Справа № 569/5608/22
1-кс/569/31/24
16 січня 2024 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду
Рівненської області - ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
скаржників ОСОБА_4 , ОСОБА_5
захисника адвоката - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду м.Рівне скаргу ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на рішення слідчого та прокурора ( в порядку ст.. 303 КПК України),-
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулися зі скаргою до Рівненського міського суду на рішення слідчого та прокурора ( в порядку ст.. 303 КПК України).
В обґрунтуванні скарги за зазначає, що у провадженні третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Рівне) Територіального управління Державного бюро розслідувань за заявою ОСОБА_5 перебувало кримінальне провадження №62022240030000032 від 02.05.2022 щодо невстановлених працівників поліції Рівненського РУП ГУ НП в Рівненській області за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України та кримінальне провадження №6202324003000002 від 06.01.2023за заявою ОСОБА_4 від 19.10.2022 про вчинення працівниками Рівненського РУП ГУ НП в Рівненській області щодо ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України, яка об'єднана до кримінального провадження №62022240030000032.
ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . вданому кримінальному провадженні визнані потерпілими, про що кожному вручено пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілого.
14.11.2023 їм стало відомо, що 30.09.2023 слідчим третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Рівне) Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Хмельницький ОСОБА_7 постановлено постанову про закриття кримінального провадження№62022240030000032 на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України.
Проте, про прийняте процесуальне рішення слідчий їх у передбачений законом час та спосіб не повідомив.
Вважає рішення слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Рівне) Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Хмельницький ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження №62022240030000032 незаконним, яке прийняте у порушення вимог ст.9 КПК України, без проведення всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, без урахування усіх зібраних доказів.
Як вбачається із мотивувальної частини постанови, слідчий, закриваючи провадження у справі, зазначив, що згідно висновку судово-медичного експерта №276 від 10.06.2022 у ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження, які виникли від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, яким могли бути рука, нога людини чи інші тупі предмети та відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Відразу слід зазначити, що слідчий безпідставно не взяв до уваги іншу частину зазначеного Висновку судово-медичного експерта №276 від 10.06.2022.
Так у цьому висновку також зазначено наступне, що із Висновку експерта №221 від 13 квітня - 13 травня 2022 року судово-медичної експертизи ОСОБА_5 у розділі «Підсумки», вбачаються наступні тілесні ушкодження: «закритий перелом лівої ліктьової кістки. Перелом кісток носа.
Вказане тілесне ушкодженні у вигляді перелому лівої ліктьової кістки могло виникнути при різних обставинах, як від безпосередньої дії тупого предмету, (яким могли бути рука, нога людини чи інші тупі предмети) в ділянку лівого передпліччя, так і від падіння на площину (в т.ч. і з прискоренням) з послідуючим контактуванням даною ділянкою із твердою поверхнею і згідно п.2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.95 №6, має ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості по критерію тривалого розладу здоров'я.
Експертом зазначено примітку: Для достовірного визначення терміну спричинення перелому кісток носа та ліктьової кістки є можливим при надання оригіналів рентген чи КТ від 28.02.2022, на що є посилання в наданих копіях медичних документів.
Таким чином, достовірно встановлено, що ОСОБА_5 28.02.2022 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, а не легкі тілесні ушкодження, як про це зазначає слідчий ДБР, і саме ці пошкодження слідчий чомусь не приймає до уваги.
Згідно висновку службового розслідування вбачається, що 28.02.2022 після здійснення агресивного опору ОСОБА_8 та оперуповноважений ОСОБА_9 , який був свідком вказаного діяння, здійснили затримання ОСОБА_5 та згідно ст. 45 ЗУ «Про Національну поліцію» застосували спеціальний засіб - кайданки. В затриманні ОСОБА_5 також сприяли громадяни, які знаходились неподалік та були задіяні для нічного патрулювання м. Рівного, оскільки останній здійснював активний фізичний опір та намагався втекти.
Слідчий ДБР ОСОБА_10 аналізуючи показання потерпілого ОСОБА_8 , зазначив, що 28.02.2022, коли він ( ОСОБА_8 ) та його колега ОСОБА_9 здійснювали охорону території та об'єктів на ній, контролював режим в'їзду (входу), виїзду(виходу), біля 18 год 55 хв. до входу до території прийшли раніше невідомі старша жінка та раніше невідомий молодий чоловік, які хотіли потрапити на територію Рівненського РУП та поспілкуватись і працівником поліції, який в той день вилучив у молодого чоловіка посвідчення водія та виписав йому тимчасовий талон на право керування транспортним засобом. У ході розмови молодий чоловік вирвав із рук ОСОБА_8 , раніше переданий, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом та за мить, кулаком правої руки наніс удар в обличчя ОСОБА_8 . У цей час підійшов напарник ОСОБА_9 , та одразу дав серветку ОСОБА_8 , оскільки від удару в останнього з губи текла кров. Одразу після цього цивільні особи, які були неподалік, кинулися затримувати молодого чоловіка. При чому останній чинив фізичний опір, вів себе агресивно, виражався нецензурно. З великим зусиллям молодому чоловіку одягли спецзасіб кайданки та завели у приміщення РУП ГУНП в Рівненській області. Пізніше встановили, що молодим чоловіком виявився ОСОБА_5 .
ОСОБА_8 пояснив, що тілесних ушкоджень ОСОБА_5 не наносив, і не бачив, щоб хтось інший це робив.
Крім того, слідчий ДБР також послався на показання допитаних свідків ОСОБА_9 (допит 13.06.2022), ОСОБА_11 (допит 10.06.2022), ОСОБА_12 , ОСОБА_13 (допит 03.06.2022), ОСОБА_14 (допит 03.06.2022), які підтвердили показання ОСОБА_8 та ствердили, що ОСОБА_5 ніхто ударів не наносив.
Проте такий висновок слідчого не ґрунтується на об'єктивних обставинах справи, і протирічить інших вищезазначеним доказам.
Так, показання ОСОБА_8 дані ним при допиті слідчому ДБР не відповідають іншим доказам, зібраним у даному кримінальному провадженні.
Зокрема, ці показання об'єктивно протирічать висновку службового розслідування, на яке посилається слідчий ДБР, яким встановлено, що затримання ОСОБА_5 здійснювали саме працівники поліції, які здійснювали охорону території та об'єктів Рівненського РУП - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які застосували до ОСОБА_5 спеціальний засіб - кайданки, а також інші громадяни, які знаходились неподалік та були задіяні для нічного патрулювання.
Крім того, показання ОСОБА_8 дані ним 13.06.2022 слідчому ДБР, в частині активних дій із ОСОБА_5 , які мали місце 28.02.2022, протирічать раніше даним показанням потерпілого ОСОБА_8 , які останній надав 28.02.2022 слідчому поліції у кримінальному провадженні №12022181010000477 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, при його допиті 28.02.2022, де він зазначив, що після здійснення ОСОБА_5 агресивного опору на нього, він та оперуповноважений ОСОБА_9 , здійснили затримання вказаної особи, та у відповідності до вимог ст. 45 ЗУ «Про національну поліцію» застосували спецзасіб - кайданки.
Зазначені показання потерпілий ОСОБА_8 повністю підтвердив під час проведення слідчого експерименту, який 10.03.2022 провів слідчий поліції у кримінальному провадженні №12022181010000477, тобто зазначив, що він та оперуповноважений ОСОБА_9 , здійснили затримання ОСОБА_5 та у відповідності до вимог ст. 45 ЗУ «Про національну поліцію» застосували спецзасіб - кайданки та в подальшому доставлено до приміщення райвідділу поліції.
Показання потерпілого ОСОБА_8 щодо обставини затримання ОСОБА_5 повністю підтвердив працівник поліції, свідок ОСОБА_9 , який під час його допиту слідчим поліції 28.02.2022у кримінальному провадженні №12022181010000477зазначив, що він та оперуповноважений ОСОБА_8 , здійснили затримання ОСОБА_5 , який чинив агресивний опір, під час затримання намагався втекти. У відповідності до вимог ст. 45 ЗУ «Про національну поліцію» застосували спецзасіб - кайданки та в подальшому доставлено до приміщення райвідділу поліції.
Свої показання ОСОБА_9 підтвердив під час слідчого експерименту, який 10.03.2022 провів слідчий поліції у кримінальному провадженні №12022181010000477, де останній знову зазначив, що він та оперуповноважений ОСОБА_8 , здійснили затримання ОСОБА_5 , який чинив агресивний опір, під час затримання намагався втекти. У відповідності до вимог ст. 45 ЗУ «Про національну поліцію» застосували спецзасіб - кайданки та в подальшому доставлено до приміщення райвідділу поліції.
Крім того, згідно рапорту, складеного ОСОБА_15 від 28.02.2022, який став підставою для внесення28.02.2022 відомостей до ЄРДР та відкриття кримінального провадження №12022181010000477про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 за ч.2 ст. 345 КК України, зазначено наступне:
28.02.2022 біля 19 год.10 хв., коли він ( ОСОБА_15 ) та ОСОБА_8 несли службу по охороні території адміністративної будівлі Рівненського РУП та перебували біля вхідних воріт, то до вхідних воріт підійшли невідомі жінка та невідомий чоловік за отриманням довідкової інформації. Потім невідомий чоловік наніс тілесне ушкодження ОСОБА_8 та на його ( ОСОБА_15 ) вимогу припинити, почав чинити активний опір, який виразився у спробі знову нанести тілесні ушкодження та намагався втекти з місця події.
Тоді він та ОСОБА_8 , наздогнали невідому особа, застосували відносно нього фізичну силу, а саме, загин руки за спину. Однак, так як невідома особа чоловічої статі продовжувала чинити опір, вириваючись, відштовхуватись, намагалась нанести тілесні ушкодження. Тому він та ОСОБА_8 застосували спеціальні засоби - кайданки.
Допитані слідчим поліції у кримінальному провадженні №12022181010000477про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 за ч.2 ст. 345 КК України, як свідки, які були попереджені про кримінальну відповідальність за ст.384,385 КК України, ОСОБА_16 (27.04.2022), ОСОБА_11 (25.04.2022), ОСОБА_14 (28.02.2022), ОСОБА_13 (28.02.2022) дали показання про обставини перебігу подій 28.02.2022, де окрім іншого зазначили, що 28.02.2022, вони перебували поряд біля входу на територію поліції - Рівненського РУП. Там біля входу до поліції перебували, працівники поліції, які чергували на вході та здійснювали перевірку документів. Вони бачили, як працівники поліції здійснили затримання невідомої особи, яка нанесла удар поліцейському в обличчя. При цьому бачили, як у відповідності до вимог ст. 45 ЗУ «Про національну поліцію» ці працівники поліції застосували спецзасіб - кайданки.
Зазначені докази, а також інші докази, в т.ч. і відеозаписи камери зовнішнього спостереження та камер відеоспостереження холу приміщення поліції ( АДРЕСА_1 ) де зафіксовано перебіг подій 28.02.2022,що стосується ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , перебувають у матеріалах кримінального провадження №12022181010000477та які були отримані на підставі ухвали Рівненського міського суду від 30.05.2022 у справі №569/5608/22, провадження №1кс-569/2262/22, про тимчасовий доступі протоколу про тимчасовий доступ до речей та документів (інформації), які містять охоронювану законом таємницю від 01.06.2022 та згідно опису речей і документів, які були вилучені,і долучені до матеріалів кримінального провадження №62022240030000032 від 02.05.2022.
Зазначені відеозаписи прилучені до матеріалів справи в якості речових доказів.
Крім того, слідчий ДБР послався на висновок експерта №СЕ-19/103-23/925-КГ від 20.04.2023 за наслідками проведеного експертного дослідження (судово-комп'ютерна експертиза) відеозаписів жорсткого диску вилученого в Рівненському РУП, за наслідками якої відеофайлів з камери спостереження не виявлено відео, яке б чітко підтвердило факт побиття ОСОБА_5 працівниками правоохоронного органу.
Як наслідок, слідчий ОСОБА_10 , детально аналізуючи чинне законодавство, зокрема, ст.ст. 2, 11, ст. 365 КК України, ст.ст. 29, 43, 44 ЗУ «Про національну поліцію», Пленум Верховного Суду України №115 від 26.12.2003 та ст. ст. 19,62 Конституції України, прийшов до безпідставного висновку про те, що усі здобуті матеріали досудового розслідування з точки зору його внутрішнього переконання, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ щодо належності, допустимості, достовірності, а в сукупності зібрані докази - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, що під час досудового розслідування встановив відсутність в діяннях поліцейських Рівненського РУП ГУ НП в Рівненській області, які 28.02.2022 приймали участь в затриманні ОСОБА_5 ,складу кримінального правопорушення.
Зазначив, що органом досудового розслідування належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів (фактів) вчинення поліцейськими активних дій, які б були спрямовані на перевищення влади або службових повноважень, в тому числі на навмисне завдання легких тілесних ушкоджень та причинним зв'язком між такими саме неправомірними їх діями і заподіяними наслідками, тобто складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 КК України не встановлено.
Інших доказів чи достовірних відомостей про вчинення кримінального правопорушення, за виключенням заяв (повідомлень) ОСОБА_5 та його матері ОСОБА_17 на підставі яких розпочато слідство, досудовим розслідуванням не здобуто, а наявного недостатньо для притягнення осіб до кримінальної відповідальності.
Проте, слідчий приймаючи постанову про закриття кримінального провадження №62022240030000032 від 02.05.2022не взяв до уваги детальні показання потерпілого ОСОБА_5 та потерпілої ОСОБА_4 про перебіг подій 28.02.2022 за їх участю біля входу на територію Рівненського РУП та у приміщенні міського відділу поліції, де вони безпосередньо вказують, зокрема,на працівників поліції ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та інших, як осіб, які спричинили тілесні ушкодження ОСОБА_5 , в т.ч. перелом лівої руки та перелом носа.
Слідчий ДБР безпідставно не взяв до уваги та не дав правову оцінку, в сукупності з іншими доказами, неодноразовим повідомленням ОСОБА_4 , які 28.02.2022 здійснені останньою шляхом телефонних дзвінків із свого мобільного телефону на лінію «102», де ОСОБА_4 , перебуваючи у стресовому стані, знаходячись у приміщенні поліції,фактично повідомляла про протиправні дії працівників поліції, зокрема, про побиття її сина ОСОБА_5 декількома працівниками поліції та про безпідставне, протиправне, поміщення та утримання її ( ОСОБА_4 ) в кімнаті затриманих, що обмежило її свободу на перебування.
Зазначені висловлювання у вигляду роздруківок телефонних розмов з лінії «102» були надіслані слідчому ДБР з Рівненського РУП, 08.07.2022 за вих.289/01/25-2022 на відповідний запит слідчого та долучені до матеріалів кримінального провадження.
На момент прийняття рішення слідчий ДБР не врахував як доказ відомості начальника ІТТ Рівненського РУП, які 21.09.2022 за вих.№179/01/42-2022 були скеровані слідчому ДБР ОСОБА_18 , де у Журналі первинного обстеження осіб, які утримуються в ІТТ №1 ГУНП в Рівненської області, інв.№217 за 2022 рік, де під №54 є запис: « ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 28.02.2022 23.20, терпима біль в лівій руці, меддопомоги не потребую, закр. перелом лівої ліктьової кістки, множинні осаднення обличчя, санобробка відмовився».
Вказані відомості свідчать про те, що ОСОБА_5 28.02.2022 поміщався в ІТТ ГУ НП в Рівненській області із переломом лівої ліктьової кістки та множинними осадненнями обличчя, що свідчить про спричинені йому тілесні ушкодження, і підтверджує показання потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про спричинення 28.02.2022 ОСОБА_5 працівниками поліції середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Таким чином, ми вважаємо, що рішення слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Рівне) Територіального управління Державного бюро розслідувань у м.Хмельницький ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження №62022240030000032 на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України, є передчасним, не обґрунтованим, яке не узгоджується із зібраними доказами.
У ході досудового розслідування слідчим ДБР не допитано як свідків, ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає у АДРЕСА_2 , м.т. НОМЕР_1 , паспорт СР596907 та ОСОБА_20 , дочка ОСОБА_4 , про що заявлялось відповідне клопотання слідчому та прокурору - процесуальному керівнику.
У ході досудового розслідування не встановлено та не допитано працівників поліції, які 28.02.2022, утримували ОСОБА_4 , (тримали двері) спочатку у кімнаті для проведення слідчих, розташована праворуч у холі приміщення поліції (по напрямку входу у приміщення поліції), а потім, перевели останню у кімнату затриманих, яка розташована в коридорі, за холом приміщення поліції та безпідставно закрили її в кімнаті затриманих. Вказані особи працівників поліції, їх обличчя та дії чітко зафіксовані на відео камер спостереження, які знаходяться у матеріалах кримінального провадження.
У ході досудового розслідування слідчим ДБР не допитано як свідків працівників Рівненської центральної лікарні, які безпосередньо 28.02.2022 здійснювали огляд, проводили рентген дослідження доставленого працівниками поліції ОСОБА_5 на предмет наявності тілесних ушкоджень та відповідності їх записів у медичних документах.
Органом досудового розслідування не вилучено з Рівненської центральної міської лікарні комп'ютерну інформацію про дату, час, (електронний варіант знімок об'єкту дослідження - ліва рука) та наслідки проведеного обстеження.
Органом досудового розслідування не вилучено та не долучено до матеріалів досудового розслідування із ІТТ ГУ НП в Рівненській області фотознімків затриманого 28.02.2022 ОСОБА_5 , де є чітко зафіксовано (сфотографовано) тілесні ушкодження обличчя, голови, хоча відомості про це у своїх свідчення працівники ІТТ ГУ НП в Рівненській області зазначають.
У ході досудового розслідування слідчим не призначено та не проведено додаткову судово-медичну експертизу потерпілого ОСОБА_5 , шляхом надання експерту додаткових відповідних, зібраних та долучених до матеріалів кримінального провадження медичних матеріалів, з метою встановлення та експертного підтвердження, що наявні у ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді середньої тяжкості тілесних ушкоджень були спричинені саме 28.02.2022.
28 лютого 2022 року біля 19 години, працівники поліції ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інші, біля території Рівненського РУП ГУ НП в Рівненській області, за адресою м.Рівне, вул. Пушкіна, 4, перевищили свої владні повноваження, застосували до ОСОБА_5 фізичне насильство, яке виразилось у його побиття, нанесенні йому ударів руками, ногами в туловище та голову, збили його з ніг, а також наносили удари прикладом автомата в область шиї ззаду, коли він лежав, а також застосували до нього спецзасіб кайданки та доставили у приміщення поліції. ОСОБА_4 , була безпосереднім свідком цих подій.
Її сину працівниками поліції заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження, у вигляді перелому лівої руки та носа. Дане підтверджується висновком судово-медичної експертизи у вищезазначеному кримінальному провадженні №62022240030000032 від 02.05.2022.
Крім того, працівники поліції щодо неї також вчинили протиправні дії, безпідставно закривши її 28.02.2022 у кімнаті затриманих, та обмеживши свободу її вільного пересування.
За наслідками проведення двох комп'ютерно-технічних експертиз вилученого у Рівненському РУП жорсткого диска «WesternDigital», серійний номер СА09Н3RK, який знаходився у відео реєстраторі марки НІKVISIONVideoRecorder» моделі:DS-7616NI-Q1, серійний номер НОМЕР_2 відеозаписів перебігу подій за 28.02.2022 не відновлено.
Вважає, що експерти Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України та Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України недостатньо, неповно та не професійно провели експертне дослідження наданого слідчим ДБР жорсткого диска. Дії на відновлення відеозаписів експертами не вчинялись, жодного слова про відновлення «умовно видаленої» інформації у висновку не зазначено.
Тож експерти не відновили інформацію (відеозаписи камер зовнішнього спостереження за 28.02.2022), що є неповнотою досудового розслідування.
Вони як потерпілим у кримінальному провадженні №62022240030000032 від 02.05.2022 відома загальнодоступна інформація, як пересічного користувача продуктом ІТ-технологій, що існує ряд способів та програм в області комп'ютерних технологій, з використанням яких можна відновити перезаписану та умовно-видалену інформацію із жорсткого диска.
Органом досудового розслідування безпідставно не було враховано клопотання потерпілої сторони щодо повторного проведення судово-комп'ютерної експертизи експертами КНДІСМЕ, у зв'язку з чим просимо призначити повторну судово-комп'ютерну експертизу, проведення якої доручити експертам КНДІСМЕ.
У даному випадку вказаний жорсткий диск фізично пошкодженим не був.
Ні слідчим, ні процесуальним керівником ґрунтовно не досліджено наявний у матеріалах досудового розслідування відеозапис перебігу подій, які мали місце 28.02.2022 біля входу на територію Рівненського РУП, (де було спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження ОСОБА_5 ).
Навіть наявне у справі відео, при вчиненні певних простих дій щодо збільшення масштабу його перегляду на екрані монітора комп'ютера, дає просте розуміння та сприйняття перебігу подій щодо вчинення працівниками поліції стосовно ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а саме перевищення владних повноважень працівниками поліції ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , і що саме перебіг подій відбувався в такому порядку, як зазначили потерпілі у своїх показаннях.
Просить суд постанову слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Рівне) Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Хмельницький ОСОБА_7 від 30.09.2023 про закриття кримінального провадження№62022240030000032 на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України - скасувати.
Скасувати рішення першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури про відмову у задоволенні скарги на недотримання прокурором розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №62022240030000032 від 02.05.2022.
Скасувати безпідставне рішення прокурора - процесуального керівника ОСОБА_21 від 11.01.2023 у кримінальному провадженні №62022240030000032 про об'єднання кримінального провадження №62023240030000002 до кримінального провадження №62022240030000032.
Встановити процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження щодо прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні №62022240030000032 у відповідності до вимог ст. 283 КПК України.
Скаржники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та захисник адвокат - ОСОБА_6 вимоги скарги підтримали та просили їх задоволити .
Прокурор в судовому засіданні заперечив з приводу задоволення скарг та пояснив, що вони не обґрунтовані та безпідставні тому в їх задоволенні слід відмовити.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали скарги та перевіривши факти, які в ній викладені, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Зі змісту ст. 307 КПК України вбачається, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:1) скасування рішення слідчого чи прокурора;1-1) скасування повідомлення про підозру;2) зобов'язання припинити дію;3) зобов'язання вчинити певну дію;4) відмову у задоволенні скарги.
Відповідно до ч.5 ст. 284 КПК України копія постанови слідчого про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв'язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Постанова слідчого про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.
Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Як встановлено в судовому засіданні, що у провадженні третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Рівне) Територіального управління Державного бюро розслідувань за заявою ОСОБА_5 перебувало кримінальне провадження №62022240030000032 від 02.05.2022 щодо невстановлених працівників поліції Рівненського РУП ГУ НП в Рівненській області за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України та кримінальне провадження №6202324003000002 від 06.01.2023 за заявою ОСОБА_4 від 19.10.2022 про вчинення працівниками Рівненського РУП ГУ НП в Рівненській області щодо ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України, яка об'єднана до кримінального провадження №62022240030000032.
30.09.2023 року слідчим третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Рівне) Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Хмельницький ОСОБА_7 винесена постанова про закриття кримінального провадження №62022240030000032 на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України.
Слідчий третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Рівне) Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Хмельницький ОСОБА_7 з моменту прийняття кримінального провадження за №62022240030000032 до свого провадження не проведено слідчої дії для перевірки доводів потерпілих з метою встановлення істини по справі.
У зв'язку з вище викладеним постанова слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Рівне) Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Хмельницький ОСОБА_7 від 30.09.2023 року, є незаконною і необґрунтованою, слідчим не допитано як свідків, ОСОБА_19 , та ОСОБА_20 , дочка ОСОБА_4 , не допитано працівників поліції, не допитано як свідків працівників Рівненської центральної лікарні, не вилучено з Рівненської центральної міської лікарні комп'ютерну інформацію про дату, час, (електронний варіант знімок об'єкту дослідження - ліва рука) та наслідки проведеного обстеження, не вилучено та не долучено до матеріалів досудового розслідування із ІТТ ГУ НП в Рівненській області фотознімків затриманого 28.02.2022 ОСОБА_5 . Слідчим не призначено та не проведено додаткову судово-медичну експертизу потерпілого ОСОБА_5 , шляхом надання експерту додаткових відповідних, зібраних та долучених до матеріалів кримінального провадження медичних матеріалів, з метою встановлення та експертного підтвердження, що наявні у ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді середньої тяжкості тілесних ушкоджень були спричинені саме 28.02.2022.
Крім того при винесенні оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження слідчий не в повній мірі дотримався вимог як кримінального процесуального законодавства, так і практики ЄСПЛ щодо вмотивування і обґрунтування свого рішення.
Відповідно до ч.1 ст.11 КК України злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Згідно ч.1 ст.18 КК України суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність.
У відповідності з вимогамип.2ч.5ст.110КПК України мотивувальна частина постанови слідчого повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своєму узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» зазначив, що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчі судді при розгляді скарги на відповідні постанови з'ясовують питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.
Враховуючи важливість інституту закриття кримінального провадження для належної реалізації прав осіб, пов'язаних із вчиненням кримінального правопорушення, ухвали слідчих суддів, які постановляють за результатами розгляду скарги на постанову про закриття кримінального провадження, мають містити відповіді на всі доводи скаржника, які зумовили звернення до слідчого судді.
Суди з метою забезпечення єдності судової практики, зокрема в частині її відповідності міжнародним стандартам, здійснюючи правосуддя, поряд із нормами національного законодавства мають застосовувати і норми Конвенції. Оскільки у Конвенції є низка характерних особливостей, її положення мають загальний характер, а права людини здебільшого констатуються у ній в абстрактній, оціночній формі, правильне розуміння її норм розкривається у рішеннях ЄСПЛ, які містять правові позиції щодо суті положень зазначеного міжнародно-правового акта, а також змісту та обсягу гарантованих ним прав.
Як наголошено у п. 25 Висновку № 9 (2006) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи щодо ролі національних суддів у забезпеченні ефективного застосування міжнародного та європейського права: «національні суди є відповідальними за застосування європейського права. Від них у багатьох випадках вимагається його пряме застосування. Від них також вимагається тлумачення національного права у відповідності з європейськими стандартами. Відтак для реалізації ефективного захисту гарантованих прав і свобод громадян та уникнення у подальшому порушень Конвенції існують всі підстави для застосування у судовій практиці національних судів (їх рішеннях) правових позицій (практики) ЄСПЛ у контексті законодавства України та Конвенції.
Право на вмотивоване рішення витікає з більш загального принципу, закріпленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає людину від свавілля. Національне рішення повинно містити виклад причин, достатніх для відповіді на фактичні і правові (матеріально-правові чи процесуальні) доводи сторін у всіх їх суттєвих аспектах (Рішення ЄСПЛ Руїс Торіха проти Іспанії, 9 грудня 1994 р., п.п.29-30)
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні Бєлоусов проти України у п.55 зазначив: мінімальні стандарти ефективності, визначені практикою Суду, включають в себе вимоги що розслідування має бути ретельним, незалежним, безстороннім та підконтрольним громадськості, а також, що компетентні органи влади повинні діяти зі зразковою ретельністю і оперативністю. (Алексахін проти України п.55)
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини стосовно вмотивованості рішень органів з вирішення спорів або судових рішень, то у таких рішеннях мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
У рішенні «Серявін та інші проти України» Суд зазначив, п.58. Суд повторює, що згідно з вставленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються … орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), No 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), No 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Враховуючи те, що в постанові слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Рівне) Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Хмельницький ОСОБА_7 від 30.09.2023 року не виконі вимоги ст.284 КПК, а саме не проведено всі необхідні дії, спрямовані на отримання доказів у даному кримінальному провадженні на установлення осіб, причетних до події.
У зв'язку з викладеним слідчий суддя вважає, що подана скарга ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є обґрунтованою, доводи підтверджені, а тому є такою, що підлягає до задоволення.
Крім того, з приводу вимог скарги про скасування рішення першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури про відмову у задоволенні скарги на недотримання прокурором розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №62022240030000032 від 02.05.2022.
Скасувати безпідставне рішення прокурора - процесуального керівника ОСОБА_21 від 11.01.2023 у кримінальному провадженні №62022240030000032 про об'єднання кримінального провадження №62023240030000002 до кримінального провадження №62022240030000032.
Встановити процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження щодо прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні №62022240030000032 у відповідності до вимог ст. 283 КПК України.
Суд зазначає наступне .
Слідчий суддя вказує, що ч. 1, 2 ст. 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Дотримання розумних строків кримінального провадження є основоположним завданням оперативного розслідування будь-якого злочину, закріпленим у ст. 2 КПК, що відображає вимоги ст. 6 ЕКПЛ щодо права кожного на справедливий та публічний розгляд и?ого справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
При цьому статтею 114 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд, задля забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку, має право встановлювати процесуальні строки в межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
Наведені положення ст. 114 КПК України носять загальний характер і конкретизуються спеціальними нормами, якими встановлені повноваження кожного із зазначених суб'єктів стосовно встановлення процесуальних строків. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого КПК України та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист (ч. 2 ст. 114 КПК України).
Так, згідно вимог ст. ст. 219, 220 КПК України встановлені як строки досудового розслідування, так порядок і строк розгляду клопотань під час досудового розслідування про виконання будь-яких процесуальних дій слідчим та прокурором.
Статтею 308 КПК України визначено, що недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право оскаржити прокурору вищого рівня .
Частиною 2 ст. 28 КПК України передбачено, що проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Згідно ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Тобто, повноваження слідчого судді на встановлення процесуальних строків в межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, не є абсолютним. Слідчий суддя забезпечує проведення досудового розслідування у розумні строки виключно в частині строків розгляду питань, віднесених процесуальним законом до його компетенції. При цьому, слідчий суддя може встановити процесуальний строк лише для процесуальних дій, які підозрюваний, потерпілий або інші особи, права та інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, вважають за необхідне здійснити у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК України. Відповідно, і предметом розгляду клопотання, поданого у порядку ч. 6 ст. 28 КПК України можуть стати лише ті процесуальні дії, необхідність вчинення яких у певний строк прямо випливає із норм кримінального процесуального закону або рішення про їхнє проведення раніше було прийняте прокурором, слідчим суддею або судом.
Таким чином, повноваження слідчого судді на встановлення процесуальних строків у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом діють лише під час розгляду і вирішення слідчим суддею тих питань, які віднесені до компетенції слідчого судді, зокрема, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя має право встановити більш короткий строк дії заходу забезпечення кримінального провадження, в межах строку, встановленого КПК України.
В даному випадку у вказаному клопотанні адвокат порушує питання таких строків не стосовно заходів забезпечення кримінального провадження, а в контексті ймовірного порушення слідчим розумних строків щодо проведення слідчих дій для завершення проведення досудового розслідування.
Бездіяльність слідчого або недотримання розумних строків дізнавачем під час досудового розслідування потерпілий мають право оскаржити прокурору вищого рівня в порядку, передбаченому ст. 308 КПК України.
Встановлення строку проведення слідчим відповідних слідчих чи процесуальних дій під час досудового розслідування, спрямованих на встановлення більш короткого строку досудового розслідування (про що, фактично, просить адвокат), не входить до повноважень слідчого судді, передбачених КПК України.
Аналогічна за своїм змістом правова позиція міститься в рішенні Касаційного кримінального суду від 16.05.2019 року (справа № 761/20985/18), де зазначено, що жодною з норм кримінального процесуального закону, в тому числі і наведених слідчим суддею в ухвалі, не передбачене його повноваження про встановлення слідчому процесуального строку для закінчення досудового розслідування; беззаперечно, ухваливши вказане рішення, слідчий суддя вийшов за межі КПК, адже таке рішення кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку в задоволенні вимог в цій частині скарги слід відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 284, 303, 307 КПК України, слідчий суддя,-
Об'єднані скарги ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на рішення слідчого та прокурора ( в порядку ст.. 303 КПК України)- задоволити частково.
Скасувати постанову від 30.09.2023 року слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Рівне) Територіального управління Державного бюро розслідування у м.Хмельницький ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження № 62022240030000032.
В задоволенні решті вимог скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1