Справа № 120/9342/24
Головуючий у 1-й інстанції: Альчук Максим Петрович
Суддя-доповідач: Курко О. П.
03 грудня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Шидловського В.Б. Боровицького О. А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницької окружної прокуратури на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницької окружної прокуратури про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
в липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької окружної прокуратури про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Вінницької окружної прокуратури щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 08.03.2024 року.
Зобов'язано Вінницьку окружну прокуратуру повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.03.2024 року.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 08.03.2024 року ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до Вінницької окружної прокуратури, що зареєстрована вх. № 50-6130вх24 від 15.03.2024, щодо порушень ДУ "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)" його прав та норм ст. 113 КВКУ, п. 2 Розділу XIII Правил, положень Інструкції з організації перегляду кореспонденції (листування) осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 02.07.2013 року № 1304/5, а саме, зауважив, що ДУ "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)" не забезпечує конвертами та марками для відправки кореспонденції.
Відповідачем листом від 25.03.2024 року № 50-20-21 повідомлено, зокрема про відсутність підстав для вжиття додаткових заходів прокурорського реагування, з огляду на вжиття заходів персоналом УВП № 1 та кількості надсилаємих позивачем поштових листів.
Не погоджуючись з вказаним та вважаючи розгляд заяви неналежним, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач формально розглянув заяву позивача та не встановив відповідних обставин.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Кримінально-виконавчого кодексу України № 1129-IV від 11.07.2003 року (далі - КВК України), кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.
Частинами 1, 2 ст. 7 КВК України передбачено, що держава поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку.
Засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду.
Статтею 8 КВК України регламентовано, зокрема такі права:
- на гуманне ставлення до них та на повагу їх людської гідності;
- звертатися відповідно до законодавства з пропозиціями, заявами і скаргами до адміністрації органів і установ виконання покарань, їх вищестоящих органів, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Європейського суду з прав людини, а також інших відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, до уповноважених осіб таких міжнародних організацій, суду, органів прокуратури, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань. Відповідні звернення (кореспонденція) подаються до адміністрації установи виконання покарань. Про отримання адміністрацією звернення (кореспонденції) засудженому видається талон-підтвердження. Протягом трьох діб (а у випадках, встановлених законодавством, протягом однієї доби) з часу видачі талона-підтвердження зазначене звернення (кореспонденція) направляється адресату; на належне матеріально-побутове забезпечення у порядку, встановленому цим Законом та нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.
- давати пояснення і вести листування, а також звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами рідною мовою. Відповіді засудженим даються мовою звернення. У разі відсутності можливості дати відповідь мовою звернення вона дається українською мовою з перекладом відповіді на мову звернення, який забезпечується органом або установою виконання покарань.
Так, позивач, реалізуючи своє право, звернувся до Вінницької окружної прокуратури із зверненням щодо незабезпечення його поштовими конвертами з марками для відправки кореспонденції.
Згідно з частинами 1, 2 статті 113 КВК України засудженим дозволяється одержувати і відправляти листи і телеграми за свій рахунок без обмеження їх кількості. Листування між перебуваючими в місцях позбавлення волі засудженими, які не є родичами, допускається тільки з дозволу адміністрації колонії.
Розділом XIII наказу Міністерства юстиції України від 28.08.2018 року 2823/5 "Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань" передбачено, що відправлення засудженими листів проводиться без обмеження їх кількості, тільки через адміністрацію установи виконання покарань. З цією метою на території установи виконання покарань вивішуються поштові скриньки, які щодня відкриваються уповноваженими посадовими особами. Для відправлення листів засудженими, які тримаються у камерах, поштові скриньки вивішуються перед прогулянковими двориками.
Листи опускаються до поштових скриньок в незапечатаному вигляді.
Кореспонденція, яку засуджені адресують Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини та його, представникам, Європейському суду з прав людини, суду, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій, прокурору, захиснику у кримінальному провадженні, який здійснює свої повноваження відповідно до статті 45 Кримінального процесуального кодексу України, або отримують від них, перегляду не підлягає і протягом доби з часу її подання надсилається за належністю або вручається засудженим у запечатаному вигляді (конверті). Кореспонденція, яку засуджені адресують іншим органам державної влади, органам місцевого самоврядування та об'єднанням, надсилається за належністю протягом трьох діб з часу її подання.
Наказом Міністерства юстиції України № 1304/5 від 02.07.2013 року затверджено Інструкцію з організації перегляду кореспонденції (листування) осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах (далі - Інструкція).
Пунктом 4 розділу І Інструкції, передбачено, що відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про попереднє ув'язнення» і статей 8, 113 Кримінально-виконавчого кодексу України скарги, заяви, клопотання і листи (кореспонденція) осіб, узятих під варту, та засуджених, які відбувають покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, середнього та максимального рівня безпеки, підлягають перегляду, за винятком випадків, передбачених абзацом третім цього пункту.
Перегляд кореспонденції, яку надсилають засуджені та особи, взяті під варту, здійснюється з письмового дозволу начальника установи виконання покарань (слідчого ізолятора) на підставі рапорту (клопотання) працівника оперативного підрозділу установи виконання покарань (слідчого ізолятора) з огляду на індивідуальні ризики окремих засуджених чи осіб, узятих під варту, з обов'язковим встановленням строку перегляду кореспонденції (абз. 2 п. 4 розділу І Інструкції).
Кореспонденція, яку засуджені чи особи, взяті під варту, адресують Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Європейському суду з прав людини, Міжнародному кримінальному суду, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій, до суду та прокуророві чи захиснику у кримінальному провадженні, що здійснює свої повноваження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, перегляду не підлягає і надсилається за адресою протягом доби з часу її подачі. Кореспонденція, яку засуджені та особи, взяті під варту, одержують від зазначених органів та осіб, перегляду не підлягає (абз. 3 п. 4 розділу І Інструкції).
Звернення (кореспонденція) засуджених чи осіб, взятих під варту, до адміністрації органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, їх вищестоящих органів, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Європейського суду з прав людини, Міжнародного кримінального суду, а також інших відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, до уповноважених осіб таких міжнародних організацій, суду, органів прокуратури, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань подаються до адміністрації установи виконання покарань, слідчого ізолятора. Про отримання адміністрацією звернення (кореспонденції) засудженому чи особі, взятій під варту, видається талон-підтвердження (додаток 1). Протягом трьох діб (а у випадках, встановлених законодавством, протягом однієї доби) з часу видачі талона-підтвердження зазначене звернення (кореспонденція) направляється адресату з урахуванням вимог Закону України "Про попереднє ув'язнення", Кримінально-виконавчого та Кримінального процесуального кодексів України (абз. 4 п. 4 розділу І Інструкції).
Вказані положення містяться і у ст. 113 КВК України.
Відправлення кореспонденції, зазначеної в абзацах першому, другому цього пункту, здійснюється відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, з обов'язковим зазначенням прізвища, ім'я та по батькові відправника (абз. 5 п. 4 розділу І Інструкції).
Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції вказано, що кореспонденція засуджених та осіб, узятих під варту, отримується та відправляється в приміщенні найближчого поштового відділення уповноваженим представником установи виконання покарань (слідчого ізолятора) на підставі довіреності, оформленої в установленому законодавством порядку.
Судом встановлено, що 15.03.2024 до окружної прокуратури через національного оператора поштового зв'язку України АТ «Укрпошта» у вигляді простого листа у запечатаному конверті з відповідним штемпелем надійшла заява засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_1 з ДУ «Вінницька УВП N? 1».
У даній заяві засуджений вказав, що 07.03.2024 він подав заяву до адміністрації установи щодо необхідності забезпечення його двома поштовими конвертами та поштовими марками для відправки 08.03.2024 кореспонденції до Верховної Ради України та до органів прокуратури. Однак, 08.03.2024 працівники установи не надали йому таких конвертів та марок, чим, на його думку, порушили право останнього на листування, передбачене ст.113 КВК України.
Як свідчать матеріали справи, з метою перевірки вказаних доводів засудженого, окружною прокуратурою опитано працівників ДУ «Вінницька УВП №1» (начальника відділення СПС ОСОБА_2 , начальника відділення СПС сектору МРБ ОСОБА_3 молодшого інспектора ВРО Гонтар М.П.), які заперечили факт звернення ОСОБА_1 із заявою про необхідність надання йому поштових конвертів та марок для відправки кореспонденції, права засудженого на листування забезпечуються.
Вказане підтверджено поясненнями ОСОБА_2 від 20.03.2024 та ОСОБА_4 від 20.03.2024.
Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що вищевказані обставини засвідчили відсутність достатніх підстав для прокурорського реагування щодо зазначених доводів заявника.
Стосовно доводів суду першої інстанції про порушення права засудженого на таємницю листування працівниками установи виконання покарань, суд зазначає наступне.
Так, у своєму зверненні засуджений ОСОБА_1 вказав, що працівниками установи виконання покарань порушено його право на таємницю листування, а саме, що звернення від 08.03.2024 у нього прийнято у відкритому вигляді, не забезпечивши його відповідним поштовим конвертом та маркою.
Судом встановлено, що у заяві від 08.03.2024 засуджений вказав, що дане звернення надає працівникам установи виконання у відкритому вигляді з метою його відправки у відкритому вигляді до Вінницької окружної прокуратури.
А тому, є слушними твердження апелянта, що засуджений завчасно мав намір передати дану заяву працівникам установи у відкритому вигляді, тим самим усвідомлюючи свої дії надав добровільну згоду на можливість ознайомлення з даною кореспонденцією інших осіб.
Суд звертає увагу, що незважаючи на це, вказана заява після відповідної реєстрації надійшла у запечатаному поштовому конверті, з відповідним штемпелем оператора поштового зв'язку від 09.03.2024, тобто з дотриманням вимог пункту 2 розділу XIII Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, пункту 5 розділу ІІ Інструкції з організації перегляду кореспонденції (листування) осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах.
Одночасним підтвердженням того, що заява засудженого надіслана в запечатаному конверті, тобто з додержанням таємниці листування, є той факт, що оператор поштового зв'язку (відділення №23 Укрпошти у м. Вінниці) прийнято та оброблено дане відправлення, тим самим, констатувавши, що воно відповідає умовам пакування та схоронності вкладення, згідно вимогу Закону України "Про поштовий зв'язок" та Правил надання послуг поштового зв'язку.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що за результатами розгляду звернення засудженого ОСОБА_5 та проведеної Вінницькою окружною прокуратурою перевірки, позивачу надано вичерпну відповідь від 25.03.2024.
Суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Вінницької окружної прокуратури задовольнити повністю.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року скасувати.
Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Курко О. П.
Судді Шидловський В.Б. Боровицький О. А.