01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua
Головуючий у першій інстанції: Лапій С.М.
Суддя-доповідач: Епель О.В.
04 грудня 2024 року Справа № 320/336/24
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року у справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції у м.Києві
про визнання протиправним та скасування наказу
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у м.Києві (далі - Відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в м. Києві від 22.09.2023 №1544, яким застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 ;
- поновити його на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 4 (з обслуговування житлового масиву "Березняки") Дніпровського управління поліції ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції;
- стягнути з ГУ ГУНП в м. Києві розмір середньомісячного грошового утримання за вимушений прогул;
- стягнути додаткову грошову винагороду згідно з Порядком та умовами виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану (Наказ Міністерства внутрішніх справ України 28 листопада 2022 року N 775) визначену чинним законодавством яку поліцейські отримують щомісячно;
- стягнути грошові кошти у розмірі 8600 грн, які ГУНП у м. Києві вирахувало за купівлю поліцейської форми нарахувало за отримані предмети однострою.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року позовну заяву повернуто у зв'язку з пропуском Позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та поновити строк звернення до суду з цим позовом, зазначаючи, що суд першої інстанції безпідставно обмежив право Позивача на доступ до правосуддя що є порушенням як ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод так і практики ЄСПЛ.
Апелянт стверджує, що його було ознайомлено зі спірним наказом 29.09.2023, проте з іншими матеріалами службового розслідування був ознайомлений лише 30.11.2023.
Крім того, ОСОБА_1 повторно зазначив доводи, які вже були викладені ним у заяві про поновлення строку звернення до суду.
Також Апелянт посилається на правові висновки Верховного Суду в своїй постанові від 29 вересня 2022 р. у справі № 500/1912/22 щодо застосування судами процесуальних строків в умовах воєнного стану.
З цих та інших підстав Апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята за неповно встановлених обставин та з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про повернення його позову.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2024 та 25.09.2024 було відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою позивача, встановлено строк для подання відзиву на неї та призначено судовий розгляд справи.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу у якому він просить таку скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, стверджуючи про її необґрунтованість та правильність висновків суду першої інстанції.
Дослідивши доводи сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала суду - зміні з наступних підстав.
Нормативно-правове обґрунтування.
Так, відповідно до частин першої, третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Отже, перебіг процесуального строку звернення особи до суду з адміністративним позовом починається з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав або законних інтересів.
При цьому, у випадку оскарження наказу про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 13.10.2023 ознайомився з наказом від 13.10.2023 №1775 о/с «Про особовий склад», яким його звільнено зі служби в поліції у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення. Отже, останнім днем строку звернення до суду є 30.10.2023. Втім, з позовною заявою у цій справі ОСОБА_1 звернувся вперше лише 14.12.2023, тобто з пропуском спеціального п'ятнадцятиденного строку, встановленого встановленого частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту.
Твердження Апелянта про те, що його було ознайомлено з іншими матеріалами службового розслідування лише 30.11.2023, колегія суддів до уваги не приймає з огляду на викладене вище та з урахуванням того, що спірний наказ містить відомості про підстави призначення службового розслідування, встановлені за результатами його проведення обставини, висновки щодо наявності у діях Апелянта складу дисциплінарного проступку та ін.
У контексті спірних правовідносин, колегія суддів також зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Також колегія суддів звертає увагу, що у випадку, коли особа вважає, що її права були порушені, вона має право звернутися до суду в більш стислі строки, ніж на загальних підставах. Звернення до суду з пропуском цього строку, за відсутності поважних причин, позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку.
Таким чином, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлене специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Окрім того, Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду також неодноразово звертала увагу на те, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду встановлено статтею 123 КАС України.
Оскільки Апелянтом не надано жодних належних, допустимих та достатніх, у розумінні ст.ст. 73-75 КАС України, доводів та доказів, які свідчать про поважність причин пропуску ним строку звернення до суду з цим позовом, апеляційний суд дійшов до висновку про правильність висновків суду першої інстанції про наявність правових підстав для повернення позовної заяви у цій справі.
Посилання ОСОБА_1 на правові висновки Верховного Суду в своїй постанові від 29 вересня 2022 р. у справі № 500/1912/22, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 «запровадження на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Разом з тим, колегія суддів відзначає, що, вирішуючи питання про повернення позовної заяви, судом першої інстанції не було застосовано положення частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року № 2337-VIII. Натомість, обґрунтовуючи мотиви прийняття оскаржуваної ухвали, Київський окружний адміністративний суд послався на положення ч. 5 ст. 122 КАС України, які не можуть бути застосовані до спірних правовідносин з огляду на наявність спеціального законодавства, яким врегульовано строк звернення до суду з цим позовом.
З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає зміні в мотивувальній частині.
Аналізуючи всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Отже, перевіривши рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що судом повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.
Відповідно до ст. 317 КАС України у редакції, чинній на момент розгляду колегією суддів апеляційної скарги, підставами для зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, а ухвала Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року - зміні в мотивувальній частині.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року - змінити в мотивувальній частині.
В іншій частині ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Судове рішення виготовлено 04 грудня 2024 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев