Справа № 569/11150/24
03 грудня 2024 року Рівненський міський суд
Рівненської області
в особі судді - Ковальова І.М.
при секретарі - Білецькій А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В Рівненський міський суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором звернувся представник ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» у якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 , іпн. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», ЄДРПОУ 41084239, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26 офіс 411 заборгованість за договором №444810-КС-001 про надання кредиту від 19 січня 2022 року в розмірі 54802,58 грн. (яка складається з: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 26905,26 грн., сума прострочених платежів по процентах - 27897,32 грн.) та понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, однак просив суд у позовній заяві розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін; розгляд справи здійснювати без участі позивача; не проти ухвалення заочного рішення суду.
В судове засідання відповідачка не з'явилася. Від представника відповідачки до суду надійшов відзив на позовну заяву у якому представник відповідачки просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу за їх безпідставністю, а також здійснити розподіл судових втрат пропорційно задоволених позовних вимог та стягнути з позивача на користь відповідачки понесені судові витрати. Крім того, представник відповідачки просила провести розгляд справи без участі відповідачки та її представника.
Дослідивши матеріали справи та подані представниками сторін письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 "Проніна проти України § 23).
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп2003).
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або тож кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що 19 січня 2022 року між сторонами по справі ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір №444810-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) (надалі по тексту - кредитний договір, договір про надання кредиту).
Відповідно до п.1. договору про надання кредиту від 19 січня 2022 року кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 38000,00 (тридцять вісім тисяч) грн. на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Правилами надання споживчих кредитів ТзОВ «Бізнес Позика (надалі - правила) та договором про надання кредиту. Тип кредиту: кредит. Строк кредиту: 16 тижнів. Процентна ставка в день 0,79711843, фіксована. Комісія за надання кредиту (далі - комісія): 5700,00 грн. Загальний розмір наданого кредиту: 38000,00 грн. Термін дії договору: до 11.05.2022 р. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 67600,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 3667,07 процентів. Цей кредит є споживчим кредитом.
Відповідно до п.2 договору про надання кредиту від 19 січня 2022 року протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (надалі - процент за користування кредитом) нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.
Відповідно до п.4 договору про надання кредиту у разі прострочення позичальником дати сплати чергового платежу визначеного графіком платежів, кредитодавець має право нараховувати штраф за кожний випадок такого порушення строків сплат на початок наступного дня після дня обов'язкового платежу, визначеного графіком платежів, що встановлюється у розмірах, що наведені нижче та відповідно Розділу 5 Правил. У разі прострочки на 1 день, розмір штрафу встановлюється в розмірі - 10% від загальної суми простроченої заборгованості. У разі прострочки на 2 дні, розмір штрафу встановлюється в розмірі - 20% від загальної суми простроченої заборгованості. У разі прострочки на 3 дні, розмір штрафу встановлюється в розмірі - 30 % від загальної суми простроченої заборгованості. Розмір кожного окремого штрафу в залежності від наявної загальної суми прострочених платежів починаючи з 4 дня заборгованості: Розмір загальної прострочки, грн. та розмір штрафу, грн.: менше 300 грн. 100 від 300 грн. - до 8 450 грн. включно 1 500 більше 8 450 грн. - до 16 900 грн. включно 3 000 більше 16 900 грн. - до 25 350 грн. включно 4 400 більше 25 350 грн. 8 600. Сторони несуть відповідальність за порушення умов договору відповідно до Цивільного кодексу України, Закону України «Про споживче кредитування» та інших нормативно-правових актів законодавства України. У випадку порушення прав позичальника, неналежного виконання чи невиконання договору, кредитодавець несе відповідальність згідно із законодавством України, Правилами та цим договором.
Всі істотні умови кредитного договору, зокрема тип кредиту, процента ставка, комісія за надання кредиту, строк дії кредиту, графік платежів з кредитним договором тощо - встановлені та обумовлені безпосередньо у кредитному договору, який відповідачка уклала шляхом обміну електронними повідомленнями, та який був підписний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.7 договору про надання кредиту від 19 січня 2022 року позичальник підтверджує, що він ознайомлений з Договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватися їх, та, відповідно, укладає договір.
Відповідно до п.9 договору про надання кредиту від 19 січня 2022 року позичальник підтверджує, що обраними позичальником для комунікації та взаємодії за цим договором засобами зв'язку з: телефонний (інформування за номерами телефонів будь-якими доступними каналами, в тому числі SMS повідомлення, через сервіси передачі даних) та шляхом використання програмного забезпечення або технологій без залучення працівників кредитодавця, кредитора, колекторської компанії; електронний (з використанням електронної адреси та/або особистого кабінету) поштовий (за адресою проживання/перебування/реєстрації).
Відповідно до п.10 договору про надання кредиту від 19 січня 2022 року підписанням цього договору позичальник підтверджує, що до укладання договору отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачені законодавством України, зокрема, передбачену ст.9 Закону України «Про споживче кредитування», паспорт споживчого кредиту, частиною другою ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також примірник правил (у формі електронного документа), що розміщені на сайті кредитодавця.
Після укладення даного договору, ТзОВ «Бізнес Позика» було виконано свої зобов'язання за кредитним договором та було надано позичальнику грошові кошти в розмірі 38000,00 грн. шляхом перерахування на банківську карту позичальника № НОМЕР_2 (зазначену позичальником при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті).
В подальшому, між сторонами по справі у період з 09 лютого 2022 року по 21 листопада 2023 року було укладено дванадцять додаткових угод до договору про надання кредиту від 19 січня 2022 року. Зокрема, 21 листопада 2023 року між сторонами було укладено додаткову угоду №12 до договору №444810-КС-001 шляхом обміну електронним повідомленням підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до п.1 якої сторони домовилися внести зміни до п.1 договору та викласти: «Термін дії договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії договору: до 07.05.2024 р.». також, сторони домовилися внести зміни в п.1 договору та викласти «Строк кредиту» в новій редакції, а саме: «Строк кредиту: 840 днів».
Однак, відповідачка належним чином покладені на неї обов'язки по поверненню грошових коштів не виконала, а лише частково сплатила позивачу кошти згідно долученого до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором №444810-КС-001 на загальну суму 93772,80 грн.
Вказаної обставини, а саме укладення кредитного договору, отримання кредитним коштів та часткового виконання зобов'язань за кредитним договором, а саме оплати за договором не заперечувала відповідачка.
При цьому, з долученого розрахунку заборгованості вбачається, що банком було враховано проведені відповідачкою оплати за кредитним договором та зазначено дати та суми проведення внесених нею платежів.
Крім того, між сторонами по справі 19 січня 2022 року було укладено та підписано Паспорт споживчого кредиту, за яким також, як у за кредитним договором, чітко передбачено порядок та умови надання і повернення кредиту, розмір процентів за користування кредитом.
З огляду на наведене, відповідачка була повністю ознайомлена з умовами кредитного договору, Паспортом споживчого кредиту, підтвердження про ознайомлення з сумою (сукупною вартістю кредиту), і звичайно умовами кредитування. У вищевказаних документах містяться всі істотні умови договору, у тому числі умови про процентну ставку, пеню, штрафи, умови та строк повернення кредиту згідно із ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».
Можливість укладення договору вищевказаним способом підтверджується правовою позицією, яка викладена Верховним Судом у постанові від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, у постанові від 09.09.2020 року у справі №732/670/19 та ін.
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Верховним Судом у постанові від 07 червня 2023 року справа №234/3840/15-ц зазначено, що «заборгованість визначається умовами кредитного договору та вимогами закону, а суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву, оскільки за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти». Крім того, у постанові верховним Судом зазначено, що «незгода з наданим суду розрахунком не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі».
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 24 вересня 2024 року витребувано від АТ «Ощадбанк» (ЄДРПОУ 00032129, місце знаходження: просп. Маяковського Володимира, 45, літ. А, Київ, 02222), інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: - чи випускалася банківська картка № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ); - інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_2 за період з 19.01.2022 року по 07.05.2024 року включно.
Згідно наданої на вимогу суду інформації вбачається, що банківська картка № НОМЕР_2 емітована на ім'я ОСОБА_1 , а також надано інформацію про рух коштів по даній картці.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Запропоновані банком умови публічного договору повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома. Аналіз положень ст.ст.633, 634 ЦК України дає підстави для висновку, що споживач послуг банку (особа, яка підписує Анкету-заяву) приєднується до тих умов, з якими ця особа ознайомлена.
Аналіз положень ст.ст.549, 551,1048,1049,1050,1056-1 ЦК України дають підстави для висновку, що у разі укладення договору кредитного договору, проценти за користування кредитом та неустойка може встановлюватись законом та договором.
Як зазначено у позовній заяві, у зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за договором про надання кредиту від 19 січня 2022 року та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідачкою, станом на 26 травня 2024 року розмір заборгованості становить 54802,58 грн. (яка складається з: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 26905,26 грн., сума прострочених платежів по процентах - 27897,32 грн.).
Вказаний кредитний договір відповідачка у судовому порядку не оспорила, натомість отримала кредитні кошти, користувалася ними та частково погашала заборгованість за кредитним договором шляхом добровільного внесення платежів.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі (ст. 4 Закону).
Відповідно до ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Статтею 6 даного Закону передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов'язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов'язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.
Відповідно до ст.8 вищевказаного закону, юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Відповідно до п.п.1, 6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Частиною 6 статті 11 вищевказаного Закону передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: - надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, не спростованими відповідачкою, натомість під час розгляду справи було встановлено, що відповідачка особисто звернулася до позивача з питання отримання кредиту, ознайомилася з умовами та розміром відсотків, терміном повернення кредитних коштів, погодилася з умовами договору, добровільно отримала кредит, тривалий час користувалася кредитними коштами, добровільно частково вносила платежі за кредитним договором, в подальшому дванадцять разів між сторонами по справі було укладено додаткові угоди, а тому вказані позовні вимоги підлягають до повного задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки при подачі позову до суду представником позивача було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн. згідно платіжного доручення, рішення прийнято на користь позивача, тому дані судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,81,141,263,264,265,268,
273,354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», ЄДРПОУ 41084239, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26 офіс 411 заборгованість за договором №444810-КС-001 про надання кредиту від 19 січня 2022 року в розмірі 54802,58 грн. (яка складається з: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 26905,26 грн., сума прострочених платежів по процентах - 27897,32 грн.) та понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи
закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», ідентифікаційний код 41084239, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26 офіс 411
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1
Суддя Рівненського
міського суду І.М.Ковальов