Справа № 569/19338/24
02 грудня 2024 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Кучиної Н.Г.,
секретар судового засідання Корпесьо В.Р.,
з участю
представника позивача адвоката Виноградової-Мацнєвої Є.В.,
представника відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Мельника А.В.,
відповідача ОСОБА_3 ,
відповідача ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про про виділення в натурі в окремий об'єкт нерухомого майна частину житлового будинку з надвірними будівлями, -
ОСОБА_5 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділення в натурі в окремий об'єкт нерухомого майна частину житлового будинку з надвірними будівлями
В обґрунтування в позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_5 відповідно до договору купівлі - продажу посвідченого від 31 січня 2022 року придбав частку житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 . Належна позивачу частина житлового будинку відокремлена від частини будинку відповідачів стіною, має окремий вихід, облаштована лічильниками обліку води та газу з окремими особовими рахунками на її ім'я та використовується, як окремий самостійний об'єкт нерухомого майна. Частина житлового будинку, яка належить відповідачам також має окремий вихід, для оплати комунальних послуг відкриті окремі особові рахунки та використовується ними, як самостійний об'єкт нерухомого майна. Відповідно висновку, щодо технічної можливості виділу об'єкта нерухомого майна від 06.05.2022, виконаного ФОП ОСОБА_6 (суб'єкт господарювання) вбачається, що частина житлового будинку, має окремий вхід, відокремлені інженерні мережі, тому не порушуючи будівельні норми та правила є можливість виділити в натурі / частину житлового будинку як окремий самостійний об'єкт нерухомого майна (житловий будинок).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, з підстав, викладених у позові. Просить позов задоволити.
Представник відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Мельник А.В. в судовому засіданні позовні вимоги визнав та не заперечив проти задоволення позову.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримали свої заяви про визнання позову, поданні ними 02 грудня 2024 року.
Частиною третьою статті 200 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Вирішуючи питання щодо наявності законних підстав для визнання позову відповідачем та задоволення позову у зв'язку з цим, суд враховує таке.
Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі - продажу посвідченого від 31 січня 2022 року ОСОБА_5 придбав частку житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 .
Відповідно до висновку № 44/22 від 06.05.2022 року щодо технічної можливості виділу об'єкта нерухомого майна від 06.05.2022, виконаного ФОП ОСОБА_6 (суб'єкт господарювання) вбачається, що частина житлового будинку, має окремий вхід, відокремлені інженерні мережі, тому не порушуючи будівельні норми та правила є можливість виділити в натурі частину житлового будинку як окремий самостійний об'єкт нерухомого майна (житловий будинок).
Відповідно до технічного паспорта на житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , виготовленого станом на 06 травня 2022 року, вбачається з яких приміщень складається вказаний житловий будинок і який перебуває в користуванні позивача у приватній власності.
В судовому засіданні з'ясовано, що належна позивачу частина житлового будинку відокремлена від частини будинку відповідачів стіною, має окремий вихід, облаштована лічильниками обліку води та газу з окремими особовими рахунками на її ім'я та використовується, як окремий самостійний об'єкт нерухомого майна. Частина житлового будинку, яка належить відповідачам також має окремий вихід, для оплати комунальних послуг відкриті окремі особові рахунки та використовується ними, як самостійний об'єкт нерухомого майна, що не заперечувалося відповідачами.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про поділ спільного майна або виділ з нього частки.
У відповідності до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно ст. ст. 317, 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Згідно положень ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено також ст. 41 Конституції України, відповідно якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до частини першої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Визнання за кожним зі співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричиняє припинення спільної власності. Поняття ж реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі в разі припинення його спільного правового режиму, а також може застосовуватися відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України при встановленні співвласниками порядку користування спільним майном в натурі згідно з розмірами належних їм часток.
Таким чином, потрібно розмежовувати порядок поділу спільної власності з метою припинення такого її режиму і порядок встановлення користування спільним майном.
Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки у праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні. Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.
Враховуючи те, що після виділу частки зі спільного нерухомого майна відповідно до статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишається, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто становити окремий об'єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України та пункту 10 Порядку присвоєння об'єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 грудня 2010 року № 1117 «Про ідентифікацію об'єктів нерухомого майна для реєстрації прав на них».
У частині другій статті 367 ЦК України визначено, що в разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Виходячи зі змісту цієї норми, поділ є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом, що виключає можливість залишення у спільному користуванні співвласників будь-яких приміщень будинку.
Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Відповідно до роз'яснень у пунктах 6 та 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок», при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
В спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.
У відповідності до вимог статті 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно із частиною другою статті 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, враховуючи викладені вище положення законодавства та встановлені судом фактичні обставини справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та безпосередньо оцінивши наявні у справі докази, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, враховуючи, що відповідачі позовні вимоги визнали в повному обсязі, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову частково, а саме шляхом виділення ОСОБА_5 в натурі в окремий об'єкт нерухомого майна частину житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , що становить цілу ідеальну частку і складається з наступних приміщень: коридору площею 5,9 кв.м, кладової площею 2,6 кв.м, передньої площею 14,0 кв.м, житловою площею 11,4 кв.м, всього загальної площі 33,9 кв.м та житлової 11,4 кв.м, та зазначити адресу виділеного об'єкту АДРЕСА_1 та припинення права спільної часткової власності на частину житлового будинку з надвірними будівлями по адресі АДРЕСА_1 .
Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про зміну нумерації будинку внаслідок якої змінено номер будинку з 23 на 23/4, суд в цій частині позовних вимог відмовляє, оскільки відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначаються органи, уповноважені на присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об'єктів будівництва, об'єктів нерухомого майна, а тому суд не є органом, уповноваженим на зміну нумерації окремих частин об'єкта нерухомого майна.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 317, 319, 321, 355, 356, 358, 364 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 76, 81, 89, 133, 137, 141, 259, 265, 268, 273, 274-279, 289, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про про виділення в натурі в окремий об'єкт нерухомого майна частину житлового будинку з надвірними будівлями - задовольнити частково.
Виділити ОСОБА_5 в натурі в окремий об'єкт нерухомого майна частину житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , що становить цілу ідеальну частку і складається з наступних приміщень: коридору площею 5,9 кв.м, кладової площею 2,6 кв. м, передньої площею 14,0 кв.м, житловою площею 11,4 кв.м., всього загальної площі 33,9 кв. м. та житлової 11,4 кв.м.
Припинити право спільної часткової власності на частину житлового будинку з надвірними будівлями по адресі АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 02 грудня 2024 року.
Суддя Н.Г. Кучина