Справа № 569/10706/24
1-кс/569/7059/24
10 жовтня 2024 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду
Рівненської області - ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
представника потерпілого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне скаргу представника потерпілого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на постанову про закриття кримінального провадження від 27 липня 2024 року, -
Представник потерпілого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 звернувся зі скаргою до Рівненського міського суду на постанову про закриття кримінального провадження від 27 липня 2024 року.
В обґрунтуванні скарги зазначає, що сектором дізнання Рівненського РУП ГУ Національної поліції в Рівненській області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024186010000036 від 09.01.2024р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України. Потерпілим в даному кримінальному провадженні є ОСОБА_3 .
В матеріалах кримінального провадження міститься висновок експерта №30 від 11.01.2024року в якому зазначено: вказане тілесне ушкодження виникло не менше як від однієї травматичної дії тупого предмету з обмеженою контактною поверхнею, могли утворитися у вказаний в обставинах термін, а саме 08 січня 2024 року і відносяться до легких тілесних ушкоджень.
27 липня 2024 року дізнавач сектору дізнання Рівненського РУП ГУ Національної поліції в Рівненській області лейтенант поліції ОСОБА_5 виніс постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024186010000036 від 09.01.2024р. (Додаток №1), за знаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
Дану постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024186010000036 від 09.01.2024р., представник скаржника адвокат ОСОБА_4 отримав 26.09.2024року, у відповідь на адвокатський запит №1-29 від 29.08.2024 року, потерпілий постанови не отримував .
Зі змісту постанови вбачається, що підставою для закриття даного кримінального провадження №12024186010000036 є відсутність ознак складу кримінального проступку в даному діянні, а також не здобуто достатніх даних, які б вказували на кримінальний проступок передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.
Вважаємо, що дана постанова про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024186010000036 від 09.01.2024р., не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню.
Варто відзначити той факт, що дана постанова про закриття кримінального провадження №12024186010000036 є незаконною, оскільки вона не відповідає суті даного провадження.
08 січня 2024 року поблизу автостанції в м. Рівне до мене підійшли два хлопці назвалися студентами та попросили підвезти на АДРЕСА_1 . Після того як я під'їхав на вул. Карнаухова, вони сказали заїхати на стоянку. На що я сказав що їду на мікрорайон Щасливе. Тоді ці хлопці сказали, що вони поїдуть зі мною. На що я їм сказав, що дальше я їх не повезу. Тоді той хлопець, що сидів на передньому сидінні почав забирати в мене ключі від машини, а інший, що сидів позаду почав душити мене за шию так що я не міг дихати. Якимось чином мені вдалось вирватись та від'їхати декілька метрів до перехрестя вулиць Чорновола/Карнаухова, де я зупинився. Зупинившись я вибіг з автомобіля в цей час проїжджала поліцейська машина яку я зупинив. Зупинивши поліцейських я їм все розповів, надав пояснення та написав заяву.
Як мені стало відомо пізніше особами які завдавали мені тілесних ушкоджень є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Свідками заподіяння мені тілесних ушкоджень був ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , і їм відомі обставини за яких було мені завдано тілесних ушкоджень.
Дане кримінальне провадження відкрито саме за заявою ОСОБА_3 (потерпілого) який просив за завдані йому тілесні ушкодження притягнути винних осіб. Зацікавленість потерпілого у вказаному кримінальному провадженні підтверджується його зверненням до центру з надання БПД для призначення йому представника. Відразу опісля відкриття вказаного провадження, майже кожен день потерпілий цікавився в працівників поліції про хід досудового розслідування, надав відповідні пояснення подав заяви про допит свідків. Однак, працівники поліції з незрозумілих причин не здійснювали жодних дій для об'єктивного та неупередженого розслідування даної справи. В зв'язку з чим потерпілий звернувся з відповідною скаргою до Рівненської обласної прокуратури.
В результаті звернення потерпілого йому було надано відповідь від 05.02.2024р. №50-56-989ВИХ-24. У вказаній відповіді зазначено, що під час вивчення матеріалів кримінального провадження №12024186010000036 прокурором було встановлено, що факти викладені у його скарзі знайшли своє підтвердження.
З урахуванням доводів викладених в скарзі потерпілого, з метою забезпечення дотримання розумних строків досудового розслідування у кримінальному провадженні, та для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення, процесуальним керівником, в порядку ст. 36 КПК України, дізнавачу надано письмові вказівки з конкретним строком виконання.
На підтвердження вказаних обставин надаємо відповідь Рівненської окружної прокуратури від 05.02.2024р. №50-56-989ВИХ-24.
Також варто зазначити, що дізнавачем не було виконано вказівки прокурора від 05.002.2024р., які є обов'язковими для виконання, зокрема: про допит свідків, проведення з потерпілим обстановки та обставин події, встановлення інших свідків, скерування доручення про встановлення наявності камер відео спостереження.
Натомість 20 березня 2024 року дізнавач сектору дізнання Рівненського РУП ГУ Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_10 виніс постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024186010000036 від 09.01.2024р., за знаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
Дана постанова була оскаржена в судовому порядку. За результатом розгляду скарги слідчим суддею ОСОБА_11 Рівненського міського суду Рівненської області винесено ухвалу про скасування постанови дізнавача про закриття кримінального провадження в зв'язку з невиконанням дізнавачем вказівок прокурора.
Вважає, що дізнавач сектору дізнання Рівненського РУП ГУ Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_5 так і не було проведено належних слідчих дій, а саме, не було проведено допитів всіх свідків, отримання та дослідження відеозаписів події не надано належної оцінки показанням свідків та доказам наявним в матеріалах кримінального провадження які на нашу думку мали бути обов'язково проведені.
Із закриттям кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024186010000036 від 09.01.2024р. дізнавач сектору дізнання Рівненського РУП ГУ Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_10 порушив права ОСОБА_3 , що визначені Конституцією України та іншими законами, адже, згідно припису статті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Вважає, що висновок слідчого про відсутність складу правопорушення не ґрунтується на нормах закону, а також, не вчинено жодних дій по доведенню вини причетних осіб. Крім того, досудовим слідством проведені не всі можливі слідчі дії, внаслідок чого винесення постанови про закриття кримінального провадження об'єктивно є передчасним.
Факт свідомого нанесення тілесних ушкоджень потерпілому на нашу думку встановлено, однак з невідомих нам причин дізнавач сектору дізнання Рівненського РУП ГУ Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_10 , не проводить належного розслідування по даному провадженню, чим сприяє подальшим злочинним діям, що на нашу думку є не припустимим.
Вважає, що дізнавачем сектору дізнання Рівненського РУП ГУ Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_5 при винесенні постанови про закриття кримінального провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024186010000036 від 09.01.2024р., не врахував та не виконав припису статті 2 КПК України, зокрема, щодо здійснення повного та неупередженого розслідування даного кримінального провадження, оскільки, винних у завдані тілесних ушкоджень ОСОБА_3 так і не встановлено, чим грубо порушено закріплений в Конституції України та ст.ст. 8, 9 КПК України принцип верховенства права та законності, а відповідно не встановлено та покарано винних осіб, за знаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
Представник потерпілого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні, свою скаргу підтримав та просив задоволити в повному обсязі.
Дізнавач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Зі змісту ст. 307 КПК України вбачається, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:1) скасування рішення слідчого чи прокурора;1-1) скасування повідомлення про підозру;2) зобов'язання припинити дію;3) зобов'язання вчинити певну дію;4) відмову у задоволенні скарги.
Відповідно до ч.5 ст. 284 КПК України копія постанови слідчого про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв'язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Постанова слідчого про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.
Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Як встановлено судом, що сектором дізнання Рівненського РУП ГУ Національної поліції в Рівненській області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024186010000036 від 09.01.2024р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України. Потерпілим в даному кримінальному провадженні є ОСОБА_3 .
27 липня 2024 року дізнавач сектору дізнання Рівненського РУП ГУ Національної поліції в Рівненській області лейтенант поліції ОСОБА_5 виніс постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024186010000036 від 09.01.2024р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
Дізнавач сектору дізнання Рівненського РУП ГУ Національної поліції в Рівненській області лейтенант поліції ОСОБА_5 з моменту прийняття кримінального провадження за № 12024186010000036 від 09.01.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, до свого провадження не проведено слідчих дії для перевірки доводів потерпілого з метою встановлення істини по справі.
Крім того, постанова дізнавач сектору дізнання Рівненського РУП ГУ Національної поліції в Рівненській області лейтенант поліції ОСОБА_5 від 27 липня 2024 року є незаконною і необґрунтованою, слідчий не вжив всіх заходів для перевірки обставин, а саме: не було проведено належних слідчих дій, а саме, не було проведено допитів всіх свідків, отримання та дослідження відеозаписів події не надано належної оцінки показанням свідків та доказам наявним в матеріалах кримінального провадження які на нашу думку мали бути обов'язково проведені. Дізнавач не врахував та не виконав припису статті 2 КПК України, зокрема, щодо здійснення повного та неупередженого розслідування даного кримінального провадження, оскільки, винних у завдані тілесних ушкоджень ОСОБА_3 так і не встановлено, чим грубо порушено закріплений в Конституції України та ст.ст. 8, 9 КПК України принцип верховенства права та законності, а відповідно не встановлено та покарано винних осіб, за знаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
Крім того, дізнавач не допитав причетних осіб , які зазначені в заяві заявника та не виконав вказівки прокурора.
Постанова винесена без повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин кримінального правопорушення, відтак передчасно закрив кримінальне провадження.
Враховуючи вищевказані обставини, дізнавачем ОСОБА_5 не в повній мірі виконано вимоги ст. 9, ст. 25 КПК України щодо зобов'язання всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження та вжиття всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Крім того при винесенні оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження слідчий не в повній мірі дотримався вимог як кримінального процесуального законодавства, так і практики ЄСПЛ щодо вмотивування і обґрунтування свого рішення.
Відповідно до ч.1 ст.11 КК України злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Згідно ч.1 ст.18 КК України суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність.
У відповідності з вимогамип.2ч.5 ст.110 КПК України мотивувальна частина постанови слідчого повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своєму узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» зазначив, що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчі судді при розгляді скарги на відповідні постанови з'ясовують питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.
Враховуючи важливість інституту закриття кримінального провадження для належної реалізації прав осіб, пов'язаних із вчиненням кримінального правопорушення, ухвали слідчих суддів, які постановляють за результатами розгляду скарги на постанову про закриття кримінального провадження, мають містити відповіді на всі доводи скаржника, які зумовили звернення до слідчого судді.
Суди з метою забезпечення єдності судової практики, зокрема в частині її відповідності міжнародним стандартам, здійснюючи правосуддя, поряд із нормами національного законодавства мають застосовувати і норми Конвенції. Оскільки у Конвенції є низка характерних особливостей, її положення мають загальний характер, а права людини здебільшого констатуються у ній в абстрактній, оціночній формі, правильне розуміння її норм розкривається у рішеннях ЄСПЛ, які містять правові позиції щодо суті положень зазначеного міжнародно-правового акта, а також змісту та обсягу гарантованих ним прав.
Як наголошено у п. 25 Висновку № 9 (2006) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи щодо ролі національних суддів у забезпеченні ефективного застосування міжнародного та європейського права: «національні суди є відповідальними за застосування європейського права. Від них у багатьох випадках вимагається його пряме застосування. Від них також вимагається тлумачення національного права у відповідності з європейськими стандартами. Відтак для реалізації ефективного захисту гарантованих прав і свобод громадян та уникнення у подальшому порушень Конвенції існують всі підстави для застосування у судовій практиці національних судів (їх рішеннях) правових позицій (практики) ЄСПЛ у контексті законодавства України та Конвенції.
Право на вмотивоване рішення витікає з більш загального принципу, закріпленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає людину від свавілля. Національне рішення повинно містити виклад причин, достатніх для відповіді на фактичні і правові (матеріально-правові чи процесуальні) доводи сторін у всіх їх суттєвих аспектах (Рішення ЄСПЛ Руїс Торіха проти Іспанії, 9 грудня 1994 р., п.п.29-30)
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні Бєлоусов проти України у п.55 зазначив: мінімальні стандарти ефективності, визначені практикою Суду, включають в себе вимоги що розслідування має бути ретельним, незалежним, безстороннім та підконтрольним громадськості, а також, що компетентні органи влади повинні діяти зі зразковою ретельністю і оперативністю. (Алексахін проти України п.55)
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини стосовно вмотивованості рішень органів з вирішення спорів або судових рішень, то у таких рішеннях мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
У рішенні «Серявін та інші проти України» Суд зазначив, п.58. Суд повторює, що згідно з вставленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються … орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), No 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), No 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Враховуючи те, що в постанові дізнавача сектору дізнання Рівненського РУП ГУ Національної поліції в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 27 липня 2024 року не виконі вимоги ст.284 КПК, а саме не проведено всі необхідні дії, спрямовані на отримання доказів у даному кримінальному провадженні на установлення осіб, причетних до події.
Крім того, ні прокурор ні дізнавач в судове засідання не з'явилися та не надали матеріали кримінального провадження, у зв'язку з чим суд бере до уваги доводи заявника які зазначені у його скарзі.
У зв'язку з викладеним слідчий суддя вважає, що подана скарга представника потерпілого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 є обґрунтованою, доводи підтверджені, а тому є такою, що підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 284, 303, 307 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу представника потерпілого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на постанову про закриття кримінального провадження від 27 липня 2024 року - задоволити.
Постанову дізнавача сектору дізнання Рівненського РУП ГУ Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження від 27 липня 2024 року, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12024186010000036 від 09.01.2024р. - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_12