05 грудня 2024 року
м. Рівне
Справа № 562/671/24
Провадження № 22-ц/4815/1296/24
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Гордійчук С. О.,
суддів: Боймиструка С.В., Ковальчук Н.М.,
секретар судового засідання: Хлуд І.П.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідачі: ПСП "Україна", ОСОБА_2 ,
треті особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" на ухвалу Здолбунівського районного суду Рівненської області від 12 березня 2024 року, ухваленого в складі судді Кушніра О.Г., дата складання повного тексту ухвали відсутня, у справі № 562/671/24,
11 березня 2024 року ОСОБА_1 подав до суду клопотання про забезпечення його позову до Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна", ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання недійсними свідоцтв про право власності та рішень про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Клопотання обґрунтовував тим, що право власності на майно колишнього КСП "Агроспілка Україна" належить відповідачам та вони можуть безперешкодно відчужити його, що унеможливить виконання рішення суду про задоволення позову.
Просив суд накласти арешт на: будівлю зернового складу, загальною площею 393,3 кв.м по АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 1732 від 24 жовтня 2023 року; будівлю телятника для утримання племінних молочних телят і отелених корів по АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності Приватному сільськогосподарському підприємству "Україна"; на будівлю заправки по вул.Шосова, 305 в с.Здовбиця Рівненської області, яка належить на праві власності Приватному сільськогосподарському підприємству "Україна"; на будівлю заправки по вул.Шосова, 303 в с.Здовбиця Рівненської області, яка належить на праві власності Приватному сільськогосподарському підприємству "Україна".
Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 12 березня 2024 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково.
Забезпечено цивільний позов шляхом накладення арешту із забороною відчуження на належне на праві приватної власності Приватному сільськогосподарському підприємству "Україна" (місцезнаходження: 35709 с.Здовбиця, вул.Шосова, 267 Рівненського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 30563100) нерухоме майно, а саме: будівлю телятника для утримання племінних молочних телят і отелених корів по АДРЕСА_2 , будівлю заправки по АДРЕСА_3 та будівлю заправки по АДРЕСА_3 .
У решті вимог відмовлено.
Ухвалу суду вмотивовано тим, що, зважаючи на характер спірних правовідносин, суть позовних вимог, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання у майбутньому рішення суду, у випадку його винесення на користь позивача.
Не погоджуючись із ухвалою суду представник ПСП "Україна" адвокат Гладуненко Ю.В., подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, прийнята з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що майно, на яке накладено арешт безпосередньо задіяне в господарській діяльності ПСП "Україна". Телятник перебуває в заставі АТ "КРЕДОБАНК", що підтверджується Договором про внесення змін № 2 до Договору іпотеки від 28 квітня 2020 року, посвідченого Зелецькою Н.М., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 254.
Наклавши арешт на майно, суд не з'ясував його вартості та співмірності з позовними вимогами. ПСП "Україна" є об'єктом критичної інфраструктури та має мобілізаційне завдання, оскільки забезпечує громадян України продуктами харчування. Телятник для утримання племінних молочних телят і отелених корів по АДРЕСА_2 безпосередньо задіяний в господарській діяльності ПСП "Україна". Таким чином, судом, при постановлені оскаржуваної ухвали, не враховано інтереси сторін спору.
Місцевий суд не з'ясував факт існування обставин, які могли б утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у випадку не застосування заходів забезпечення позову.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що ухвала суду є законною та обгрунтованою, просить залишити її без зміни, а скаргу без задоволення.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між сторонами у справі наявний спір про визнання недійсними свідоцтв про право власності та рішень про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Відповідно до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України передбачено забезпечення позову шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до частини п'ятої статті 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) сформульовано висновок про те, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Окрім цього, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права відповідача або вказаних осіб, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти чи заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Задовольняючи часткову заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту із забороною відчуження на належне на праві приватної власності ПСП "Україна" нерухоме майно, місцевим судом не повною мірою оцінено співмірність між заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги - визнання недійсними свідоцтв про право власності та скасування державної реєстрації права власності, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; як і не дотримано балансу інтересів сторін.
Судом не враховано, що на будівлю телятника для утримання племінних молочних телят і отелених корів по АДРЕСА_2 , на підставі договору іпотеки, укладеному між АТ "КРЕДОБАНК" та ПСП "Україна" від 28.04.2020 року, серія та номер 254, накладено заборону відчуження, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру іпотек № 364427323 від 05.02.2024 року (а.с. 152).
Накладення арешту на майно, яке вже обтяжене забороною відчуження, є неправомірним та може спричинити порушення прав та законних інтересів третіх осіб: іпотекодержателя АТ "КРЕДОБАНК".
Окрім того, ОСОБА_1 не надано жодних належних та допустимих доказів існування реальної загрози утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів забезпечення позову як накладення арешту на спірне нерухоме майно.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими і такими, що заслуговують на увагу.
Оскільки, оскаржувана ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, то відповідно до ст. 376 ЦПК України, вона підлягає скасуванню з прийняттям нової - про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарське підприємство "Україна" задовольнити.
Ухвалу Здолбунівського районного суду Рівненської області від 12 березня 2024 року скасувати.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за його позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна", ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання недійсними свідоцтв про право власності та рішень про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 05 грудня 2024 року.
Головуючий суддя: Гордійчук С.О.
Судді: Боймиструк С.В.
Ковальчук Н.М.