Справа № 346/1994/22
Провадження № 22-з/4808/89/24
Головуючий у 1 інстанції
Суддя-доповідач Луганська
03 грудня 2024 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Луганської В.М.,
суддів: Девляшевського В.А., Мальцевої Є.Є.,
за участю секретаря -Шемрай Н.Б.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі - ОСОБА_2 , Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, Коломийська міська рада,
третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Івано-Франківського апеляційного суду заяву ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_4 , про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, Коломийська міська рада, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 про визнання незаконними рішень, скасування державного акту на землю, виключення відомостей із державного земельного кадастру, зобов'язання не чинити перешкоди у користування спільним заїздом,
Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08 лютого 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 27 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08 лютого 2024 року залишено без змін.
08 жовтня 2024 року від ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_4 , надійшла заява про ухвалення додаткового рішення. Заява обґрунтована тим, що під час ухвалення рішення, суд апеляційної інстанції не вирішив питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу. Вказала, що в межах участі в даній справі між ОСОБА_2 та адвокатом Ломничуком Ю.Ю. було укладено договір про надання правової допомоги, до апеляційної скарги на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу було додано акт виконаних робіт №57 та квитанцію серії ААК №563127 про сплату витрат на правничу допомогу в розмірі 8000 грн.
Просить суд апеляційної інстанції стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 8000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
До вказаної заяви були надані докази її надсилання іншим учасникам справи.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 270 ЦПК України.
Згідно ч. 3 ст. 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У судове засідання ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4 не з'явились, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином, до апеляційного суду представник ОСОБА_2 надав заяву про розгляд заяви без їх участі.
У судове засідання ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 не з'явились, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином.
У судове засідання представник Коломийської міської ради, представник третьої особи - Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області та третя особа - ОСОБА_6 не з'явились, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
З урахуванням положень ч.4 ст.270 ЦПК України, колегія суддів вважає можливим провести судовий розгляд заяви без учасників справи, які повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах питання, що підлягає судовому розгляду, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із частинами 2, 4 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 757/60277/18-ц.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг та на нього поширює своє регулювання Глава 63 Цивільного кодексу України. Так, згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Водночас, згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з нормами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Аналогічну правову позицію наведено в постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19, від 01.12.2021 у справі № 910/14598/20.
З матеріалів справи вбачається, що у відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.
На підтвердження понесених витрат надано докази: акт №57 виконаних робіт, квитанцію №563127 від 27 квітня 2024 року про оплату надання правової допомоги ОСОБА_2 вартістю 8 000 грн, надано докази надсилання іншим учасникам справи.
Також в матеріалах справи наявний ордер про надання правничої допомоги ОСОБА_2 адвокатом Ломничуком Ю.Ю., який видано на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 09 січня 2023 року.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ні ОСОБА_2 ні її представником ОСОБА_4 не було подано до апеляційного суду договору про надання правничої допомоги від 09 січня 2023 року, зі змісту якого можливо було б зробити висновок про те, в якій саме формі (фіксований розмір чи погодинна оплата) сторонами було погоджено оплату адвокатських послуг за надання правової допомоги у зазначеному суді.
В матеріалах справи міститься лише копія договору про надання правової допомоги від 10 вересня 2022 року, укладений між ОСОБА_2 та адвокатом Ломничуком Ю.Ю. Разом з тим, в ордері на представництво інтересів у суді апеляційної інстанції зазначено, що ордер видано на підставі договору про надання правової допомоги №б/н від 09 січня 2023 року.
Оскільки розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат на правничу допомогу (гонорару) адвоката іншою стороною, та/або порядок її обчислення повинен визначатися у самому договорі про надання правової допомоги, саме по собі підписання акту виконаних робіт за відсутності договору, в якому обумовлений розмір та/або порядок обчислення адвокатського гонорару не дає як суду, так і іншій стороні спору можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру такого гонорару.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що в акті виконаних робіт №57, серед переліку робіт зазначено «виготовлення апеляційної скарги та оформлення апеляційної скарги з додатками у відповідності до вимог ЦПК України - 4500 грн», також про виготовлення апеляційної скарги представник ОСОБА_2 зазначає і в заяві про ухвалення додаткового рішення, проте з матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга була подана ОСОБА_1 на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08 лютого 2024 року, ОСОБА_2 апеляційна скарга не подавалась.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки відсутня об'єктивна можливість пересвідчитися про наявність домовленості між ОСОБА_2 та адвокатом Ломничуком Ю.Ю. щодо обсягу робіт адвоката, виконаних ним робіт, розміру та/або порядку обчислення суми витрат за надані правничі послуги в суді апеляційної інстанції, то відсутні підстави для задоволення вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Відтак в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 137,141,270, 382, 384 ЦПК України Івано-Франківський апеляційний суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 05 грудня 2024 року.
Головуючий В.М. Луганська
Судді: В.А. Девляшевський
Є.Є. Мальцева