3/134/261/2024 Справа №: 134/686/24
Іменем України
03 грудня 2024 року Суддя Лабай О. В.
Крижопільського районного суду Вінницької області
розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП - не відомий,
раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, що передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
До Крижопільського районного суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно протоколу серії ААД № 183838 01.04.2024 року о 18 год. 56 год. в с. Княжа Криниця, а саме на польовій дорозі, яка розташована поза межами місцевого «току», водій ОСОБА_1 керував трактором МТЗ-82 д/н НОМЕР_1 з бороною, в якої ширина 4.85 м., під час зупинки було встановлено, що водій ОСОБА_1 перебуває з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Водій ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився в категоричній формі.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене, ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому не визнав.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні дав показання, що ОСОБА_3 працює в нього трактористом, в той день не бачив, щоб ОСОБА_4 вживав алкогольні напої.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Зянько Н. Г. просила справу закрити за відсутністю події і складу правопорушення, вказала, що поліцейськими не зібрано достатніх доказів на підтвердження того, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а сам протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним беззаперечним доказом, оскільки обставини викладені в ньому мають бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви. З відеозапису вбачається, що на момент під'їзду поліцейських трактор МТЗ-82 знаходився на полі з пшеницею, а отже ОСОБА_1 не був учасником дорожнього руху, поліцейські зумисно та протиправно шукали трактор ОСОБА_1 , при цьому не повідомили останньому жодної підстави для зупинки, передбаченої ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію». Вимога поліцейського щодо проходження водієм огляду на стан сп'яніння без фактичного встановлення цих ознак або взагалі за їх відсутності є необгрунтованою та безпідставною, а тому не породжує у водія обов'язку проходити огляд на стан сп'яніння. Крім того результати аналізу зазначених відео файлів беззаперечно вказує на те, що відеозапис проводився з перервами, це свідчить про те, що відеозапис змінювався (редагувався) особою, яка копіювала відеозапис на DVD диск, що прямо заборонено Інструкцією № 28/32999, якою передбачено, що під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняється примусове виключання відео реєстраторів, тому доданий відеозапис є неналежним та недопустимим доказом в обгрунтування винуватості ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вислухавши захисника, дослідивши долучені до справи письмові докази, суд встановив наступне.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного чи іншого сп'яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Об'єктивна сторона даного адміністративного правопорушення виражається у формі, зокрема, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Склад правопорушення це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП суду необхідно встановити два критерії: керування особою транспортним засобом та знаходження її, в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, або ж відмова особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Суд зауважує, що законодавець з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
За вимогами наказу МВС № 1395 від 07 листопада 2015 року, відповідно до якого направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюється відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами). Відповідно до п. 3 цієї Постанови огляд проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів або лікарем закладу охорони здоров'я. Пунктами 6,8 цієї Постанови встановлено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Так, порядок проходження огляду водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Із аналізу наведених доказів та норм законодавства слід зробити висновок, що водій транспортного засобу має право відмовитись від проходження огляду на стан сп'яніння, про що складається відповідний протокол про адміністративне правопорушення. При цьому, така відмова особи повинна бути прийнята працівниками поліції (ч. 2 ст. 266 КУпАП, п.6 Розділу 1 Інструкції № 1452/735), що в даному випадку і було виконано працівниками поліції.
Відмова водія транспортного засобу від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1ст. 130 КУпАП.
Згідно п. 9 Інструкції використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Зібрані у справі докази доводять поза розумним сумнівом факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 183838 від 01.04.2024 року, актом огляду на стан сп'яніння, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП, відеозаписом відповідно до якого зафіксовано рух транспортного засобу, його зупинку також повідомлення про причину зупинки.
Судом було досліджено відеозапис події, долучений до матеріалів справи, відповідно до якого вбачається факт керування трактором та факт відмови ОСОБА_3 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці та в медичному закладі.
Вказані докази суддею приймаються до уваги, оскільки вони не викликають сумнівів чи протиріч, підтверджують послідовність та хронологію подій, які відбувались 01.04.2024 року за участі ОСОБА_3 , а також підтверджують обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді даної справи.
Суд не приймає до уваги покази свідка, оскільки останні не спростовують дослідженим під час судового засідання відеозаписом події, долученим до матеріалів справи.
Доводи захисника, що ОСОБА_1 не був учасником дорожнього руху оскільки рухався по полю із пшеницею, а тому не зобов'язаний був знати і неухильно дотримуватися вимог Закону України «Про дорожній рух», правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки судом до уваги не приймаються з а наступних підстав.
Згідно з п. 1.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила дорожнього руху) ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні гуртуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п. п. 2.1. а) водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух; не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом; у випадках, визначених Законом України "Про екстрену медичну допомогу", надавати необхідну медичну допомогу та вживати всіх можливих заходів для забезпечення надання екстреної медичної допомоги, у тому числі потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних пригод.
Так, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також в передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Як вбачається із досліджуваного в судовому засіданні відеозапису ОСОБА_3 керував транспортним засобом трактором МТЗ-82 д/н НОМЕР_1 , із навісним обладнанням, який рухався безпосередньо по грунті із трав'яним покриттям, біля поля. Частиною 1 Статті 130 КУпАП не передбачено винятків стосовно місця руху транспортного засобу, керування транспортним засобом ОСОБА_3 та його захисник не заперечує.
Дослідивши та оцінивши вищевказані докази в їх сукупності, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке полягає у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння, повністю доведена належними та допустимими доказами.
Враховуючи викладене, характер і обставини скоєного адміністративного правопорушення, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, обтяжуючі і пом'якшуючі покарання обставини, ненастання тяжких наслідків від діяння, а також характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, що дане правопорушення є грубим порушенням правил дорожнього руху та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, суддя вважає за необхідне накласти на ОСОБА_3 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється Законом України «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 130 ч. 1, 268, 283, 284 КУпАП, п. 5 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Вінницького апеляційного суду через Крижопільський районний суд Вінницької області в 10-ти денний строк з дня винесення постанови.
Суддя