Справа № 490/10782/24
нп 2/490/4128/2024
Центральний районний суд м. Миколаєва
05 грудня 2024 року м. Миколаїв
Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Саламатін О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
03.12.2024 року ОСОБА_1 звернулася до Центрального районного суду міста Миколаєва із позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2024 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.
04.12.2024 року матеріали справи передано для розгляду судді.
При вирішенні питання про прийняття позову до розгляду та відкриття провадження у справі, судом враховано таке.
Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У відповідності до ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до приписів частини четвертої статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на національні суди покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і протоколи до неї, згоду на обов'язковість якої надано ВРУ та практику ЄСПЛ, як джерело права.
У пункті 1 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" від 17.10.2014 № 10 роз'яснено, що судові витрати передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду.
Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland") від 19.06.2001, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia") від 20.02.2014, пункт 111).
У статті 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
При цьому, судовий збір, його об'єкти та ставки, підстави і порядок сплати, а також умови звільнення від сплати встановлені законом, тобто справляння судового збору переслідує законну мету.
Так, позивачкою заявлено дві вимоги, а саме про стягнення з відповідача 61384,14 грн., відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та 40000,00 грн., відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подачу до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір сплачується у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, відповідно до п.п.5 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", установлено у 2024 році прожитковий мінімум працездатних осіб - 2481 гривня.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, з урахуванням ціни позову та змісту позовних вимог, позивачка має сплатити судовий збір за даним позовом у розмірі: 968,96 грн. - за позовну вимогу про стягнення 61384,14 грн., відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; 2422,40 грн. - за позовну вимогу про стягнення моральної (немайнової) шкоди в сумі 40000,00 гривень. Таким чином, сума судового збору, яку має сплатити позивачка складає 3391,36 грн.
При цьому, судом встановлено, що позивачем до позовної заяви долучено квитанцію про сплату судового збору на суму 1211,20 грн.
Таким чином, позивачкою не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору у порядку та розмірі, визначених Законом України «Про судовий збір».
Крім того, у відповідно до частини 1 статті 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Судом встановлено, що позивачкою при зверненні до суду в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви не додано доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до приписів частин 11-13 статті 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи наведене вище, позивачці необхідно сплатити судовий збір у порядку та розмірі, визначених Законом України «Про судовий збір», а саме доплатити 2180,16 гривень та надати до суду документи, що підтверджують таку сплату, або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Також позивачці необхідно надати суду докази надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
При цьому, судовий збір має бути перераховано або внесено за такими реквізитами:
Отримувач коштів: Миколаїв. ГУК/Централ.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030
Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.)
Рахунок отримувача: UA798999980313131206000014483
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Центральний районний суд м. Миколаєва (назва суду, де розглядається справа).
Суд також вважає за необхідне роз'яснити позивачці вимоги ч.3 ст.185 Цивільного процесуального кодексу України, а саме - якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 187, 258-261 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - залишити без руху.
Надати позивачці термін для виправлення вказаних недоліків позовної заяви строком 10 (десять) днів з моменту отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачці, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачці.
Копію ухвали надіслати позивачу для виконання.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://court.gov.ua/fair/sud1423/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя О.В. Саламатін