Справа № 484/2848/24
Провадження № 2/484/1084/24
Рішення
іменем України
05.12.2024 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Максютенко О.А.,
секретаря судового засідання Завірюха В.Ю.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в судовому засіданні в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
встановив
позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який був між ними зареєстрований 17.08.2016 року Первомайським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, актовий запис №237. Від шлюбу вони мають спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з позивачкою.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказала, що шлюбні відносини між сторонами припинено через відсутність спільних інтересів з відповідачем, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Сторони втратили почуття любові та поваги один до одного, спільне господарство не ведеться. Шлюб між ними носить формальний характер, а тому збереження його суперечить спільним інтересам та інтересам дітей. Після розірвання шлюбу просила залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_5 ». Сплачений судовий збір просила стягнути на її користь з відповідача.
18.07.2024 року відповідач надав суду заяву, в якій просив суд надати строк на примирення терміном 6 місяців та зупинити провадження у справі до завершення строку на примирення. В обґрунтування заяви посилається на те, що він з початку укладання шлюбу, так і на сьогодні прикладає зусилля для збереження шлюбу. Час від часу у сторін дійсно виникають дрібні непорозуміння стосовно ведення спільного господарства, які рідко переходили у конфлікт, але вони носять тимчасовий характер. Це обумовлено тим, що у них не достатньо співпадають розуміння своїх ролей у сім'ї і тим самим вони пред'являють один одному неузгоджені очікування і вимоги. Відповідач докладає максимум зусиль щодо врегулювання спірних питань між ними без застосування надмірних емоцій, намагається всі непорозуміння врегулювати мирним шляхом. Свій вклад у ведення спільного бюджету відповідач робить, оскільки офіційно працевлаштований і всю свою заробітну плату спільно із позивачкою розраховує задля справедливого узгодження і розподілення на задоволення потреб сім'ї. Відповідач вважає, що усі найважливіші питання життя сім'ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності. Сторони мають двох спільних синів, і відповідач хоче, щоб діти росли в повноцінній родині. Про намір розірвати шлюб позивачка жодного разу не повідомляла відповідача. Він зацікавлений у збереженні сім'ї та вважає, що не має підстав для розірвання шлюбу. Їх примирення не суперечить моральним засадам суспільства.
Ухвалою суду від 29.07.2024 року клопотання відповідача про надання строку на примирення - задоволено частково, надано сторонам строк для примирення тривалістю 3 місяці, провадження по справі зупинено та зобов'язано відповідача в строк до 29.10 2024 року повідомити суд обставини примирення з позивачем.
В строк до 29.10 2024 року відповідач не повідомив суд про обставини примирення з позивачкою.
Ухвалою суду від 25.11.2024 року відновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду.
На підставі ст.ст. 278-279 ЦПК України, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження .
Від відповідача на адресу суду більше ніяких заяв не надходило, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом надсилання повідомлення на його електронну адресу.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява обґрунтована, ґрунтується на законі та підлягає задоволенню.
В судовому засіданні судом встановлено, що 17.08.2016 року Первомайським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, актовий запис №237, між сторонами по справі було зареєстровано шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . Від шлюбу мають спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з позивачкою. Шлюбні стосунки припинені через втрату почуття любові та поваги один до одного. Спір про майно відсутній.
За положенням частини першої статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини першої статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
Позивач в позовній заяві зазначає про відсутність спільного господарства з відповідачем, що не підтримує шлюбні стосунки, збереження шлюбу суперечить її інтересам та порушує її права.
Щодо доводів відповідача про надання строку на примирення суд зазначає наступне.
За статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя.
Відповідно до частини 7 статті 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
В пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 року надано роз'яснення, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Передбачене частиною 1 статті 111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення. Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей.
Таким чином, з вищезазначеного випливає, що надання строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком.
Так, позовна заява надійшла до суду 29 травня 2024 року та ухвалою суду від 29 липня 2024 року судом надано сторонам час на примирення строком у 3 місяці, проте примирення сторін не відбулося, сторони тривалий час не підтримують шлюбних відносин, збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, відповідач не повідомив суд про обставини примирення з позивачем, тобто доводи відповідача про можливість збереження шлюбу нічим не підкріплені.
Доводи відповідача щодо необхідності збереження сім'ї через наявність дітей суд відхиляє, оскільки розірвання шлюбу стосується лише взаємин сторін і не впливає на можливість виконання батьками дитини своїх батьківських обов'язків.
Вирішуючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Позивач скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем, а тому відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає неможливим в подальшому зберегти їх сім'ю, шлюб сторін досить тривалий час носить формальний характер, подальше перебування їх у шлюбі суперечить інтересам кожного та порушує засади добровільності шлюбу, тому повинен бути розірваний.
У відповідності до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач просила суд після розірвання шлюбу залишити їй шлюбне прізвище " ОСОБА_5 ". Тому суд вважає за необхідне після розірвання шлюбу відповідачці зазначити прізвище " ОСОБА_5 ".
На підставі наведеного, враховуючи, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, відповідно до ст.112 СК України є підстави для розірвання шлюбу між позивачкою та відповідачем.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268, 278-279 ЦПК України, ст.ст. 104, 105, 110, 112 СК України, суд
ухвалив
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований 17 серпня 2016 року Первомайським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, актовий запис №237 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 зазначити прізвище " ОСОБА_5 ".
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Копію рішення направити органу державної реєстрації для внесення в актовому записі про шлюб відмітки про його розірвання.
Відомості про учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Повне судове рішення складено 05.12.2024 року.
Суддя: