3/130/1170/2024
130/2849/24
03.12.2024 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Заярний А.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Вінницькій області (Вінницький рибоохоронний патруль) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , згідно протоколу тимчасово не працюючого, за ч.4 ст.85 КУпАП,
Згідно протоколу, 22.09.2024 приблизно о 18:45 на річці Рів Мартинівського водосховища, в межах с. Мартинівка Жмеринського району, ОСОБА_1 здійснював незаконний вилов риби забороненим сітним знаряддям лову - зябровою сіткою в кількості 1 штука, в результаті чого виловив цінні види риби: карася сріблястого в кількості 9 екземплярів, загальною вагою 2,3 кг, чим наніс збитки рибному господарству України на суму 14229 грн. Згідно протоколу ОСОБА_1 своїми діями порушив п.п.1 п.1 розділу 4 Правил рибальства.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. В судовому засіданні його захисник Смірнов С.М., повноваження якого підтвердженні ордером, заявив клопотання про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 , оскільки ст. 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 85 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Так, 12.11.2024 в судовому засіданні за клопотанням захисника було оголошено перерву для виклику та допиту свідків, вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення.
Свідок ОСОБА_2 , який з'явився в судове засіданні, вказав, що він працює на посаді головного державного інспектора відділу охорони водних ресурсів «Рибоохоронний патруль». Дійсно 22.09.2024 до них поступило повідомлення про незаконний вилов риби забороненим сітним знаряддям лову, який здійснював ОСОБА_1 , відносно якого неодноразово були складені протоколи за аналогічне правопорушення. Прибувши на місце даний факт був підтверджений, проте ОСОБА_1 помітивши патруль втік з місця вчинення правопорушення залишивши сітку та виловлену ним рибу. У той день іншим інспектором велась відео фіксація, проте ОСОБА_1 та його дії щодо вилову риби на відео не зафіксовані. Враховуючи дані обставини протокол був складений у відсутність ОСОБА_1 , серія та номер його паспорта, усі інші анкетні дані для були взяті та зазначені з попереднього протоколу, складеного відносно нього за аналогічні правопорушення.
Свідок ОСОБА_3 в судове засідання за викликом не з'явився. Причин неявки суду не повідомив.
03.12.2024 в судовому засіданні захисник Смірнов С.М. просив закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст. 85 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 85 КУпАП в зв'язку з тим, що протокол відносно ОСОБА_1 був складений з численними порушеннями, зокрема у відсутність ОСОБА_1 без надання ним згоди щодо розповсюдження його особистих даних, серії та номеру паспорта, а свідком у даній справі є інспектор відділу охорони водних ресурсів, який є зацікавленою особою у даній справі. Окрім того, інший свідок згідно протоколу проживає за тією ж адресою, що і ОСОБА_2 , що є неможливим, це робоча адреса ОСОБА_2 . Жодних доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 адміністративні матеріали не містять, окрім самого протоколу, який складений з порушенням.
Суд проаналізував матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, свідків, дослідивши додані до протоколу письмові докази, дійшов висновку, що провадження в справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно ч.1 ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно положень ст. 9 Конституції України,ст. 19 ЗУ «Про міжнародні договори України» та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика ЄСПЛ є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права. Провадження в справах здійснюється на основі суворого додержання законності (ч. 2ст. 7 КУпАП), а завданнями провадження є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису тощо (ч. 1ст. 251 КУпАП), а згідно ст. 252 цього Кодексу суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст.280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ч.2 ст.251КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, тобто представника поліції.
Відповідно до вимог ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Тому протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, яким фіксується факт адміністративного правопорушення і який є підставою для подальшого провадження у справі. До складання протоколу та його змісту пред'являють спеціальні вимоги, дотримання яких гарантує та створює особі, що притягається до адміністративної відповідальності, правові передумови для захисту своїх прав та інтересів при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у тому числі, і право на захист від пред'явленого звинувачення.
Суд самостійно не відшуковує докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 2 ст.251КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції. Таку позицію висловив Європейський суд з прав людини в рішенні по справі Надточій проти України від 15 травня 2008 року.
Як передбачено ч.2, п. «а» ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку; кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.
При цьому, особі повинно бути забезпечено реалізацію її права на захист, яке полягає у наданні їй можливості надавати усні або письмові пояснення з приводу пред'явленого їй обвинувачення, збирати і подавати докази, брати особисту участь у провадженні, користуватись правовою допомогою захисника, реалізовувати інші процесуальні права, передбачені, зокрема КУпАП.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено показами свідка ОСОБА_2 , які суд приймає до уваги, протокол відносно ОСОБА_1 , за ч.4 ст. 85 КУпАП був складений у його відсутність, жодних доказів, які б підтверджували вчинення ним правопорушення передбаченого ч.4 ст. 85 КУпАП матеріали справи не містять, натомість усі його особисті анкетні дані були «запозичені» інспектором з попередніх протоколів, складених відносно ОСОБА_1 , який не давав особистої згоди на розповсюдження його особистих даних, охоронюваних Законом.
Щодо показів свідка ОСОБА_2 суд вважає за необхідне зазначити, про недопустимість зацікавлених у розгляді справи працівників виступати в якості свідків виходячи з наступного. Цінність свідка полягає в його безпосередньому об'єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів та відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об'єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами. Такий висновок Верховного Суду викладений у постанові в справі №161/5372/17.
Разом з тим, суд враховує, що при складенні протоколу не залучені в якості свідків, як того вимагає закон, незалежні, незаінтересовані свідки попри наявність такої можливості, що вбачається з показів самого свідка ОСОБА_2 , адже на місці події були присутні інші люди, яких можливо було б залучити свідками, однак, інспектором цього не було зроблено.
Враховуючи наявність вищевказаних порушень, суд не може прийняти до уваги долучені до протоколів інші документи.
Наведені порушення при складенні протоколу не дають суду підстав для притягнення особи, відносно якої складено протокол, до відповідальності, оскільки всі сумніви тлумачаться на користь особи.
На підставі вище викладеного, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд доходить висновку про закриття провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.9, ст. 7, ст.247, ст.283 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суд,
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст. 85 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення - закрити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ