Справа № 481/1717/24
Провадж.№ 2/481/474/2024
іменем України
05.12.2024 Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Вжещ С.І.,
за участю секретаря судових засідань Юхименко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в м. Новий Буг цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
09.10.2024 року до Новобузького районного суду Миколаївської області звернувся представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Шабатин Н.А. з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 03.01.2022-100003673 від 03.01.2022 року у розмірі 12720,00 гривень, та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 03.01.2022 року укладено Кредитний договір № 03.01.2022-100003673. За яким ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» зобов'язався надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 6000,00 гривень, а ОСОБА_1 зобов'язався протягом 42 днів повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 2% за кожний день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду «Економ» та 3% за кожний день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ». ТОВ «Споживчий центр» виконав своє зобов'язання за кредитним договором та надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 6000,00 гривень. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку із чим, станом на 13.02.2022 року утворилась заборгованість у розмірі 12720,00 гривень, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 6000,00 гривень та заборгованості за відсотками у розмірі 6720 гривень. Відповідач відмовляється добровільно сплатити заборгованість. Також у позові зазначено, що 03.01.2022 року ОСОБА_1 електронним цифровим підписом підписав пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 6000,00 гривень, а отже, акцептовано умови Договору. Позичальником ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору № 03.01.2022-100003673 пройдено ідентифікацію шляхом використання системи BankID Національного банку.
За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані до провадження судді Вжещ С.І.
Ухвалою судді від 14.10.2024 у справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні на 13.11.2024 .
Ухвалою суду від 13.11.2024 на підставі пункту 2 частини 2 статті 223 ЦПК України розгляд справи відкладено до 05.12.2024 о 09:15 год.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, разом з позовом останній направив до суду письмову заяву про можливість розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи, у разі неявки відповідача.
Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання 13.11.2024 та 05.12.2024 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причину своєї неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не подавав.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, судом, зі згоди представника позивача, вирішено розгляд справи проводити в заочному порядку, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.ст. 280, 281 ЦПК України.
При цьому, оскільки в судове засідання сторони не з'явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.
Суд, вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши додані до неї письмові документи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Встановлено, що між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 03.01.2022 року укладено Кредитний договір № 03.01.2022-100003673. За яким ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» зобов'язався надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 6000,00 гривень, а ОСОБА_1 зобов'язався протягом 42 днів повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 2% за кожний день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду «Економ» та 3% за кожний день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ».
ТОВ «Споживчий центр» виконав своє грошове зобов'язання та надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 6000,00 гривень. Вказана обставина підтверджується квитанцією № 1873196775 від 03.01.2022 року.
Між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються гл. 48 «Виконання зобов'язання» та гл.71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України.
Згідно з п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3, ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з вимогами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За змістом ч.12 ст.11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
У відповідності до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов'язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно з ч.1 ст.256 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1, ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Встановлено, що договір про кредитний договір № 03.01.2022-100003673 від 03.01.2022 року був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора W526. У такий спосіб кредитний договір був укладений в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Споживчий центр» в електронній формі. Викладене у повній мірі узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19.
Всупереч вимогам ч.1 ст.81 ЦПК України відповідач не надав жодного доказу на спростування того, що він не укладав кредитний договір, не отримував та не вводив одноразовий ідентифікатор, не надавав ТОВ «Споживчий центр» відомості своєї банківської картки для переказу кредитних коштів.
ОСОБА_1 належним чином не виконував грошове зобов'язання за кредитним договором, тому у нього виникла заборгованість у розмірі 12720,00 гривень, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 6000,00 гривень та заборгованості за відсотками у розмірі 6720 гривень.
В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно сплатив заборгованість за кредитним договором.
Тому суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» належить стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 12720,00 гривень.
Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому вказані витрати також повинні бути стягнуті з відповідача на користь позивача.
З огляду на вищевикладене, суд стягує з відповідача понесені позивачем витрати по оплаті судового збору в розмірі в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 03.01.2022-100003673 від 03.01.2022 року у розмірі 12720 (дванадцять тисяч сімсот двадцять) гривень, та судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте районним судом при поданні відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Вжещ С.І.