Провадження № 33/803/1875/24 Справа № 175/3696/24 Суддя у 1-й інстанції - Васюченко О.Г. Суддя у 2-й інстанції - Свіягіна І. М.
14 листопада 2024 року м.Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Свіягіна І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника адвоката Торубарова А.В., діючої в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 липня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою:, АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 17000грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.,
постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 липня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 04.02.2024 о 23:36 годині, в Донецькій області, м. Краматорськ, по вул. Двірцева біля буд. 44, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz Sprinter, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager, що підтверджується чеком №787, результат 2,39 проміле. Від керування водія усунуто. Відеофіксація Motorola Solutions VB 400 №472184.
На зазначену постанову захисник адвокат Торубаров А.В., діючи в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити останню, не позбавляти ОСОБА_1 права керування транспортними засобами іншій частині залишити без змін. В обґрунтування зазначає, що оскаржена постанова є занадто суворою та винесеною без урахування всіх обставин справи.
Зазначає, що ОСОБА_1 є водієм логістичного забезпечення підрозділів військової частини НОМЕР_2 , яка безпосередньо приймає участь у бойових діях. Свою вину особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , визнає у повному обсязі, кається та обіцяє у майбутньому ніколи не допускати подібних правопорушень.
Повідомляє, що в день складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 дізнався про онкологічне захворювання матері, був у пригніченому емоційному стані, тому не утримався від вживання спиртних напоїв, а потім отримав дзвінок побратима про необхідність приїхати та морально підтримати.
Наголошує, що попри відсутність передбаченої КУпАП статті, яка б передбачала можливість призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, діючий КПК України має відповідну статтю, у зв'язку з чим вважає, що суд може дійти висновку про застосування аналогії права при розгляді вказаного адміністративного провадження.
Учасники адміністративного провадження повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомлено, заяви чи клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили, що не є перешкодою для розгляду справи за відсутності сторін.
Частиною 6 ст.294 КУпАП встановлено, що неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи.
Всебічно розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно приписів статті 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням цього Кодексу, зокрема є охорона прав і свобод громадян, власності, встановленого правопорядку, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до вимог ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно ст.ст.245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (Далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. У відповідності до ч.1 ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння особою, що керує транспортним засобом.
Згідно до вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України. Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України - Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
В силу ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Суддя місцевого суду прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Цей висновок, зокрема, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення ААД №647432 від 05.02.2024 року, результатом проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою використання спеціального технічного засобу«Drager»6820 - результат огляду: 2,39‰, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відеозаписами з нагрудних реєстраторів поліцейського.
Ці докази суд об'єктивно визнав достовірними, оскільки вони не суперечать фактичним обставинам, об'єктивно узгоджуються між собою. А тому доводи апелянта про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими.
Посилання адвоката Торубарова А.В стосовно призначення особі, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 штрафу в розмірі 17000,00 грн. без позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік суд визнає безпідставним з огляду на наступне.
Санкцією статті 130 КУпАП передбачене одне єдине адміністративне покарання для водіїв, а саме - накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Як вбачається з тлумачення вищевказаної статті, позбавлення права керування транспортними засобами є основним, а не додатковим покаранням, а тому є обов'язковим до накладення судами.
При цьому, місцевим судом вірно зазначено, що у зв'язку з відсутністю у особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , водійського посвідчення, у суду відсутні підставі для накладення штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.
В силу ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З огляду на що, апеляційний суд погоджується, що призначене покарання відповідає меті виховання особи та запобіганню вчиненню особою, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , нових правопорушень.
Доводи сторони захисту про застосування аналогії права та застосування покарання, більш м'якого, ніж передбачено санкцією статті, суд до уваги не приймає, оскільки зазначене суперечить меті покарання, яка застосовується до особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції ст.ст.279, 280 КупАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, як керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Адміністративне стягнення накладено на ОСОБА_1 у відповідності з вимогами ст.ст.27,33 КУпАП.
Таким чином, слід визнати, що судове рішення є законним, обґрунтованим та вмотивованим, порушень вимог законодавства України про адміністративні правопорушення, які б були підставою для його скасування чи зміни не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 294 КУпАП, -
апеляційну скаргу ОСОБА_2 , діючої в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 липня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського апеляційного суду Ірина СВІЯГІНА