Справа № 439/2089/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/738/24 Доповідач: ОСОБА_2
03 грудня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Бродівського районного суду Львівської області від 06 червня 2024 року, -
з участю прокурора ОСОБА_8 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_9 , -
обвинуваченого ОСОБА_6 , -
встановила:
цим вироком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дітківці, Бродівського району, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
засуджено за ст. 336 КК України до трьох років позбавлення волі.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_6 постановлено рахувати з часу приведення вироку до виконання.
Згідно вироку суду, ОСОБА_6 у період дії встановленого в Україні воєнного стану, будучи військовозобов'язаним та визнаним висновком військово-лікарської комісії здоровим та придатним до проходження військової служби, отримавши 20 липня 2023 року повістку про те, що він має з'явитися 21 липня 2023 року, о 08 год. 00 хв. в ІНФОРМАЦІЯ_2 , який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , для відправки у військову частину, діючи умисно, переслідуючи мету ухилення від проходження військової служби, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та будучи належним чином повідомленим про наслідки відмови від виконання свого військового обов'язку, не маючи права на відстрочку та звільнення від призову на військову службу, без поважних причин відмовився проходити військову службу по мобілізації та не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вказаний у повістці день та час, а саме 21 липня 2023 року, для відправки у військову частину, чим умисно ухилився від призову на військову службу по мобілізації на особливий період.
В апеляційній скарзі з доповненнями захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 покликається на те, що вирок суду постановлений за неповного з'ясування обставин справи, є передчасним та незаконним.
Вважає призначене обвинуваченому покарання надмірно суворим.
Акцентує, що суд першої інстанції не врахував обставин неприбуття обвинуваченого до ТЦК, пов'язаних із смертю його батька наступного дня після вручення повістки ОСОБА_6 .
Зазначає, що мати обвинуваченого і бабуся - ОСОБА_10 , яка проживає окремо, потребують постійної сторонньої допомоги, так як двоє братів ОСОБА_6 перебувають за кордоном і в Україну не повернуться.
Також наголошує, що в разі засудження обвинуваченого ОСОБА_6 до позбавлення волі, у складних життєвих обставинах залишиться його вагітна дружина і троє малолітніх дітей.
Звертає увагу на те, що суд не врахував щирого каяття обвинуваченого і необґрунтовано відхилив пом'якшуючу обставину, а саме активне сприяння розслідуванню та розкриттю кримінального правопорушення, окрім цього зазначає, що ОСОБА_6 в подальшому, прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 щоб отримати повістку, однак йому було відмовлено, у зв'язку із наявністю кримінального провадження щодо нього.
Просить скасувати вирок Бродівського районного суду Львівської області від 06 травня 2024 року, ухвалити новий вирок, яким застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі стром на три роки та звільнити останнього від відбування покарання, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком три роки.
Заслухавши суддю-доповідача, виступ захисника - адвоката ОСОБА_9 та пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора про її заперечення та залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного у вироку суду кримінального правопорушення, відповідає фактичним обставинам справи і є обґрунтованим.
Наведеним у вироку доказам місцевий суд дав належну правову оцінку, вірно кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_6 за ст. 336 КК України, а саме, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Оскільки фактичні обставини кримінального провадження ніким не оспорюються, суд не проводить детальний їх аналіз і відповідно до ст. 404 КПК України перевіряє вирок місцевого суду лише в межах апеляційної скарги.
Ст. 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Так, згідно вимог ст.ст. 50, 65 КК України суд призначає покарання в межах санкції статті Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Крім цього, суд бере до уваги положення п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику призначення судами кримінального покарання № 7 від 24.10.2003 року, згідно якого, виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом'якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції, належним чином врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, і мотивовано, всупереч доводам апеляційної скарги сторони захисту, встановивши відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, призначив обвинуваченому ОСОБА_6 мінімальне покарання у межах санкції ст. 336 КК України, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, яке він має відбувати в умовах ізоляції від суспільства.
Таким чином, колегія суддів вважає, що у даному конкретному випадку, застосування відносно обвинуваченого інституту, так званого, умовного звільнення, суперечить загальним засадам призначення покарання і не забезпечить досягнення його мети, оскільки ОСОБА_6 вчинив, в умовах особливого періоду, умисний злочин проти встановленого порядку комплектування Збройних сил України, що забезпечують обороноздатність України, особовим складом за мобілізацією.
Покликання захисника про поважність причин неприбуття обвинуваченого ОСОБА_6 до ІНФОРМАЦІЯ_3 у вказаний у повістці день та час, а також щодо складних життєвих обставин, пов'язаних з перебуванням на утриманні останнього чотирьох дітей, матері, дружини і бабусі, на думку колегії суддів, з огляду на констатовану судом відсутність у останнього права на відстрочку та звільнення від призову на військову службу, не є визначальними обставинами, які давали б можливість застосувати відносно обвинуваченого положення ст. 75 КК України.
Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Бродівського районного суду Львівської області від 06 червня 2024 року відносно ОСОБА_6 - без зміни.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4