про відмову у відкритті апеляційного провадження
03 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/26169/23 пров. № А/857/29261/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шинкар Т. І.
суддів -Онишкевича Т. В.
Судової-Хомюк Н. М.
перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року у справі № 380/26169/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень,
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року задоволено повністю адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху, оскільки апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, який встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 18 листопада 2024 року до електронного кабінету користувача підсистеми «Електронний суд», що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
На виконання вимог вказаної ухвали скаржник подав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та просить врахувати активну поведінку Головного управління ДПС у Львівській області, а також те, що було вжито всі необхідні заходи для сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги в повному обсязі. Вказує, що Головне управління ДПС у Львівській не могло мати та не мало жодного наміру отримати будь-яку ймовірну вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на даний період та використати її, шляхом уникнення або зволікання виконання своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Зазначає, що Головне управління ДПС у Львівській області безпосередньо зацікавлене у відкритті апеляційного провадження, адже апеляційне оскарження судових рішень попередніх інстанцій являє собою невід'ємне право особи та єдиний законний спосіб захисту своїх прав та інтересів, що здатне забезпечити справедливість.
Позивач подав заперечення на подане скаржником клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження не поважними та повернути апеляційну скаргу скаржнику.
Проаналізувавши матеріали справи та подані сторонами заяви та заперечення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на таке.
Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Наведеними нормативними положеннями чітко визначено процесуальну поведінку, зміст якої зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до процесуальних прав, реалізуючи їх таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання процесуальних обов'язків, встановлених законом, зокрема, щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судового рішення.
За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 КАС України одним із завдань адміністративного судочинства є своєчасне вирішення судом спорів, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Встановлення законом граничних строків для апеляційного оскарження обумовлено необхідністю забезпечити правову визначеність у правовідносинах. Поновлення пропущеного строку на оскарження судового рішення одному з учасників справи безпосередньо вливає на правове становище іншого учасника.
При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд апеляційної інстанції повинен надавати оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою, тощо.
Слід зауважити, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Строк на апеляційне оскарження передбачений статтею 295 КАС України, і цей строк не зупиняється у зв'язку із залишенням без руху, поверненням апеляційної скарги, а також його відлік не підлягає обрахуванню від дати вручення копій ухвал про залишення без руху та повернення первинної апеляційної скарги.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 18 січня 2023 року у справі №560/10231/21, від 22 лютого 2023 року у справі №560/1608/22.
З матеріалів справи встановлено, що апеляційна скарга від 08.11.2024 є такою, що подана вдруге. Первинно апеляційна скарга подана 25.04.2024, однак повернена ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2024 у зв'язку з несплатою судового збору.
Тобто повторна апеляційна скарга подана більш ніж через п'ять місяців після повернення скаржнику первинної апеляційної скарги.
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Скаржник є державним органом, який утримується за рахунок Державного бюджету України, та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Сама по собі сплата судового збору суб'єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб'єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.
Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб'єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб'єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження.
Така позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно: від 31.08.2023 у справах № 340/6025/22, № 460/15983/21, від 19.07.2023 у справі №620/5941/22, від 23.03.2023 у справі № 761/28821/20.
Жодних причин, які б були у причинно-наслідковому зв'язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення скаржник не наводить.
Згідно з частиною 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини 1 статті 299 КАС України).
Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки вказані скаржником у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги підстави не підтверджують поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, строки на апеляційне оскарження автоматично не можуть бути поновленими, а тому суд апеляційної дійшов висновку, що наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві Головного управління ДПС у Львівській області від 19 листопада 2024 року та заяві від 25 листопада 2024 року.
Відмовити у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Львівській області від 19 листопада 2024 року та заяві від 25 листопада 2024 року.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року у справі № 380/26169/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Т. І. Шинкар
судді Т. В. Онишкевич
Н. М. Судова-Хомюк