Копія:
17 листопада 2010 року Справа № 2- 1417/10
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі :
головуючої судді Запорожець Л.М.
при секретарі Росляк Т.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чорткова справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поновлення строку позовної давності та стягнення витрат на утримання та збереження спільного майна та сплати зборів, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення витрат на утримання та збереження спільного майна та сплати зборів. В позовній заяві вказав, що він проживає в АДРЕСА_1 , що стверджується відповідним записом в паспорті громадянина України та будинковою книгою. Він разом з відповідачем ОСОБА_2 мають на праві спільної часткової власності квартиру АДРЕСА_1 і кожному з них належить по Ѕ частині згаданої квартири, що стверджується договором довічного утримання від 24 липня 2003 року та рішенням Чортківського районного суду від 05 вересня 2006 року. Тобто вони двоє є співвласниками даної квартири і зобов»язані відповідно до вимог ст.. 360 ЦК України відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів ( обов»язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов»язаннями, пов»язаними із спільним майном. Однак вказані зобов»язання відповідач не виконує.
Так, в 2007 році їх будинок в цілому було відключено від центрального опалення і він був вимушений виготовити проектну документацію та встановити в квартирі індивідуальне опалення. Ним за власні кошти було виготовлено технічну документацію за 175 гривень, придбано котел, труби, коліна та все необхідне для цього на суму 4100 гривень разом з роботою, що підтверджується письмовими доказами. Опалення в квартирі було встановлено аж 19 листопада 2007 року, що підтверджується відповідною довідкою. До встановлення індивідуального опалення ним одним проводилась оплата за всю квартиру в тепломережу на суму 1223 гривні та протягом січня 2008 року по грудень 2009 року проводилась оплата за газ на суму 210 гривень. Загальна сума понесених витрат становила 5708 гривень, з яких частка відповідача становить 2854 гривні. Крім того, ним оплачено за період з листопада 2006 року по червень 2009 року квартплату в сумі 539,16 гривень за площу квартири,яка належить відповідачу. Отже загальна сума витрат становить 3393 гривні. Оскільки він є людиною перестарілого віку, 1928 року народження, часто хворіє і не знав, що витрати по утримання квартири покладаються на власників порівну, тому по деяких вимогах строк позовної давності ним пропущений і він просить його поновити. Крім того, відповідач обіцяв відшкодувати йому половину понесених ним витрат.
Позивач ОСОБА_1 позов підтримує, просить поновити строк позовної давності для пред»явлення даного позову по окремих вимогах та стягнути з відповідача половину понесених ним витрат на утримання та збереження спільного майна і сплати зборів в сумі 3393 гривні та понесені витрати по справі на суму 420 гривень.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнає, посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45 . Суду пояснив, що з ним ніхто не узгоджував питання встановлення індивідуального опалення в квартирі і крім того, вказаною квартирою він не користується, в ній не проживає і тому не повинен повертати витрати, які вимагає ОСОБА_1 Крім того, він ставить під сумнів вартість котла та оплати за встановлення опалення. Просить в задоволенні позову відмовити.
Вислухавши позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, дослідивши письмові докази по справі , суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав:
Сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 і кожному з них належить по Ѕ частині вказаної квартири, що стверджується договором довічного утримання від 24 липня 2003 року та рішенням Чортківського районного суду від 05 вересня 2006 року.
Позивач по справі ОСОБА_1 проживає у згаданій квартирі, що стверджується відповідним записом в паспорті громадянина України НОМЕР_1 та будинковою книгою.
Відповідач ОСОБА_2 у згаданій квартирі не проживає, проживає за адресою АДРЕСА_2.
Судом встановлено, та вказані обставини не заперечували і сторони по справі, що в 2007 році будинок АДРЕСА_1 був відключений від централізованого опалення.
Згідно довідки №11 від 24 червня 2009 року Заводського комбінату комунальних підприємств вбачається, що позивач ОСОБА_1 оплатив квартплату з листопада 2006 року по червень 2009 року в сумі 539 гривень 16 копійок за площу квартири в розмірі 24,5 кв.м., яка належить відповідачу ОСОБА_2 згідно постанови суду.
Після встановлення індивідуального опалення ОСОБА_1 було проведено оплату за газ з січня 2008 року по грудень 2009 року на суму 210 гривень.
Згідно довідки № 92 від 01.07.2010 року виданої Чортківським тепло районом ТТКЕ ОСОБА_1 вбачається, що за квартиру №5 площа якої становить 46,1 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 згідно нарахування за спожиту теплову енергію були проведені слідуючі оплати : сезон 2004-2005 року в сумі 310 гривень 50 копійок; сезон 2005-2006 роки в сумі 408 гривень 03 копійки; сезон 2006-2007 року в сумі 504 гривні 49 копійок, а разом 1223 гривні 02 копійки.
Згідно накладної № 123 від 20 вересня 2007 року виданої на ім»я ОСОБА_1 ПП ОСОБА_3 вбачається, що позивачем закуплено матеріалів для встановлення індивідуального опалення на суму 4100 гривень.
Згідно довідки № 1327 від 19.11.2007 року виданої УЕГГ вбачається, що в квартирі ОСОБА_1 АДРЕСА_1 19 листопада 2007 року було встановлено індивідуальне опалення.
Згідно посвідчення НОМЕР_2 від 11.11.2002 року вбачається, що позивач ОСОБА_1 є ветеран - учасник війни і має право на пільги, встановлені законодавством.
Відповідно до вимог ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону . При здійсненні своїх прав та виконанні обов»язків власник зобов»язаний додержуватись моральних засад суспільства.
Відповідно до вимог ст. 322 ЦК України власник зобов»язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ст. 356 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою.
Співвласники можуть домовитись про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього, він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються майном, відповідної матеріальної компенсації.
Відповідно до вимог ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов»язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов»язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов»язаннями, пов»язаними із спільним майном.
Судом встановлено, що хоч в квартирі проживає тільки один із співвласників - позивач по справі ОСОБА_1, а інший - відповідач не проживає, однак співвласники повинні нести витрати по опаленню відповідно до опалювальної площі їх часток, що відповідно до зібраних доказів становлять 24,5 кв.м. та при відключенні будинку від центрального опалення збереження майна (спільної часткової власності) - квартири не є можливе без встановлення індивідуального опалення в цій квартирі. Частки співвласників у даній квартирі хоч і визначені, однак розподіл квартири не проведений і позивач вимушений був проводити оплату за опалення та квартплату за частину квартири, яка йому не належить, а тому його вимога щодо повернення половини суми понесених ним витрат на утримання квартири є підставною.
Суд вважає, що сторони повинні нести витрати не тільки за проживання в квартирі, але й за збереження квартири (майна) у відповідному стані, а тому встановлення індивідуального опалення при відключенні будинку від централізованого опалення в цілому було для позивача ОСОБА_1 необхідністю, а не примхою.
Крім того, судом встановлено, що позивач по справі є людиною перестарілого віку, 1928 року народження, є ветераном війни, хворіє, а відповідач не ставив питання про застосування строку позовної давності, тому суд вважає, що строк позовної давності для окремих вимог, а саме : стягнення квартплати за площу в квартирі, яка належить відповідачу та половину суми, оплаченої позивачем в тепломережу , слід поновити. Що ж стосується інших вимог, то строк позовної давності по них позивачем не пропущений, оскільки індивідуальне опалення в квартирі позивачем встановлено 19 листопада 2007 року, про що свідчить довідка Чортківського УЕГГ від 19 листопада 2007 року, а позов поданий до суду 27 вересня 2010 року. Відповідач хоч і не користується площею 24,5 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1, однак є її співвласником поряд з позивачем ОСОБА_1 і зобов»язаний проводити оплату за належне збереження його частки.
Посилання відповідача на Постанову Кабінету Міністрів від 24 січня 2006 року № 45 «Про внесення змін і доповнень до Постанови Кабінету Міністрів України » від 08 жовтня 1992 року № 572 щодо «Правил користування приміщеннями житлових будинків» є безпідставними, оскільки перш за все пунктом 7 цих правил передбачено, що власники, та наймачі квартири зобов»язані: оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом; проводити за власні кошти ремонт квартири; використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання; не допускати виконання робіт чи інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, порушують умови проживання громадян та інше. При цьому пунктом 10 Правил визначений порядок роз приділення плати при відсутності згоди між мешканцями квартири. Послуги з централізованого опалення, утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій - за встановленими тарифами відповідно до опалювальної та загальної площі приміщення, яким користується співвласник (наймач).
Суд вважає, що такі послуги, як послуги з централізованого опалення, індивідуального опалення, квартплати за утримання житла і прибудинкової території сторони повинні нести в залежності від розміру їх часток у спільному майні, а не в залежності від спожитої послуги чи кількості членів сім»ї, що проживають у квартирі, а також не залежно від користування чи не користування квартирою.
Керуючись ст.ст. 267, 319, 322, 325, 328, 356, 358, 360, 386 ЦК України, ст.ст. 67, 150,151 Житлового Кодексу України, ст.ст.10, 57, 60, 88, 208, 209, 213, 215 ЦПК України , суд, -
Позов задоволити.
Поновити строк позовної давності для пред»явлення даного позову по окремих позовних вимогах.
Стягнути з ОСОБА_2, жителя АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1, жителя АДРЕСА_1 3393 (три тисячі триста дев»яносто три) гривні за утримання та збереження спільного майна і сплати зборів, 300 (триста ) гривень в рахунок оплати праці адвоката та 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді, сплачених позивачем при подачі позову до суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення терміну на його оскарження, а у випадку оскарження - після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в апеляційний суд Тернопільської області через Чортківський районний суд протягом 10 днів з часу оголошення рішення.
Суддя Чортківського
районного суду Л. М. Запорожець