Справа № 133/1320/18
Провадження №11-кп/801/382/2024
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
28 листопада 2024 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження № 12015020170000246, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.04.2015 за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Козятинського відділу Хмільницької окружної прокуратури ОСОБА_9 , захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Калинівського районного суду Вінницької області від 27 грудня 2023 року по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Глухівці Козятинського району Вінницької області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, не одруженого, працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
Вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 27 грудня 2023 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України призначено покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
Початок строку покарання ОСОБА_7 ухвалено рахувати з дня затримання на виконання вироку суду, що набрав законної сили.
Вирішено питання про долю речових доказів.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 121 КК України, проте ухвалою Вінницького апеляційного суду від 20 вересня 2024 року провадження за їх апеляційними скаргами зупинено на підставі ст. 335 КПК України у зв'язку з проходженням обвинуваченими військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, до звільнення обвинувачених з військової служби.
Цим же вироком засуджено неповнолітніх ОСОБА_12 та ОСОБА_13 за ч. 2 ст. 121 КК України, проте ухвалою Вінницького апеляційного суду від 20 вересня 2024 року вирок Калинівського районного суду Вінницької області від 27.12.2023 щодо них скасовано та ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на підставі ст. 49, 106 КК України звільнено від кримінальної відповідальності за ч 2 ст. 121 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, а провадження щодо них закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Судом першої інстанції установлено, що 19 квітня 2015 року близько 00 годин 30 хвилин ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 разом з неповнолітніми ОСОБА_12 та ОСОБА_13 перебували на території подвір'я кафе «Поділля» в селі Жежелів Козятинського району Вінницької області. В цей же час ОСОБА_10 підійшов до одного із відвідувачів кафе ОСОБА_14 , який стояв поруч із приміщенням кафе та курив тютюнові вироби, після чого без видимих причин для конфлікту, із хуліганських спонукань, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, наніс йому один удар кулаком в голову. Після цього ОСОБА_7 , який підбіг до потерпілого, наніс йому удар ногою в живіт зліва, від чого останній впав на землю. Побачивши це, до ОСОБА_10 та ОСОБА_7 приєдналися ОСОБА_11 та неповнолітні ОСОБА_12 з ОСОБА_13 , які спільно, виконуючи злочинні дії, направлені на умисне спричинення тілесних ушкоджень, діючи з особливою зухвалістю, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, почали наносити удари ногами по голові ОСОБА_14 , після нанесення яких, залишили його та з місця вчинення кримінального правопорушення зникли. В результаті злочинних дій ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , а також неповнолітніх ОСОБА_12 та ОСОБА_13 потерпілий ОСОБА_14 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми - перелому лобової кістки (передньої, нижньої, бічної стінки) і основи черепа (гратчастої кістки), перелому кісток носа, садна на спинці носа, синців на очних ділянках, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 88 від 16.06.2015 за ступенем тяжкості відносяться: садно, синці до легких тілесних ушкоджень; перелом кісток носа до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; перелом лобної кістки і основи черепа до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент їх заподіяння.
Дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч. 2 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб.
Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, що їх подали.
В апеляційній скарзі прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Козятинського відділу Хмільницької окружної прокуратури ОСОБА_9 ставиться питання про зміну вироку Калинівського районного суду Вінницької області від 27 грудня 2023 року в частині засудження неповнолітніх ОСОБА_12 та ОСОБА_13 через неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність.
Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим судом не враховано, що на момент вчинення кримінального правопорушення 19.04.2015 року ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_3 були неповнолітніми, тому для визначення строків давності, передбачених ст. 49 КК України суду необхідно було врахувати положення п. 3 ч. 2 ст. 106 КК України, відповідно до якої строк давності для неповнолітніх, які вчинили тяжкий злочин, складає сім років. При цьому на момент ухвалення вироку ці строки минули, через що їх необхідно звільнити від призначеного покарання.
В апеляційній скарзі захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 ставиться питання про скасування вироку місцевого суду через істотні порушення кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження та просить закрити провадження у зв'язку з відсутністю в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ані потерпілий ОСОБА_14 , ані свідок ОСОБА_15 не змогли зазначити, як саме та куди саме наносив удари ОСОБА_7 , а висновки судово-медичної експертизи жодним чином не пов'язують виявлені тілесні ушкодження з діями обвинуваченого ОСОБА_7 . Показаннями інших обвинувачених також не встановлено причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих діянь.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник - адвокат ОСОБА_8 підтримали доводи апеляційної скарги захисника з підстав, вкладених в ній та просили задовольнити в повному об'ємі.
Прокурор ОСОБА_6 заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника вважаючи вирок суду в частині доведеності вини законним і обґрунтованим. При цьому просив врахувати, що внаслідок прийняття судом апеляційної інстанції рішення про звільнення неповнолітніх ОСОБА_12 та ОСОБА_13 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49, 106 КК України судом частково задоволено апеляційну скаргу прокурора.
Представником потерпілого ОСОБА_14 - адвокатом ОСОБА_16 подано заяву про здійснення апеляційного розгляду у їх відсутності.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідача, виступи учасників провадження, дослідивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Козятинського відділу Хмільницької окружної прокуратури ОСОБА_9 та захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 необхідно задовольнити частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 405 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційних скарг.
За визначенням, що міститься в ч. 1 ст. 412 КПК України установлено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
За ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.
Судове рішення є актом реалізації судової влади. Якість судового рішення - це один з основних критеріїв ефективності правосуддя. Судове рішення високої якості - це рішення, яке досягає правильного результату - наскільки це дозволяють надані судді матеріали - у справедливий, швидкий, зрозумілий та недвозначний спосіб.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у разі визнання особи винуватою у мотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, а фабула обвинувачення виступає фактично моделлю вчиненого злочину. Юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.
Наведені у вироку фактичні дані в своїй сукупності повинні давати повне уявлення стосовно кожного з елементів складу злочину, що у свою чергу дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою, у зв'язку з чим конкретність викладення фактичних обставин у кримінальному провадженні, а отже, і обвинувачення особи, не повинно викликати сумнівів.
Як убачається з оскаржуваного вироку у мотивувальній його частині суд виклав формулювання обвинувачення ОСОБА_7 за ст. 121 ч. 2 КК України та зазначив, що йей обвинувачений наніс удар потерпілому ОСОБА_14 в область живота, а пізніше разом з іншими обвинуваченими наносив удари по голові потерпілого.
За висновками, викладеними у Постанові Верховного Суду від 15.09.2022 (справа № 127/18956/18), констатуючи спільність діянь співучасників необхідно встановити, що кримінальне правопорушення вчинюється їхніми об'єднаними, спільними зусиллями. Кожен із співучасників робить свій внесок у вчинення спільного кримінального правопорушення. Спільність такої діяльності полягає у тому, що вона має взаємодоповнюючий і взаємообумовлений характер. Співучасники діють спільно для досягнення єдиного злочинного результату. Висновок про спільність дій осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності, необхідно робити на підставі детального аналізу всіх обставин кримінального провадження у їх сукупності. Однак для констатації спільності посягання необхідно чітко встановити факт усвідомлення кожним зі співучасників спільності вчинення діяння. Лише спільне вчинення відповідного суспільно небезпечного діяння може тягнути за собою настання спільного наслідку, який спричинений таким діянням (діяннями).
Проте формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, не містить факту усвідомлення кожним зі співучасників спільності вчинення діяння та за можливості не розмежовано дії кожного з них.
Таким чином судом не дотримано положення п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України в тій частині, що у мотивувальній частині обвинувального вироку суд викладає формулювання обвинувачення, визнаного доведеним із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Такі порушення у свою чергу позбавляють суд апеляційної інстанції можливості перевірити доводи апеляційної скарги захисника в частині невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність.
У розумінні ч. 1 ст. 412 КПК України допущені місцевим судом істотні порушення кримінального процесуального закону у даному випадку є підставою для скасування судового рішення з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
Оскільки ці обставини істотно впливають на встановлення дійсних обставин кримінального провадження щодо усіх співучасників, у тому числі тих, провадження щодо яких зупинено, вирок суду підлягає скасуванню щодо усіх обвинувачених з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 412, 419 КПК України апеляційний суд
Апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 та прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Козятинського відділу Хмільницької окружної прокуратури ОСОБА_9 задовольнити частково.
Вирок Калинівського районного суду Вінницької області від 27 грудня 2023 року у кримінальному провадженні № 12015020170000246, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 19.04.2015 по обвинуваченню ОСОБА_10 , ОСОБА_7 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України скасувати через істотні порушення кримінального процесуального закону.
Призначити новий розгляд кримінального провадження у тому ж суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Відповідно до ч. 4 ст. 532 КПК України судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Судді: