Справа № 600/3335/24-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лелюк О.П.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
04 грудня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Моніча Б.С. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернівецької обласної державної адміністрації в особі голови Запаранюка Руслана Васильовича про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулась до суду з позовом до Чернівецької обласної державної адміністрації в особі голови ОСОБА_2 , в якому просила:
- визнати протиправними дії голови Чернівецької обласної державної адміністрації (Чернівецької обласної військової адміністрації) Запаранюка Руслана Васильовича щодо надання неповної інформації листом від 26.01.2024 року за інформаційним запитом від 24.10.2023 року;
- зобов'язати голову Чернівецької обласної державної адміністрації (Чернівецької обласної військової адміністрації) ОСОБА_2 або іншу особу, що виконує його обов'язки, надати повну і достовірну інформацію згідно запиту від 24.10.2023 року про:
структурні підрозділи, що перебували станом на жовтень 2023 року у стадії припинення (ліквідації, реорганізації, приєднання, поділу тощо) і мали статус окремої юридичної особи, засновником яких є Чернівецька області державна (військова) адміністрація;
перелік (назву), дату і номер прийняття розпорядження про утворення; дату і номер прийняття розпорядження про припинення (ліквідацію, реорганізацію, приєднання, поділ тощо) код ЄДРПОУ юридичної особи (структурного підрозділу), відомості про керівника (голови комісії).
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року провадження у справі закрите.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач самостійно усунув порушення, з приводу якого позивач звернулась до суду, шляхом видачі та направлення листа від 15 серпня 2024 року №01.59/23-5768, який за змістом відповідає тим вимогам, про які йдеться у прохальній частині позову в даній справі (вимога зобов'язального характеру), а отже у суду відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Позивач, не погоджуючись з позицією суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обгрунтування власних доводів апелянт відзначила, що суд при розгляді справи, в якій заявлена вимога про визнання протиправними дії суб'єкта владних повноважень, зобов'язаний був надати оцінку діям відповідача щодо надання неповної публічної інформації листом від 26.01.2024 року.
На переконання апелянта, такі дії є обов'язком суду, оскільки в майбутньому пов'язані із фактом доведеності (спростування) порушення прав особи на інформацію від яких залежить виникнення інших обставин і реалізація прав позивача, у тому числі, виникнення підстав для відшкодування матеріальної та моральної шкоди на підставі ч. 2 ст. 24 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Відповідач скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, де заперечив проти доводів апелянта та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки оскаржувані позивачем у даному позові дії Голови Чернівецької обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації) Запаранюка Р.В. щодо надання ОСОБА_1 неповної інформації листом від 26 січня 2024 року за інформаційним запитом від 24 жовтня 2023 року були самостійно виправлені відповідачем - суб'єктом владних повноважень, шляхом видачі та направлення позивачу листа від 15 серпня 2024 року №01.59/23-5768, тому у суду відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому, ч. 1 ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.
Пунктом 8 ч.1 ст. 238 КАС України встановлено, що суд закриває провадження у справі якщо щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Так, для закриття провадження відповідно до вказаної норми необхідним є настання сукупності наступних обставин: самостійне виправлення суб'єктом владних повноважень оскаржуваних порушень чи після звернення позивача до суду з відповідним позовом, а також можливість повного відновлення законних прав та інтересів позивача внаслідок виправлення оскаржуваних порушень, без визнання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 800/369/17, зазначено, що у розумінні п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України у разі встановлення під час розгляду справи виправлення відповідачем оскаржуваних позивачем порушень, суд має вирішити питання можливості закриття провадження у справі. При цьому, вирішуючи зазначене питання, суд має з'ясувати, чи не призведе закриття провадження у справі до того, що законні права та інтереси позивача не будуть відновлені навіть після виправлення відповідачем оскаржуваних порушень.
Тобто, для застосування такої підстави для закриття провадження у справі необхідна сукупність певних фактів. Зокрема, оскаржувані порушення мають бути виправлені самостійно суб'єктом владних повноважень, а також мають бути відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких дій чи бездіяльності протиправними.
Як встановлено з матеріалів справи, 24.10.2023 року позивач звернулась до відповідача із запитом на отримання публічної інформації на підставі Законів України «Про доступ до публічної інформації» та «Про інформацію», в якому вона просила адресата надати таку інформацію:
- засновником яких структурних підрозділів, що у даний час діють і мають статус окремої юридичної особи є Чернівецька обласна державна (військова) адміністрація. Вказати їх перелік (назву), дату і номер прийняття розпорядження про утворення, код ЄДРПОУ юридичної особи (структурного підрозділу) та долучити копію відповідною розпорядження місцевої державної адміністрації;
- засновником яких структурних підрозділів, що у перебувають в даний час у стадії припинення (ліквідації, реорганізації, приєднання, поділу, тощо) і мають статус окремої юридичної особи є Чернівецька обласна державна (військова) адміністрація. Вказати їх перелік (назву), дату і номер прийняття розпорядження про утворення; дату і номер прийняття розпорядження про припинення ((ліквідацію, реорганізацію, приєднання, поділ, тощо), код ЄДРПОУ юридичної особи (структурного підрозділу), відомості про керівника (голови комісії) та долучити копії відповідних розпоряджень місцевої державної адміністрації.
Відповідно до резолюції голови обласної державної адміністрації (начальника обласної військової адміністрації) Руслана Запаранюка від 24.10.2023 року розгляд зазначеного запиту доручено юридичному управлінню обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації) для узагальнення та надання відповіді автору запиту у визначений законодавством термін.
У свою чергу, юридичним управлінням обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації) як головним виконавцем зазначеного запиту був підготовлений та направлений лист на структурні підрозділи Чернівецької обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації) та її апарат про надання цими структурними підрозділами, оскільки вони є окремими юридичними особами та, відповідно, є розпорядниками і володільцями запитуваної інформації, повної, всебічної, об'єктивної інформації, запитуваної у запиті ОСОБА_1 .
Разом з цим, як достеменно встановлено судом першої інстанції та не заперечувалось сторонами, у зв'язку з опрацюванням великого обсягу інформації юридичним управлінням обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації) позивача було повідомлено, що у відповідності до вимог статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» термін розгляду запиту ОСОБА_1 продовжено до 20.11.2023 року.
За результатами розгляду запиту позивача від 24.10.2023 року відповідач листом від 13.11.2023 року надіслав запитувану нею інформацію з долученням копій розпорядчих документів, які стосувались припинених структурних підрозділів Чернівецької обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації).
15.12.2023 року позивач подала звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, в якому, посилаючись на неповноту інформації, що містилась у листі Чернівецької обласної (військової) державної адміністрації від 13.112023 року, просила, зокрема, відновити її порушене право на розгляд звернення всіх поставлених у запиті питань.
За результатами повторного розгляду запиту позивача від 24.10.2023 року (після надходження до відповідача листа Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 17 січня 2024 року №2687.4/П-37061.3/23/45.3) відповідач листом від 26.01.2024 року №01.59/30-279 повідомив позивача про наявні у Чернівецькій обласній державній адміністрації (обласній військовій адміністрації) структурні підрозділи, які перебувають у стані припинення, з долученням до листа копій відповідних розпорядчих документів.
Також, матеріалами справи підтверджується, що після звернення позивача до суду з даним позовом відповідач з метою повного та об'єктивного розгляду запиту від 24.10.2023 року листом від 15.08.2024 року №01.59/23-5768 надав позивачу додаткову (уточнену) інформацію на її запит від 24.10.2023 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, про які було зазначено у листі Державної казначейської служби України від 27.03.2024 року №8-07-07/6647 щодо повідомлення про перебування у стані припинення юридичних осіб, зокрема, структурних підрозділів обласної державної адміністрації.
Вказаний лист направлено позивачу засобами поштового зв'язку (рекомендованим листом) 15.08.2024 року, що підтверджується квитанцією АТ «Укрпошта».
Відтак, порушене право позивача, за захистом якого вона звернулась до суду, було поновлене відповідачем самостійно до ухвалення судового рішення у даній справі. У зв'язку із викладеним, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність (припинення) спору щодо отримання позивачем повної інформації на свій запит.
В даному випадку, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав вважати, що відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення, оскільки відповідачем на час розгляду справи по суті фактично відновлено порушене право позивача.
Колегія суддів відхиляє посилання позивача на те, що відсутність оцінки суду дій відповідача щодо надання неповної публічної інформації впливає на можливість апелянта в майбутньому довести факт порушення її прав на інформацію від яких залежить виникнення інших обставин і реалізація прав, у тому числі, виникнення підстав для відшкодування матеріальної та моральної шкоди на підставі ч. 2 ст. 24 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
По-перше, вказані питання не були предметом заявленого позивачем позову в межах даної справи, а по-друге, суд не може вирішувати питання на майбутнє, які по суті, грунтуються виключно на припущеннях заявника.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що судовий розгляд заради судового розгляду суперечить завданню адміністративного судочинства, метою якого є саме захист прав, свобод та інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Тому, якщо у ході судового розгляду буде встановлено факт того, що права позивача не є порушеними або ж їх було відновлено під час судового розгляду, то такі права не можуть бути захищені судом.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів за результатами розгляду апеляційної скарги, погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях, невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, підсумовуючи викладене, колегія суддів доходить до переконання, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Моніч Б.С. Гонтарук В. М.