справа № 1- 887/10 р.
Іменем України
18 листопада 2010 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі: головуючого Берегуляка Ф.Г.
за участю секретаря Малко Н.В.
прокурора Ороновського С.І.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, освітою середньою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,
за ч.1 ст. 186 КК України ,-
-
- В С Т А Н О В И В:
22 квітня 2010 року біля 00 год. 00 хв. підсудний ОСОБА_2, перебуваючи по вул. Шептицького в м. Тернополі, з метою таємного викрадення чужого майна, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, відкрив капот автомобіля НОМЕР_1, що належить потерпілому ОСОБА_3, та витягнув з середини акумуляторну батарею "ISTA 60 AH 570 A En 7 series" вартістю 349,12 грн., яку намагався таємно викрасти, однак був виявлений потерпілим ОСОБА_3 безпосередньо на місці вчинення злочину. Підсудний ОСОБА_2, не зважаючи на виявлення його потерпілим ОСОБА_3, продовжив свої злочинні дії з метою відкритого заволодіння чужим майном, відкрито викравши вищевказану акумуляторну батарею, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 349,12 грн. З викраденим майном підсудний ОСОБА_2 з місця злочину втік.
Допитаний в судовому засідання підсудний ОСОБА_2 свою вину у інкримінованого йому злочині за ч.1 ст. 186 КК України визнав частково і суду пояснив, що 22 квітня 2010 року біля 00 год. 00 хв. по вул. Шептицького м. Тернополі намагався таємно викрасти з автомобіля НОМЕР_1, акумуляторну батарею. Будучи поміченим потерпілим ОСОБА_3, на його зауваження не реагував, оскільки не розумів, до кого він кричав, і заволодів належним йому майном. Викрадену акумуляторну батарею він залишив біля в"їзду на автостоянку по вул. Шептицького в м. Тернополі, згодом зустрівся з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Просить суд суворо не карати.
Крім визнання вини, винність підсудного стверджується наступними доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що 21 квітня 2010 року біля 22 год. 30 хв. залишив свій автомобіль НОМЕР_1, по вул. Шептицького в м. Тернополі, зачинивши всі двері на замок. Повертаючись з лікарні біля 00 год. 00 хв. зі сторони вул. Острозького, помітив біля належного йому автомобіля двох невідомих осіб молодого віку, а також - відкритий капот. Біжучи до автомобіля, помітив, як один із невідомих осіб вийняв з транспортного засобу акумуляторну батарею, та всі разом почали втікати. На вимогу залишити акумуляторну батарею, останні не реагували, а втекли в сторону автостоянки, що з іншої сторони вул. Шептицького. Наблизившись до свого автомобіля, помітив, що з нього вийшла ще одна невідома особа - ОСОБА_4, який теж почав втікати. Наздогнавши останнього, підвів до свого автомобіля, викликав працівників міліції. ОСОБА_4 намагався нанести йому удар, однак це йому не вдалось, обоє вони впали на землю, а далі ОСОБА_4, вирвавшись, втік. В ході цього, він ненавмисно зірвав срібний ланцюжок з шиї ОСОБА_4, який добровільно видав працівникам міліції, які прибули за викликом. Претензій до підсудного матеріального та морального характеру не має, шкода усунута. Відносно покарання покладається на думку суду.
Дані покази потерпілого ОСОБА_3 є ідентичні і послідовні, повністю підтверджуються зібраними по справі доказами.
Крім цього, винність підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України, підтверджується:
Показаннями свідка ОСОБА_5 в судовому засіданні, який суду пояснив, що
21 квітня 2010 року біля 23 год. він разом із ОСОБА_4 та підсудним ОСОБА_6 перебували на зупинці громадського транспорту по вул. Шептицького в м. Тернополі, коли ОСОБА_4, перейшовши дорогу, направився до автомобіля червоного кольору марки "ВАЗ-2107", що знаходився навпроти. Відчинивши передні двері зі сторони водія, ОСОБА_4 сів у салон автомобіля. Тоді він разом із підсудним ОСОБА_6 підійшли до автомобіля, наказавши ОСОБА_4 нічого не чіпати. Далі ОСОБА_4, вийшовши з автомобіля, намагався відчинити капот, у чому йому допоміг підсудний ОСОБА_2 Він у цей час знаходився позаду транспортного засобу, а ОСОБА_4 знову сів у салон автомобіля. Тоді він помітив, що підсудний ОСОБА_2 побіг з акумулятором через вул. Шептицького у невідомому напрямку. Що робив ОСОБА_4 в середині автомобіля не бачив, так як знаходився позаду нього. Почувши крик, помітив, що до них біжить невідомий, тоді, зрозумівши, що це власник транспортного засобу, почав втікати у сторону ЗОШ №24, де зустрівся з ОСОБА_4 приблизно через 10 хв. У останнього була розсічена брова. Разом вони направились в парк "Топільче", де біля фонтану зустріли підсудного ОСОБА_6, зі слів останнього їм стало відомо про те, що він викрав з автомобіля акумулятор, однак залишив його на автостоянці по вул. Шептицького в м. Тернополі, через деякий час вони були затримані працівниками міліції поблизу молодіжного центру "Лас - Вегас".
Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_4 підтверджується, що 21 квітня 2010 року біля 23 год. помітив навпроти зупинку громадського транспорту автомобіль червоного кольору марки "ВАЗ-2107", а також те, що у нього привідкриті задні праві двері. З метою подивитися, що в ньому знаходиться, підійшов до автомобіля та почав пробувати, чи відчинені двері. У цей момент до нього наблизились підсудний ОСОБА_2 із ОСОБА_5, які заперечили щодо проникнення в середину транспортного засобу. Однак, він їх не послухав та сів у салон, де пробув до п"яти хвилин часу. У салоні відмітив відсутність переднього сидіння пасажира. Відчинити капот йому не вдалось, тому в цьому йому допоміг підсудний ОСОБА_2 Оглянувши, що знаходиться під капотом, знову сів у салон за кермо. У цей час, коли він знаходиться у середині автомобіля, почув крик невідомого, який наближався до них. Тоді він одразу ж вийшов з автомобіля, бо, як зрозумів, це був власник автомобіля - потерпілий ОСОБА_3, однак останній його наздогнав. Між ними розпочалась шарпанина, в ході якої вони впали на землю, а далі йому вдалось втекти. Згодом він виявив відсутність свого срібного ланцюжка. Біля ЗОШ №24 зустрів ОСОБА_5. з якими разом направились на масив "Дружба", зустрівши по дорозі підсудного ОСОБА_2, який їм розповів, що з автомобіля викрав акумулятор, однак залишив його на автостоянці навпроти вул. Шептицького в м. Тернополі. Поблизу бару "Лас - Вегас" були затримані працівниками міліції.
Показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_4 в судовому засіданні суд оцінює критично, вважає їх частково неправдивими, суперечливими, оскільки вони не узгоджуються з їх первинним показаннями на досудовому слідстві та спростовуються зібраними доказами по справі, дані як такі, що направлені у сприянні уникненню відповідальності підсудним.
Оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_7 підтверджується, що 22 квітня 2010 року біля 00 год. під час чергування по охороні приміщення бізнес - центру по вул. Шептицького, 4а в м. Тернополі, перебував у сторожовій будці, коли помітив, що на територію бізнес - центру з лівої сторони проходить невідома особа - підсудний ОСОБА_2 На запитання останнього відповів, що через територію проходу немає. Тоді підсудний ОСОБА_2 розвернувся та направився по вул. Шептицького. Під час огляду території помітив перед будкою біля огорожі акумулятор синього кольору та працівників міліції. По іншій стороні вул.Шептицького знаходився автомобіль червоного кольору марки "ВАЗ-2107", підійшовши до якого повідомив працівникам міліції про те, що біля огорожі виявив акумулятор, який, як він дізнався, викрадений із вищевказаного автомобіля (а.с. 87 - 88).
Винність підсудного ОСОБА_2 підтверджується оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_8 (а.с. 250-252) та свідка ОСОБА_9 (а.с. 261 - 263) по обставинах справи.
Крім цього, винність підсудного підтверджується наступними зібраними та проаналізованими по справі доказами:
- протоколом явки з повинною ОСОБА_2 від 22.04.2010 року, під час якої він зізнався у вчиненні 22.04.2010 року відкритого викрадення з автомобіля "ВАЗ-2107" акумуляторної батареї (а.с. 30);
- протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю обвинуваченого ОСОБА_2 від 02.06.2010 року, в ході якого останній відтворив на місці обставини, при яких він викрав акумуляторну батарею з автомобіля марки "ВАЗ-2107" по вул. Шептицького в м. Тернополі ( а.с. 96-100);
- протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю потерпілого ОСОБА_3 від 18.08.2010 року, під час якого він вказав місце, з якого побачив ОСОБА_2, а також місце, з якого кричав до нього, що свідчить про відкрите викрадення чужого майна (а.с. 246 - 249);
- протоколом огляду місця події від 22.04.2010 року, яким підтверджується, що на території бізнес - центру по вул. Шептицького в м. Тернополі було виявлено та вилучено акумуляторну батарею "ISTA 60 AH 570 A En 7 series" (а.с. 9-15);
- протоколом огляду від 03.05.2010 року, яким зафіксовано ознаки викраденої акумуляторної батареї "ISTA 60 AH 570 A En 7 series", яка визнана речовим доказом у справі (а.с. 70);
- висновком експерта №7-49/10 від 13.05.2010 року, яким підтверджується, що вартість акумуляторної батареї "ISTA 60 AH 570 A En 7 series" на момент скоєння злочину становила 349 грн. 12 коп. (а.с. 77 - 79).
Таким чином, своїми умисними діями підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), про що свідчить обстановка і обставини скоєння злочину.
При призначенні покарання, суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і вважає обрати покарання у виді позбавлення волі. При цьому суд враховує часткове визнання вини, його молодий вік, позитивну характеристику, вперше притягується до кримінальної відповідальності, сприяння розкриттю злочину, усунення шкоди, думку потерпілого відносно міри покарання, претензій матеріального та морального характеру до підсудного не має, сімейний та матеріальний стан, стан його здоров'я.
Наведені обставини з врахуванням конкретних умов, при яких склався злочин, дають можливість виправлення і перевиховання підсудного без ізоляції від суспільства, а тому суд вважає за можливе застосувати ст. 104 КК України і звільнити підсудного ОСОБА_2 від відбуття покарання з випробуванням з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України. З врахуванням викладених обставин суд вважає, що дане покарання буде достатнім для виправлення і перевиховання підсудного.
Представник служби в справах неповнолітніх суду пояснила, що підсудний ОСОБА_2 не перебуває на обліку в комісії, вважає за можливе застосувати до нього ст. 105 КК України.
Посилання захисту на те, що дії підсудного ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч.1 ст. 185 КК України є недостатньо обґрунтоване і переконливе, тому суд вважає, що органами досудового слідства дії підсудного ОСОБА_2 кваліфіковано правильно, про що свідчить обстановка та обставини скоєння злочину та аналіз зібраних в сукупності доказів по справі.
Крім цього, захист вважає, що до підсудного ОСОБА_2 слід застосувати заходи виховного характеру згідно ст. 105 КК України, або обрати при альтернативній санкції статті обвинувачення іншу міру покарання. При призначенні покарання суд виходить із того, що підсудний є неповнолітнім, не працює, не навчається, у нього відсутній заробіток, тощо. Щодо застосування заходів виховного характеру, суд виходить з того, що це право суду, а не обов"язок, при наявності достатніх підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_2 свою вину визнав частково, не тільки не присік злочинні діяння, а вчинив злочин середньої тяжкості, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку, дав суперечливі показання, написав явку з повинною про обставини скоєння злочину, яку заперечує, тому, з врахуванням викладених обставин, суд не находить підстав для застосування заходів виховного характеру і вважає обрати міру покарання у виді позбавлення волі у межах, наближених до мінімальної санкції статті обвинувачення.
Міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд з постійного місця проживання - залишити попередньою.
Речовий доказ по справі - повернути за приналежністю.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 104 КК України ОСОБА_2 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
Відповідно до п. п. 2, 3,4 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 такі обов'язки:
не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи;
повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;
періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 - підписку про невиїзд з постійного місця проживання - залишити попередньою до вступу вироку в законну силу.
Речовий доказ по справі: акумуляторну батарею "ISTA 60 AH 570 A En 7 series"- повернути потерпілому ОСОБА_3
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд протягом 15 діб з дня проголошення.
Головуючий: