Кропивницький апеляційний суд
Справа № 33/4809/553/24 Головуючий у суді І інстанції: Драний В.В.
Категорія: ст.130 КУпАП Доповідач в суді ІІ - інстанції: Бондарчук Р.А.
03.12.2024 року. Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Бондарчук Р.А.,
з участю:
представника особи, яка притягається до відповідальності - адвоката Мазуренка О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький апеляційну скаргу адвоката Мазуренка О.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08 жовтня 2024 року , якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого приватним підприємцем, одруженого на утриманні 1 малолітня дитина, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого
ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08 жовтня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.
Згідно постанови суду 29.02.2024 року о 20:37 год. в м. Кропивницький, вул. Зінченка, 7, водій ОСОБА_1 керував т/з Renault Scenic, номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння (виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку в закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
В апеляційній скарзі адвокат Мазуренко О.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову районного суду та постановити нову, якою закрити провадження у справі, за відсутності в діях складу адміністративного правопорушення.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що працівники поліції зловживають службовими обов'язками, службовим становищем та їхні дії підпадають під ознаки кримінального правопорушення.
Також. у справі відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, а саме відмова від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляції, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову судді суду першої інстанції - залишити без змін, з таких підстав.
В суді апеляційної інстанції адвокат Мазуренко О.С., який діє в інтересах
ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Вказав, що ОСОБА_1 безпідставно зупинили працівники поліції, під надуманим приводом, що він не увімкнув вчасно покажчик поворота, незважаючи на те, що його підзахисний завчасно включив покажчик повороту. Коли він запропонував надати докази що підтверджують не включення покажчика повороту працівники поліції почали зазначати, що на автомобілі відсутні молдинги, ОСОБА_1 пояснив що вони у маляра на окрасці. Після цього, працівники поліції зазначили, що маються незначні подряпини на авто і потрібно перевірити на причетність даного автомобіля до можливих ДТП, які могли бути допущені в цей день, останній пояснив, що автомобіль в такому стані з моменту покупки.
Працівник поліції повідомив, що буде накладено штраф за ст. 122 КК України у розмірі 480 грн., коли ОСОБА_1 попрохав надати докази скоєння правопорушення, - вже інший працівник поліції підійшов та повідомив, що потрібно їхати в наркодиспансер для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння. При цьому, не зазначив наявності будь-яких ознак такого сп'яніння, ОСОБА_1 погодився та пояснив, що бажає, щоб при цьому був присутній адвокат та зателефонував своєму адвокату, проте працівник поліції зазначив, що буде складено протокол та без складання відповідного протоколу запитав, чи той відмовляється від отримання протоколу.
Додав, що з боку працівників поліції є системне переслідування та упереджене ставлення до ОСОБА_1 з особистих неприязних мотивів та зокрема, оскільки в базах даних наявні відомості щодо складання відносно нього протоколу за відмову від проходження огляду з метою визначення стану наркотичного сп'яніння.
Разом з тим, додав що судовими рішення, які набрали законної сили стосовно ОСОБА_1 закриваються провадження у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, про що надав копії відповідних постанов.
Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Вимогами ст. 280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку відповідним органом встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вказаних вимог закону, суддею суду першої інстанції, не дотримано.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Згідно із ч. 3 ч. 5 ст. 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Вимогами ч. 6 ст. 266 КУпАП регламентовано, що направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).
Відповідно до ст. 266 КУпАП, водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно з вимогами п.п 6, 7 Розділу 1 Інструкції 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Пунктом 6 Розділу 2 Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Проте, вказані вимоги закону були порушенні працівниками поліції, що залишено поза увагою місцевим судом.
Зокрема, як вбачається з відеозапису події, у якому зафіксовано, що водій транспортного засобу «Renault Scenic», номерний знак НОМЕР_2 , рухається на невеликій швидкості,близько за 10 метрів до виконання маневру (повороту праворуч) - увімкнув покажчик повороту, безпосередньо після проїзду перехрестя, щоб завчасно увімкненим поворотом не уводити в оману інших учасників дорожнього руху.
В той же час, на відеозаписі «export-xpmln» зафіксовано пояснення ОСОБА_1 відповідно до яких останній зазначив працівникам поліції про їх упереджене ставлення до нього з приводу зупинки його транспортного засобу та ненадання працівниками поліції доказів вчинення ним адміністративного правопорушення.
Необхідно зазначити про те, що працівниками поліції як не надавались докази ОСОБА_1 щодо вчинення ним адміністративного правопорушення щодо покажчику повороту так і на відеозаписі зафіксовані показання працівників поліції, які відмовились складання протоколу про адміністративне правопорушення з цього приводу.
А тому, суд апеляційної інстанції частково погоджується з доводами сторони захисту щодо зупинки транспортного засобу Renault Scenic, номерний знак НОМЕР_2 з метою здійснення роботи по проведенні профілактичних заходів щодо попередження правопорушень учасниками дорожнього руху.
Також, на відеозаписі зафіксовано спір між ОСОБА_1 та працівником поліції з приводу зупинки транспортного засобу, а також надання водієм документів, які посвідчують право керування транспортним засобом.
З відеозапису вбачається, що з підстав ненадання документів, працівники поліції складали постанову, в ході якої роз'яснили ОСОБА_1 його права в тому числі право на захист.
Близько 11 хв. 55 хв. відеозапису зафіксовано клопотання ОСОБА_1 про використання правової допомоги, а саме він зателефонувати своєму захиснику для узгодження з ним свої подальших дій.
Незважаючи на це працівник поліції зафіксували факт відмови ОСОБА_1 від отримання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП без складання відповідного протоколу..
Також, на відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 в ході спілкування зі своїм захисником, працівники поліції повідомляють про виявлені у нього ознаки наркотичного сп'яніння та запропонували пройти огляд з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння.
Відповідно до вимог ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Будь-який громадянин має право на допомогу адвоката під час допиту як свідка або дачі пояснень, а також при спілкуванні з представниками держорганів. Це зазначено в рішенні Конституційного Суду, що було прийнято 30 вересня 2009 року. Конституційний Суд також пояснив, що під час допиту громадянина, як свідка, в органах дізнання, досудового слідства або подання пояснень у правовідносинах з цими або іншими держорганами має право на юридичну допомогу від обраної ним за власним бажанням особи в статусі адвоката.
Отже, як при розгляді справи про адміністративне правопорушення посадовою особою чи в суді, так і безпосередньо при дачі пояснень, кожна особа має право на правову допомогу адвоката.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що відмова водія ОСОБА_1 від проведення медичного огляду була зафіксована за порушеннями, оскільки останній вирішив скористатися своїми правами у тому числі допомогою адвоката за допомогою телефонної розмови з ним, а в ході спілкування з ним працівники поліції висунули вимогу пройти огляд з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння.
В даному випадку працівники поліції повинні були повністю реалізувати право ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу шляхом пояснення останньому суті адміністративних правопорушень, а також надання певного розумного проміжку часу ОСОБА_1 для спілкування зі своїм захисником з метою узгодження подальших дій, щодо присутності захисника під час проведення медичного огляду та складання протоколу.
Отже, відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння є недопустимим доказом, оскільки вказана відмова отримана в ході спілкування
ОСОБА_1 зі своїм захисником, що порушує права останнього на захист.
Відповідно до правової позиції, висловленій Конституційним судом України у рішенні № 12 від 20.11.2011: «Аналіз положення частини третьої статті 62 Конституції України - «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом» дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо. Тому протоколи складені з грубим порушення прав людини є недопустимим доказом та не може бути використаний як доказ винуватості».
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
А тому, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, яка зафіксована на відеозаписі не може являтися доказом вини правопорушника, оскільки вказану відмову отримано з порушення права ОСОБА_1 на захист.
В той же час безпосередньо працівники поліції роз'яснили ОСОБА_1 його права в т.ч. право на захист та ОСОБА_1 безпосередньо заявив вказане клопотання.
Враховуючи вищезазначене, вважаю, що в діях ОСОБА_2 відсутні об'єктивні ознаки за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Наведені факти свідчать про відсутність обставин, що підлягають доказуванню в рамках даної справи, зокрема стосовно обставин вчинення особою діяння, що ставиться йому у провину та оформлені у такий спосіб, який викликає сумніви щодо об'єктивності і повноти дій уповноваженої посадової особи під час складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, які могли нести формальний характер з метою притягнення водія до адміністративної відповідальності.
Враховуючи положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП КУпАП, суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.
При цьому, суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Практика Європейського суду з прав людини підкреслює, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Таким чином, апеляційний суд вбачає необхідність розгляду даної справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, як обвинувачення за вказаною правовою нормою, з усіма гарантіями, закріпленими в ст. 6 Конвенції та, ст. 2 Протоколу № 7 до Конвенції.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З таких обставин, апеляційний вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена у передбаченому законом порядку, з огляду на виявлені апеляційним судом порушення працівниками патрульної поліції положень Інструкції, при здійсненні огляду на стан сп'яніння.
У відповідності з п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У відповідності ч. 1 п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з викладеного, з врахуванням положень ч.1 п.1 ст.247 КУпАП вважаю, що в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадження в даній справі слід закрити.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 247, п.2 ч.8 ст. 294 КУпАП України, -
Апеляційну скаргуадвоката Мазуренка О.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08 жовтня 2024 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - скасувати.
На підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Р.А. Бондарчук