25.11.2024
Справа № 482/2027/24
Номер провадження 2-а/482/40/2024
Іменем України
25 листопада 2024 року місто Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді - Кічули В.М., за участю секретаря судових засідань Лебедьєвої А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови,-
встановив:
Позивач ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Ярмуша В.В., звернувся до Новоодеського районного суду Миколаївської області з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови.
На обгрунтування позову вказав, що 18.09.2024 року близько 19 год. 13 хв. позивач на автомобілі Renault Magnus, номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом Schmitz, номерний знак НОМЕР_2 , рухався в м. Нова Одеса, де був зупинений працівниками поліції, які повідомили, що на вказаному автомобілі не працює права фара в режимі ближнього світла, а на напівпричепі не працювали зовнішні світлові прилади у порядковій відповідності, за результатами чого працівником поліції було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3078756 та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, за порушення п. 31.4.3 ПДР.
Із зазначеною постановою позивач не згоден, посилаючись на те, що її складено з порушенням законодавства, вона не відповідає обставинам правопорушення, а також на відсутність будь-яких доказів вчинення вказаного адміністративного правопорушення.
Тому посилаючись на викладене позивач просив суд про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Ухвалою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 03.10.2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 із посиланням на правомірність дій працівників поліції при винесенні оскаржуваної постанови та наявність в діях позивача ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3078756 від 18.09.2024 року, 18.09.2024 року о 19 год. 13 хв. в м. Нова Одеса по вул. Центральній, біля буд. 1-В, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Renault Magnus, номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом Schmitz, номерний знак НОМЕР_2 , при цьому на причепі не працювали у порядковій послідовності зовнішні світлові прилади, а також на тягачі не працювала права фара в режимі ближнього світла, чим ОСОБА_1 порушив п. 31.4.3 ПДР.
Дії ОСОБА_1 працівником поліції кваліфіковано за ч. 1 ст. 121 КУпАП та відповідно притягнуто його до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Частиною 1 статті 121 КУпАП передбачено відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
З цього слідує, що адміністративна відповідальність передбачена не за керування водієм транспортним засобом, що має будь-які несправності зовнішніх світлових приладів у темну пору доби, а лише ті, за наявності яких відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється.
Відповідно до п. 31.4.3 Правил дорожнього руху, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, в тому числі щодо зовнішніх світлових приладів:
а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу;
б) порушено регулювання фар;
в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла;
г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу;
ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
Таким чином зазначеним пунктом Правил дорожнього руху окреслено вичерпний перелік технічних несправностей і невідповідностей світлових приладів транспортних засобів, за наявності яких забороняється експлуатація транспортного засобу.
У оскаржуваній постанові, як ознаку складу адміністративного правопорушення, вказано «…на вказаному причепі не працювали у порядковій послідовності зовнішні світлові прилади…». При цьому жодних доказів такої несправності матеріали справи не містять, в тому числі і наданий разом із відзивом на позовну заяву компакт-диск із відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
Зокрема, з дослідженого судом відеозапису подій, наданого відповідачем, достеменно вбачається, що водій ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом Renault Magnus, номерний знак НОМЕР_1 , у якого не працювала права фара в режимі ближнього світла, однак даний відеозапис не містить доказів того, що на причепі не працювали у порядковій послідовності зовнішні світлові прилади, які б мали наслідки, визначені п. 31.4.3 (а) ПДР України.
Таким чином, відповідачем не підтверджено факту наявності не працюючих у порядковій послідовності зовнішніх світлових приладів на причепі, оскільки жодних інших доказів щодо цього суду не надано.
Також суд не бере до уваги зазначене в оскаржуваній постанові твердження щодо непрацюючої правої фари в режимі ближнього світла, оскільки така несправність по своїй суті не утворює складу адміністративного правопорушення, в тому числі за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Таку несправність зовнішніх світлових приладів транспортного засобу, як несправність лампи правої фари в режимі ближнього світла, пунктом 31.4.3. розділу 31 ПДР України не віднесено до переліку несправностей зовнішніх світлових приладів транспортних засобів, за наявності яких згідно із законодавством забороняється експлуатація таких транспортних засобів.
Тому доводи відповідача про порушення позивачем пункту 31.4.3. ПДР України у цій справі є безпідставним, оскільки він передбачає відповідальність за переобладнання транспортного засобу таким чином, що внаслідок цього змінюється кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів, що в цілому не відповідає вимогам конструкції такого транспортного засобу.
Якщо під час руху виникає несправність, передбачена підпунктом «а» пункту 31.4.3. ПДР України, то це врегульовано пунктом 31.5. цих же Правил, вимогами якого передбачено, що у разі виникнення в дорозі несправностей, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 згаданих вже Правил.
Заборона подальшого руху транспортного засобу передбачена у пункті 31.6 ПДР України, у тому разі, якщо:
а) робоча гальмова система чи рульове керування не дають змоги водієві зупинити транспортний засіб або здійснити маневр під час руху з мінімальною швидкістю;
б) у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів;
в) під час дощу або снігопаду не працює склоочисник з боку розміщення керма;
г) зіпсований тягово-зчіпний пристрій автопоїзда.
Отож, повна заборона подальшого руху транспортним засобом може бути лише у випадках, коли у темну пору доби не горять лампи усіх фар чи задніх габаритних ліхтарів.
За змістом вказаних норм, суд погоджується з доводами позивача про те, що ПДР України не забороняється експлуатація транспортного засобу, у якому не горить лампа правої фари в режимі ближнього світла в темну пору доби, а тому експлуатація такого транспортного засобу не утворює в діяннях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого пунктом 31.4.3. ПДР України, за яке настає відповідальність передбачена ч. 1 ст. 121 КУпАП.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 15 травня 2019 року у справі №537/2088/17, правомірність постанови має ґрунтуватися на тому, що факт правопорушення є доведеним і при її ухваленні процедура була дотримана.
Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності та факт відсутності на долученому до матеріалів справи відеозаписі з місця події складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, а відтак вважає що постанова про накладання адміністративного стягнення винесена з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Керуючись ст.ст. 18, 139, 241-246, 286 КАС України,-
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови - задовільнити.
Скасувати постанову серії ЕНА № 3078756 від 18.09.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП - закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Новоодеський районний суд Миколаївської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий В.М. Кічула