користування кредитними коштами та проценти, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України. Чинне законодавство не наділяє суд право зменшення суми процентів, які позичальник зобов'язаний сплатити відповідно до умов кредитного договору та норм ЦК України. Уклавши кредитний договір, позичальник добровільно погодився з його умовами. Під час укладення кредитного договору відповідач проходив відео-верифікацію.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву, у якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
В судове засідання відповідач не з'явився, надав суду заяву із проханням розглядати справу без його участі. Позовні вимоги визнає частково, про що вказав у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши докази в сукупності, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню.
Судом встановлено, що ТОВ «БІЗПОЗИКА» 30 січня 2024 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 488278-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) (далі - Договір) /а.с. 23-27/.
30 січня 2024 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору, на умовах, визначених офертою /а.с. 28-32/.
30 січня 2024 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір №488278-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-9400 /а.с. 18-22/.
Відповідно до п.п. 2.1., 2.3., 2.5., 2.6., 2.7., 2.8., 2.9. Договору кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 10000,00 грн, строком на 24 тижні - до 16 липня 2024 року, комісія за надання кредиту 1500,00 грн, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 26040,00 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка 9249,88 процентів.
Згідно з п.3.2.3. договору сторонами було погоджено також графік платежів.
Відповідно до паспорта споживчого кредиту /а.с. 15-17/ умови кредитування наступні: строк кредиту 24 тижні; знижена процентна ставка 420,80270015, стандартна процентна ставка 730,00000000, комісія за надання кредиту 1500 грн; загальні витрати за кредитом 16040 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту 26040,00 грн. З даним паспортом споживчого кредиту ОСОБА_1 ознайомився 30 січня 2024 року, що підтверджується підписанням його електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-8515, номер телефону НОМЕР_1 .
На підтвердження укладення Договору позивачем надано візуальну форму послідовності дій клієнта щодо укладення цього договору, з якої вбачається, що 30 січня 2024 року о 20:46:26 клієнт, використовуючи номер телефону, зайшов у особистий кабінет на сайті www.my.bizpozyka.com, підтвердив номер мобільного телефону, ознайомився з умовами надання кредиту, паспортом споживчого кредиту, Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, здійснив акцептування кредитного договору шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором /а.с. 33-34/.
ТОВ «БІЗПОЗИКА» перерахувало кредитні кошти на рахунок позичальника НОМЕР_2 платежем на суму 10000 грн, що підтверджується інформаційною довідкою /а.с. 36/.
З анкети клієнта /а.с. 35/ вбачається номер телефону позичальника НОМЕР_1 та номер банківського рахунку НОМЕР_3 .
До позовної заяви додано правила надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗПОЗИКА» /а.с. 37-46/.
Згідно договору про надання послуг № ПГ-5 від 04 листопада 2020 року з додатком /а.с. 106-112/ ТОВ «БІЗПОЗИКА» (Клієнт) та ТОВ «ПрофітГід» (Установа) уклали договір, згідно яким Установа надає дистанційне обслуговування, фінансові послуги з прийому платежів, що надходять на користь Клієнта в якості повернення (сплати) платниками сум кредитів/позик/фінансових кредитів/відсотків (інших платежів) за кредитами/позиками/фінансовими кредитами, а також забезпечує технологічне обслуговування з прийому платежів та/або перерахування грошових коштів.
Згідно інформаційних довідок /а.с. 113, 113 зв., 114, 114 зв., 115, 115 зв., 116, 116 зв, 117, 117 зв., 118, 118 зв./ ОСОБА_1 здійснював погашення за Договором на суму 2170 грн, 2170 грн, 2170 грн, 1000 грн, 500 грн, 676, 50 грн, 1000 грн, 1000 грн, 870,57 грн, 1700 грн, 1611,63 грн, 500 грн, чим визнавав факт укладення договору між ним та ТОВ «БІЗПОЗИКА».
На електронну пошту ОСОБА_1 30 січня 2024 року ТОВ «БІЗПОЗИКА» надіслано лист про перерахування грошових коштів із вказаною кінцевою датою погашення кредиту 16 липня 2024 року з додатками /а.с. 119/.
16 жовтня 2024 року та 01 листопада 2024 року до суду надійшли витребувані докази, з яких вбачається, що банківська картка № НОМЕР_3 належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ). З виписки по рахунку на ім'я ОСОБА_1 за період з 30 січня 2024 року по 16 липня 2024 року /а.с. 130, 131, 133, 134/ вбачається, що 30 січня 2024 року о 21:50 год. на картку зараховані кошти.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитом та довідки про стан заборгованості станом на 16 серпня 2024 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитом становить 20849,07 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 7966,19 грн; суми прострочених платежів по процентах - 12882,88 грн /а.с. 12-13, 14/.
Згідно ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору відповідно до ч. 1 статті 638 ЦК України є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ч.ч. 1 та 2 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст. 526 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За правилом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Договір містить податковий номер ОСОБА_1 , адресу, номер особистого електронного платіжного засобу, номер телефону, та підписано електронним підписом відповідача.
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» договори, укладені в електронній формі вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договору, укладеного у письмовій формі.
Доводи відповідача про те, що позивач не надав суду доказів зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача, не знайшли свого підтвердження, та спростовуються матеріалами справи, зокрема, випискою по банківській картці, а також інформаційною довідкою.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем надано належні та допустимі докази укладення договору №488278-КС-001 від 30 січня 2024 року та отримання відповідачем кредитних коштів.
Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованості станом на 16 серпня 2024 року, фактично станом на 16 липня 2024 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитом становить 20849,07 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 7966,19 грн; суми прострочених платежів по процентах - 12882,88 грн /а.с. 12-13, 14/.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості узгоджується із іншими письмовими доказами у справі, тому доводи відповідача у відзиві щодо невизнання розміру відсотків за користування кредитом, суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості (статті 6, 627 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).
Презумпція правомірності правочину закріплена у статті 204 ЦК України та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний відповідно до закону судом недійсним.
У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Приписами пункту 2.4. Договору сторони визначили, що стандартна процентна ставка за кредитом в день 2,00000000, фіксована. Знижена процентна ставка за кредитом в день 1,15288411, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.
Згідно Договору дата видачі кредиту 30 січня 2024 року, а дата повернення кредиту 16 липня 2024 року (п. 2.7. Договору).
Як було встановлено судом, згідно розрахунку заборгованості, відсотки відповідачу були фактично нараховані з 30 січня 2024 року по 16 липня 2024 року, тобто в межах строку дії договору.
Тому нарахування відсотків за користування наданими кредитними коштами за Договором відповідає умовам цього Договору, та судом встановлено, що спочатку відповідачу було нараховано відсотки за зниженою процентною ставкою, а в подальшому, у зв'язку з порушенням позичальником умов договору - за стандартною процентною ставкою. Недійсність зазначеного Договору в судовому порядку не визнана.
Вказаний розрахунок заборгованості є вірним, відповідачем не спростований, відповідачем не було надано власного розрахунку заборгованості, а також доказів, які підтверджують повернення ним кредиту у розмірі та строки, передбачені Договором, та спростовують правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості, нарахування відсотків відповідає умовам кредитного договору, тому суд не приймає до уваги посилання відповідача на неправильність нарахування відсотків позивачем.
Стосовно зменшення заборгованості по процентам, суд приходить до такого.
Заборгованість по процентам була нарахована відповідачу відповідно до умов спірного Договрору.
Натомість, на відміну від розміру процентів за «користування кредитом», розмір процентів як відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання може бути зменшений судом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Такі ж правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 09 квітня 24 року по справі № 355/4646/22.
Разом з тим, заборгованість по процентам у розмірі 12882,88 грн була нарахована відповідачу в межах строку дії договору та у розмірі, передбаченому договором, та вказана заборгованість за відсотками не є заборгованістю за відсотками, які нараховуються на підставі 625 ЦК України. Тому суд не приймає до уваги посилання відповідача про зменшення зазначеної суми відсотків.
Враховуючи, що позивачем надано докази, які підтверджують укладання кредитного договору з відповідачем, а також надання кредитних коштів клієнту, отримання і використання таких коштів клієнтом, нарахування процентів, а відповідачем, в свою чергу, не виконано договірні зобов'язання, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 20849,07 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 7966,19 грн; суми прострочених платежів по процентах - 12882,88 грн
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 2422,40 гривень, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом /а. с. 11/.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором №488278-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 30 січня 2024 року у розмірі 20849 (двадцять тисяч вісімсот сорок дев'ять) гривень 07 копійок, з яких:
- 7966 (сім тисяч дев'ятсот шістдесят шість) гривень 19 копійок - сума прострочених платежів по тілу кредиту;
- 12882 (дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят дві) гривні 88 копійок - сума прострочених платежів по процентах.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Повне найменування позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», місцезнаходження: 01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26, оф. 411, ЄДРПОУ 41084239.
Повне ім'я відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Южноукраїнського
міського суду Г. А. Далматова