Справа № 308/19291/24
1-кс/308/7247/24
03 грудня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Ужгород, Закарпатська область, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , непрацюючого, неодруженого, раніше неодноразово судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні №12024071030002225, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.12.2024,
Старший слідчий СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні №12024071030002225, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.12.2024.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що в ході досудового розслідування встановлено, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.
01.12.2024, приблизно о 13.17 год. (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зайшов в приміщення багатоповерхового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 .
Знаходячись в приміщенні вищевказаного багатоповерхового будинку між другим та третім поверхом, ОСОБА_4 побачив велосипед «CROSSER 075-C». В цей момент у ОСОБА_4 виник протиправний корисливий мотив, направлений на таємне викрадення вказаного велосипеду.
Реалізовуючи свій злочинний умисел та корисливий мотив, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, ОСОБА_4 , 01.12.2024, приблизно о 13.17 год. (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений), скориставшись моментом, коли за його діями ніхто не спостерігав, шляхом вільного доступу викрав велосипед «CROSSER 075-C», вартістю 15000 грн., який належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після цього, ОСОБА_4 покинув місце вчинення кримінального правопорушення у невідомому напрямку, маючи реальну можливість розпорядиться викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 матеріальний збиток на загальну суму 15000 грн.
02.12.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.
Слідчий вказує, що у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Ужгород, громадянин України, українець, тимчасово непрацюючий, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними доказами, а саме: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, чим, за твердженням слідчого, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Як зауважує слідчий, враховуючи той факт, що вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, обрати відносно останнього запобіжний захід у виді особистого зобов'язання не надається можливим. Крім того, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_4 ніде не працює, а відтак його майновий стан залишається незадовільним, тому відносно нього не представляється можливим обрати запобіжний захід у виді застави. Обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту не надається можливим, оскільки останній, розуміючи невідворотність призначення йому покарання строком від 5 до 8 років позбавлення волі за вчинення ним тяжкого кримінального правопорушення, може переховуватися від слідства і суду. Крім того, відносно ОСОБА_4 вже обирався запобіжний захід у виді домашнього арешту в інших кримінальних провадженням, однак вказаний запобіжний захід не забезпечив його належної процесуальної поведінки.
Вказані обставини, на думку слідчого, свідчать про неможливість застосування щодо ОСОБА_4 особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту або застави, оскільки такі ним дотримані не будуть та є недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із запобіжним заходом у виді тримання під вартою. З цих підстав більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, визначеним ч. 2 ст. 177 КК України.
Слідчий вказує, що під час досудового розслідування встановлено наявність декількох ризиків, передбачених у ст. 177 КПК України, а саме, ОСОБА_4 може:
переховуватися від органу досудового розслідування, що підтверджується тим, що ОСОБА_4 вчинив нове, умисне, корисливе кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких, санкція за вчинення якого згідно з ч. 4 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, тому існують ризики, що він не буде виконувати покладені на нього обов'язки та зможе переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винним;
незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни їх показань на свою користь, що підтверджується тим, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває та останній має реальну можливість спілкуватися з ними, зокрема перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, вчиняти погрози, умовляння до свідків і потерпілу даного кримінального провадження;
вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 не має будь-яких офіційних джерел заробітку коштів, що свідчить про те, що він надалі може вчиняти корисливі кримінальні правопорушення для власного збагачення. Крім того, ОСОБА_4 неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів та вчинив вказане кримінальне правопорушення під час випробувального терміну згідно з вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.12.2022, згідно з яким ОСОБА_4 було призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком на 3 роки;
перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується тим, що підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує у разі визнання його винним, може вдатися до дій, які будуть перешкоджати тим чи іншим чином органу досудового розслідування здобути докази його злочинної поведінки.
Беручи до уваги вищевикладене, а також відсутність міцних соціальних зв'язків у ОСОБА_4 , зокрема те, що останній ніде не працює, а відтак майновий стан його залишається незадовільним, те, що вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за яке передбачає позбавлення волі строком від 5 до 8 років, з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, а також запобігання ризикам: спробам переховуватися від органу досудового розслідування і суду; незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні з метою відмови останніх від надання правдивих свідчень; запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень, враховуючи те, що підстав для застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу у органу досудового розслідування немає та менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вказаних ризиків, а тому слідчий вважає за необхідно застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.
На підставі навченого, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів.
Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження.
Підозрюваний у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати відносно нього запобіжний захід у виді домашнього арешту, зауваживши на наявності у нього онкологічного захворювання. Вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнає, оскільки купив велосипед від іншої людини, яка його везла, за 1000 грн., при цьому фактично був затриманий 01.12.2024 об 11.00 год.
Захисник у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. З урахуванням показів його підзахисного, який свою вину не визнає, захисник вважає, що підозра є необґрунтованою, а наявність ризиків, наведених стороною обвинувачення у клопотанні, є недоведеною. Захисник зауважує, що слідчим у клопотанні не обґрунтовано неможливість застосування відносно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу. Відтак, просить відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрати інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а уразі, якщо слідчий суддя дійде висновку про під ставність клопотання, то обов'язково визначити розмір застави, яка забезпечить виконання його підзахисних покладений на нього процесуальних обов'язків.
Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як встановлено у судовому засіданні, слідчим відділом Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024071030002225, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
01.12.2024 о 14 год. 40 хв. у рамках даного кримінального провадження затримано ОСОБА_4 у порядку ст. 208 КПК України, про що складено відповідний протокол.
02.12.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, кваліфікуючими ознаками яких є: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки (п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час розгляду клопотання встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та доданих до клопотання, а саме: протоколом прийняття заяви від ОСОБА_7 про вчинене кримінальне правопорушення від 01.12.2024; протоколом огляду місця події від 01.12.2024; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 02.12.2024; протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від 02.12.2024; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 01.12.2024, а саме ОСОБА_4 , та ілюстративною таблицею до даного протоколу; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.12.2024 за участю свідка ОСОБА_11 .
Беручи до уваги вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення на даній стадії досудового розслідування.
Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява №42310/04), рішення від 21.04.2011) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, вік підозрюваного, який є молодою особою, та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, який неодружений та утриманців не має, наявність у підозрюваного постійного місця проживання, відсутність у нього постійного місця роботи і джерела доходу, майновий стан підозрюваного, наявність у нього декількох судимостей.
Разом з тим, слідчий суддя бере до уваги ту обставину, що підозрюваному ОСОБА_4 інкримінується вчинення нового умисного злочину проти власності під час іспитового строку, встановленого згідно з вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.12.2022, за яким він засуджений за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки.
Також слідчий суддя враховує конкретні обставини вчинення інкримінованого підозрюваному ОСОБА_4 злочину, суспільну небезпечність та характер вчинення злочину, який спрямований проти власності. При цьому, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на території України введено воєнний стан та запроваджено заходи правового режиму воєнного стану. У подальшому воєнний стан продовжено та на даний час такий триває. Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , вчинено у період дії воєнного стану на території України, що істотно підвищує ступінь та характер суспільної небезпеки даного діяння.
Враховуючи наведене та вивчені матеріали клопотання, обґрунтування сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає доведеними під час розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 та суворість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим, що оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваного; можливість незаконного впливу підозрюваного на свідків та потерпілу у цьому кримінальному провадженні, які під тиском підозрюваного можуть змінити показання; можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів проти власності, йому інкримінується вчинення нового злочину під час іспитового строку.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спроби протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає наявними у зв'язку із встановленням обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (рішення Європейського суду з прав людини від 26.06.1991 «Летельє проти Франції», скарга №12369/86).
Виходячи з вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України та враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, існуючі в даному провадженні ризики, оцінені в сукупності із даними про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до переконання, що належний контроль за поведінкою підозрюваного та дієве запобігання встановленим у провадженні ризиків неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, а відтак, клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає задоволенню.
Доводи сторони захисту зазначених висновків слідчого судді не спростовують.
Заперечення та версію сторони захисту про те, що ОСОБА_4 був фактично затриманий 01.12.2024 об 11.00 год. неподалік магазину «АТБ» на вул. Минайській в м. Ужгород та купив велосипед від іншої людини за 1000 грн., слідчий суддя оцінює критично, оскільки такі спростовуються долученими до клопотання матеріалами, зокрема: рапортом працівника поліції, зареєстрованим 01.12.2024 за №24926, згідно з яким 01.12.2024 13.18 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 01.12.2024 о 13.17 год. за адресою: АДРЕСА_4 , заявник ОСОБА_11 повідомив, що бачить випившого громадянина, який тягне за собою велосипед, що закритий на колодку; рапортом працівника поліції, зареєстрованим 01.12.2024 за №24927, згідно з яким 01.12.2024 13.35 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 01.12.2024 о 13.34 год. за адресою: АДРЕСА_5 , заявниця ОСОБА_9 повідомила, що невідома особа 15 хв. тому викрала велосипед чорного кольору з під'їзду, який був на замку; самим протоколом про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 01.12.2024, яким підтверджується, що ОСОБА_12 було затримано працівниками поліції 01.12.2024 о 14.40 год. і під час його обшуку було виявлено та вилучено велосипед чорного кольору марки «Crosser».
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
На виконання зазначених вимог слідчий суддя, враховуючи обставини кримінального правопорушення та стадію досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, вважає за можливе одночасно визначити заставу як альтернативний запобіжний захід.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому слідчий суддя враховує, що виходячи з практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_12 , його майновий та сімейний стан, інші дані про його особу та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що підозрюваному слід визначити заставу - двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (3028 грн.), відповідно становить 60560 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та є співмірною з існуючим у даному кримінальному провадженні ризиком.
Підстав вважати такий розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного не вбачається.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, у разі внесення застави на підозрюваного у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислювати з 01 грудня 2024 року 14 год. 40 хв., тобто з моменту його фактичного затримання.
Строк дії ухвали закінчується 30 січня 2025 року, включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26213408; банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) - 820172; рахунок отримувача - UA198201720355209001000018501.
Роз'яснити, що підозрюваний ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 , у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:
прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених слідчим суддею на підозрюваного, у разі внесення застави визначити до 30 січня 2025 року, включно, у межах строку досудового розслідування.
Згідно з частиною сьомою статті 194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1