Справа № 346/3961/24
Провадження № 33/4808/1107/24
Категорія ст..172-20 ч.3 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Третьякова І. В.
Суддя-доповідач Васильєв
05 грудня 2024 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П., розглянувши матеріали за апеляційною скаргою адвоката Федчика С.В., який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26 липня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,-
Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26 липня 2024 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави.
Судом першої інстанції встановлено, що 14.06.2024 року близько 12:50 год. солдат ОСОБА_1 , знаходячись на території військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , в порушення Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, під час виконання обов'язків військової служби в умовах воєнного стану, перебував в стані алкогольного сп'яніння (2,41 проміле), що було підтверджено актом №10020 медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів та роздруківкою з спеціального технічного засобу «Alcotest 6810».
На вказану постанову суду адвокат Федчик С.В. в інтересах ОСОБА_1 , 18 листопада 2024 року, за межами строку, передбаченого законом на оскарження постанови суду, надіслав поштовим зв'язком апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26.07.2024 року, поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду та скасувати постанову суду, а справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.7 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду вказує на те, що судом першої інстанції розгляд справи було проведено за відсутності ОСОБА_1 . Будь-яких повісток про необхідність прибуття до суду на 26.07.2024 року ОСОБА_1 вручено не було. Про оскаржувану постанову ОСОБА_1 дізнався 15.11.2024 року, після звернення до адвоката та отримання копії постанови Коломийського міськрайонного суду від 26.07.2024 р. Також вказує, що дана постанова перебуває на виконанні не за місцем проживання ОСОБА_1 в Камінь-Каширському ВДВС у Камінь-Каширському районі Волинської області, а в Коломийському ВДВС у Коломийському району Івано-Франківської області. При цьому, жодних викликів, повісток, сповіщень, копій постанові ні з Коломийського міськрайонного суду, ні з Коломийського ВДВС до ОСОБА_1 не надходило.
До клопотання про поновлення строку адвокатом додано договір про надання правничої (правової) допомоги від 15.11.2024 року та копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 18.11.2024 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Перевіривши апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на її оскарження, вважаю, що в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду слід відмовити та апеляційну скаргу повернути адвокату з наступних підстав.
Право особи на апеляційний розгляд справи відповідним чином унормовано у національному процесуальному законодавстві, у тому числі стосовно строків та кола осіб, які мають право подати апеляційну скаргу і вказані питання нерозривно пов'язані з правом на отримання вмотивованого рішення суду першої інстанції та із позитивним обов'язком суду надати можливість брати участь у судових засіданнях.
Так, згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Правом на апеляційне оскарження постанови судді по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону.
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Право на апеляційний розгляд беззаперечно є важливим елементом, визначеного у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, права на доступ до суду.
Рішеннями Європейського суду визначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України», справа «Трух проти України» ).
При вирішенні питання про поновлення строків на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення може бути подано тільки тим учасником судового розгляду, який мав право на оскарження судового рішення протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження.
Апеляційний суд неодноразово звертав увагу на те, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення не може бути подано адвокатом, який не приймав участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення в якості захисника, отримав повноваження на надання правової допомоги вже після того, як рішення набуло законної сили і не мав права на апеляційне оскарження постанови суду протягом встановленого законом строку.
Апеляційний суд враховує, що право захисника на оскарження судового рішення має похідний характер та здійснюється в інтересах особи, яка обвинувачується у вчиненні правопорушення.
Разом з тим, захисник є окремим процесуальним учасником судового розгляду, який самостійно, відповідно до принципу диспозитивності, здійснює свої повноваження.
За таких обставин, питання про поновлення строку на оскарження судового рішення захисником безпосередньо пов'язано з наявністю в нього такого права протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження.
Так, поновлення строку на апеляційне оскарження за своїм юридичним змістом полягає у відновлені права учасника судового розгляду на оскарження судового рішення, яке він втратив внаслідок поважних причин.
Разом з тим, не може бути відновлено право особі, яка взагалі не мала такого права, оскільки це суперечить принципу правової визначеності, відповідно до якого кожен з учасників судового розгляду діє в межах повноважень, які йому надані законом.
Строк на апеляційне оскарження судового рішення повинен рахуватись з моменту ухвалення рішення суду, а не з часу укладення договору про надання правової допомоги з адвокатом.
Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
Разом з тим, з долучених до апеляційної скарги матеріалів вбачається, що адвокат Федчик С.В. надає правову допомогу ОСОБА_1 на підставі договору про надання правничої (правової) допомоги від 15 листопада 2024 року, який було видано вже після закінчення строку на апеляційне оскарження постанови суду від 26 липня 2024 року.
Таким чином, необхідно прийти до висновку, що адвокат Федчик С.В. отримав повноваження на надання правової допомоги ОСОБА_1 вже після закінчення строку на апеляційне оскарження судового рішення, яке набрало законної сили. Адвокат Федчик С.В. не брав участі у розгляді справи в суді першої інстанції та не мав права на оскарження судового рішення протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження.
Зі змісту доводів адвоката Федчика С.В. вбачається, що в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження він посилається на обставини, які стосуються безпосередньо ОСОБА_1 та стверджує, що останній дізнався про судове рішення тільки 15.11.2024 року.
Однак, вищевказані доводи не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки стосуються ОСОБА_1 та спростовуються даним, які містяться в м матеріалах справи.
Зокрема, зі змісту матеріалів справи вбачається, що знав про те, що стосовно нього складено протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності, який бул спрямовано для розгляду до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області.
При цьому, в матеріалах справи наявні дані, які свідчать про те, що ОСОБА_1 був повідомлений належним чином про розгляд провадження та повинен був отримати копію судового рішення, яку йому було направлено відразу після ухвалення постанови суду.
Матеріали провадження не містять даних, які свідчать, що після складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 приймав заходи для того, щоб дізнатися про стан відомого йому провадження та звернувся за правовою допомогою вже на стадії виконання судового рішення.
Апеляційний суд неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що несвоєчасне отримання копії постанови суду не може бути визнано поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки вказаний строк починається з наступного дня після ухвалення постанови суду.
Суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо).
Апеляційний суд неодноразово зазначав, що звернення за правовою допомогою після закінчення строку на апеляційне оскарження судового рішення не може бути визнано правовою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Апеляційний суд виходить з того, що про поважність причини на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом.
Разом з тим, вищевказані доводи адвоката Федчика С.В. можуть бути більш ретельно перевірені тільки у разі звернення з відповідним клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення учасника судового розгляду, якого вони дійсно стосуються.
Апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що законодавцем встановлені скорочені строки щодо можливості накладення стягнення на правопорушника та виконання судового рішення.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з врахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами.
При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.
Приймаючи до уваги сукупність вищевказаних обставин, враховуючи, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження скаргу подано адвокатом Федчиком С.В., який не мав право на апеляційне оскарження судового рішення протягом встановленого законом строку, апеляційний суд вважає за необхідне відмовити адвокату у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26 липня 2024 року та повернути апеляційну скаргу апелянту.
Разом з тим, повернення апеляційної скарги адвокату Федчику С.В. не позбавляє ОСОБА_1 права звернутися з апеляційною скаргою на постанову суду щодо нього з мотивованим клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження, в якій конкретизувати та довести наявність причин, які не дозволили йому своєчасно, у встановлений законом строк оскаржити постанову суду.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
Відмовити адвокату Федчику С.В. у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26 липня 2024 року відносно ОСОБА_1
Повернути апеляційну скаргу адвокату Федчику С.В.
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду О.П. Васильєв