Справа № 643/7319/24
Провадження № 2/643/3659/24
04.12.2024 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді: Новіченко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання: Єрмакової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства «Харківобленерго»
до ОСОБА_1
про стягнення 21 213, 73 грн.,
Акціонерне товариство «Харківобленерго» (далі - позивач) звернулося до Московського районного суду м. Харкова з позовом (з урахуванням уточненої позовної заяви) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 21 213, 73 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що за адресою: АДРЕСА_1 , де споживачем є відповідач, було виявлено факт порушення п.п. 8.4.2 «Правил роздрібного ринку електричної енергії». За фактом виявленого порушення було складено акт, за результатами розгляду якого відповідачу було здійснено донарахування у розмірі 21 213, 73 грн. На даний час відповідачем нарахування за актом не сплачені, у зв'язку з цим, позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Представник позивача у судове засідання 04.12.2024 року не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. При цьому, 04.12.2024 року представником позивача подано заяву, відповідно до змісту якої просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та винесення заочного рішення судом.
Відповідач у судове засідання 04.12.2024 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення судових повісток за адресою реєстрації його місця проживання: АДРЕСА_1 , які були повернути органом поштового зв'язку з відміткою «адресат відсутній».
Згідно з п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
До повноважень суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 194/1422/19, від 23.09.2021 у справі № 757/56776/20-ц.
У постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18 зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Статтею 223 ЦПК України визначені наслідки неявки учасників справи у судове засідання.
Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) (ч. 4 ст. 223 ЦПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
При цьому, згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Водночас, оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.
Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, суд розглядає справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 268 ЦПК України).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відносини щодо постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), положеннями Закону України «Про електроенергетику, Закону України «Про ринок електроенергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 діючих з 11 червня 2018 року (далі - Правила).
Частиною 1 ст. 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси. Передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до п. 84 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживачем є фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Пунктом 62 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об'єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).
Згідно з ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до частини 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний: 1) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; 2) надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; 3) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 4) врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; 5) надавати стороні, з якою укладено договір про постачання/купівлю-продаж електричної енергії, інформацію про сумарну номінальну потужність споживання електричної енергії своїх електроустановок, якщо технічна спроможність таких установок може забезпечити споживання в обсязі 600 ГВт·год на рік та вище.
Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; розкомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна таких об'єктів; пошкодження приладів обліку, використання приладів обліку електричної енергії, неповірених або неатестованих в установленому порядку; пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо; тощо.
Частиною 3 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді: 1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.
Відповідно до п. 2.3.4 Правил передбачено, що відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.
За приписами ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
27.02.2014 року між позивачем (Енергопостачальник), та відповідачем (Споживач), було укладено Договір (о/р 441012) про користування електричною енергією (далі - Договір).
Пунктом 1 даного Договору передбачено, що за цим договором Енергопостачальник бере на себе зобов'язання надійно постачати Споживачеві електричну енергію у необхідних йому обсягах відповідно до потужності 20 кВт електроустановок Споживача, з гарантованим рівнем надійності, безпеки і якості, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором.
Відповідно до пункту 28 цього Договору він укладений на три роки з дня його підписання та вважається продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодна із сторін не висловила наміру внести до нього зміни або доповнення.
27.10.2021 року при перевірці дотримання «Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі - Правил) в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено факт порушення п.п. 8.4.2 Правил, а саме: самовільне підключення струмоприймачів або електропроводки до мереж, що не є власністю оператора системи з порушенням схеми обліку. Підключення виконано в місті, виявити представниками порушення оператора системи під час контрольного огляду мали можливість. Межа балансової належності на вихідних клемах ПО. Підключення до мереж ЖКО.
Виявлене порушення згідно з главою 8.4 Правил було зафіксовано в акті № 232772 від 27.10.2021.
Огляд електроустановки проводився у присутності абонента, який допустив представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача.
В акті № 232772 від 27.10.2021 зазначено, що комісія оператора системи з розгляду складеного акту про порушення буде проводити засідання 18.11.2021 року за адресою: АДРЕСА_2 . Акт про порушення № 232772 від 27.10.2021 відповідач підписав.
У повідомленні відповідач зазначив, щоб комісія розглядала акт про порушення без його присутності.
У відповідності до глави 8.2 Правил, на підставі Акту № 232772 від 27.10.2021 р. було проведено засідання комісії з розгляду актів про порушення, за результатами якої складено протокол № 192-2021 від 18.11.2021 р.
Як вбачається з Протоколу засідання комісії з розгляду актів порушення ПРРЕЕ № 192-2021 від 18 листопада 2021, голова комісії - начальник відділу розподілу електроенергії Салтівського РРЕ В.М. Костенко, та члени комісії: старший інспектор ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 розглянули акт про порушення № 232772, складений 27 жовтня 2021 року на споживача ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , прийняли рішення, відповідно до якого встановлено, що пункт порушення ПРРЕЕ, зафіксований в акті № 232772 відповідає підпункту 7 пункту 8.4 «Визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергії», яка затверджена постановою Національної комісії регулювання електроенергетики та комунальних послуг України від 18 липня 2019 № 1525. Величина розрахункованого добового об'єму споживання електроенергії W доб. визначається по пункту 8.4.11 формули 8 Методики. Період розрахунку з 27.04.2021 р. по 02.09.2021 р., а саме: 183 доб. Перепускна здатність кабелю - мідь- 1мм2 (гл. ПУЕ) - 17 А, потужність 3, 37 кВт, зафіксована у договорі або визначена за формулою Методики, режим роботи 8 год., коефіцієнт використання К вик- (додаток 9), добове споживання електроенергії W доб.: 29, 96 кВт год. Розрахунок суми до сплати провести без урахування проведених нарахувань за період порушення.
За наслідками розгляду Акту № 232772 від 27.10.2021 комісія дійшла висновку: визначений об'єм не облікованої електричної енергії, складає 4 934 кВт/год., вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ, саме: самовільне підключення, згідно з рахунком № 0880165172 від 18.11.2021 року, складає 21 213, 73 грн.
Позивачем було направлено відповідачу розрахунок по акту, однак відповідачем вказана сума не сплачена.
Доказів сплати відповідачем вказаної суми заборгованості до суду не надано.
Відповідачем всупереч його процесуального обов'язку, передбаченого ст. ст. 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), не було надано суду власного розрахунку за спожиту електроенергію, а також не було надано доказів у розумінні ст. ст. 77-80 ЦПК України, що розрахунок позивача виконано із порушенням вимог закону.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено відповідальність за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії за крадіжку електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Відповідно до пункту 5.5.5 Правил споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема, користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; невідкладно повідомляти оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про недоліки в роботі засобу вимірювання; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача; тощо.
Пунктом 8.2.5. Правил передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил. Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням, ЕІС код площадки комерційного обліку, за якою виявлено порушення (за наявності), та у разі виявлення порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.
Відповідно до п. 8.2.6. Правил на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Відповідач здійснивши порушення ПРРЕЕ, зафіксоване у акті № 232772 від 27.10.2021, вчинив порушення, зазначене у п. 14 ч. 2. ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», а тому відповідач зобов'язаний відшкодувати завдані цим порушенням збитки.
За таких обставин, суд вважає заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за донарахування за актом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з ч. 2 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
У відповідності до ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Положеннями ч. ч. 1 та 3 ст. 83 ЦПК України унормовано, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 83 ЦПК України).
Разом з цим відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов впродовж встановленого строку. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що відповідач був позбавлений можливості у порядку частини 4 статті 83 ЦПК України письмово та завчасно повідомити суд про неможливість подання у встановлений законом строк доказів та об'єктивних причини, з яких такі докази не могли бути подані у зазначений в ухвалі про відкриття провадження у справі строк.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 7 ст. 81 ЦПК України).
При цьому, за приписами частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 7, 8, 12, 13, 141, 247, 258-2589, 268 ЦПК України суд
1. Позов Акціонерного товариства «Харківобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення 21 213, 73 грн. задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Харківобленерго» суму донарахувань за Актом № 232772 від 27.10.2021 в розмірі 21 213 (двадцять одну тисячу двісті тринадцять) грн. 73 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
4. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
5. Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
6. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
7. Позивач: Акціонерне товариство «Харківобленерго» (м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, буд. 149; код ЄДРПОУ 00131954).
8. Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).
Повне рішення складено та підписано 04.12.2024 року.
Суддя Н.В. Новіченко