Справа № 620/7394/24 Суддя (судді) першої інстанції: Дар'я ВИНОГРАДОВА
04 грудня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів Епель О.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання Євгейчук Ю.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Рух справи.
22.05.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, у якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 : з 01.01.2021 по 31.12.2021 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн, встановленого на 1 січня 2021 року абзацом 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік» та суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, у розмірі 119856,00 грн; з 01.01.2022 по 31.12.2022 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2481,00 грн, встановленого на 1 січня 2022 року абзацом 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік» та суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, у розмірі 130996,80 грн; з 01.01.2023 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2684,00 грн, встановленого на 1 січня 2023 року абзацом 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік» та суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, в розмірі 141715,20 грн;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 (з урахуванням раніше виплачених сум) за період: з 01.01.2021 по 31.12.2021 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн, встановленого на 1 січня 2021 року абзацом 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік» та суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, у розмірі 119856,00 грн; з 01.01.2022 по 31.12.2022 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн, встановленого на 1 січня 2022 року абзацом 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік» та суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, у розмірі 130996,80 грн; з 01.01.2023 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн, встановленого на 1 січня 2023 року абзацом 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік» та суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, у розмірі 141715,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач протиправно не здійснив позивачці перерахунок щомісячного довічного грошового утримання відповідно до статті 135 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон №1402-VIII), виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлений на 1 січня календарного року.
Крім того, позивачка у позові проаналізувала судову практику запроваджену Верховним Судом у справі № 640/10564/21, яку просить прийняти до уваги, оскільки в цьому судовому рішенні касаційна інстанція висловилась, що «довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою не є юридичним фактом, з яким пов'язується виникнення права на перерахунок, що суддівська винагорода визначається безпосередньо законом».
Отже, позивачка вважає, що відповідач кожного року мав робити самостійно перерахунок її щомісячного довічного грошового утримання, без подачі нею довідки про зміну суддівської винагороди працюючого судді, внаслідок чого дії відповідача щодо відмови є протиправними.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 р. позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання: з 01.01.2021 по 31.12.2021 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн, встановленого на 1 січня 2021 року абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік», з 01.01.2022 по 31.12.2022 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн, встановленого на 1 січня 2022 року абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік», з 01.01.2023 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн, встановленого на 1 січня 2023 року абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік»; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання за період: з 01.01.2021 по 31.12.2021 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн, встановленого на 1 січня 2021 року абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік», з 01.01.2022 по 31.12.2022 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн, встановленого на 1 січня 2022 року абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік», з 01.01.2023 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн., встановленого на 1 січня 2023 року абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік», з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Приймаючи таке рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність вчинених дій, оскільки статтею 130 Конституції України визначено, що розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій, а відповідно до частини 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддівська винагорода виплачується із застосування базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлюється на 1 січня календарного року.
Внаслідок зазначено, суд першої інстанції зробив висновок, позивач має право на здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового судді у відставці за 2021-2023 роки, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2021 (2270,00 грн.), 01.01.2022 (2481,00 грн.), 01.01.2023 (2684,00 грн.), і за таких обставин, дії відповідача щодо відмови у здійсненні позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового судді у відставці за 2021-2023 роки є протиправними.
Відповідач подав апеляційну скаргу на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.07.2024, яке просить скасувати через порушення норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідач діяв в межах та у спосіб визначений законодавством, оскільки підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачки як судді у відставці не було, тому що пенсійному органу не була надана довідка про зміну суддівської винагороди, яка відповідно до пунктом 6 Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1, є підставою для вчинення перерахунку.
Відзив на апеляційну скаргу від позивачки не надходив.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки суд першої інстанції визнав її незначної складності і розглянув в спрощеному провадженні.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість апеляційної скарги з огляду на таке.
Обставини справи.
Позивачка працювала суддею Козелецького районного суду Чернігівської області і з 2016 року через відставку перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України « Про судоустрій і статус суддів».
14.05.2024 позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання, на яку відповідач листом від 14.05.2024 повідомив позивача про відсутність підстав для здійснення перерахунку її щомісячного довічного грошового утримання (а.с. 11-12).
Вказану відмову позивачка вважає протиправною.
Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.
Нормативно-правове обґрунтування.
Відповідно до положень ч.1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно вимог ч.1-4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Статтею 130 Конституції України визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності судців. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Згідно з частиною першою ст,135 Закону України «Про судоустрій і статус судців» від 02 червня 2016 року №1402-VIII (надалі - Закон №1402-УІІІ), суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини другої ст.135 Закону №1402-VIII, суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Згідно з частиною третьою ст.135 Закону №1402-УІІІ, базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Частиною четвертою ст. 135 Закону №1402-УІІІ визначено, що до базового розмірупосадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п'ятсот тисяч осіб; 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб. У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.
Відповідно до частин п'ятої, сьомої ст.135 Закону №1402-VIII, суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу; судцям виплачується щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук із відповідної спеціальності в розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.
Згідно з частиною дев'ятою ст.135 Закону №1402-VIII, обсяги видатків на забезпечення виплати суддівської винагороди здійснюються за окремим кодом економічної класифікації видатків.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пунктом 6 Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1, визначено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.
Разом з тим, за змістом вимог статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою статті 135 Закону, додатково застосовується регіональний коефіцієнт 1,1 якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб.
Статтею 7 Закону України від 15.12.2020 №1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2189 гривень, з 1 липня - 2294 гривні, з 1 грудня - 2393 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня - 1921 гривня, з 1 липня - 2013 гривень, з 1 грудня - 2100 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень; працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень, з 1 липня - 2379 гривень, з 1 грудня - 2481 гривня; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 1 січня - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня - 1600 гривень; осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1769 гривень, з 1 липня - 1854 гривні, з 1 грудня - 1934 гривні.
Статтею 7 Закону України від 02.12.2021 № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» передбачено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2393 гривні, з 1 липня - 2508 гривень, з 1 грудня - 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня - 2100 гривень, з 1 липня - 2201 гривня, з 1 грудня - 2272 гривні; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні; працездатних осіб: з 1 січня - 2481 гривня, з 1 липня - 2600 гривень, з 1 грудня - 2684 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів: з 1 січня - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня - 1600 гривень; осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1934 гривні, з 1 липня - 2027 гривень, з 1 грудня - 2093 гривні.
Статтею 7 Закону України від 03.11.2022 №2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2272 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 2833 гривні; працездатних осіб - 2684 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень; осіб, які втратили працездатність, - 2093 гривні.
Верховний Суд у постанові від 30.11.2021 у справі №360/503/21 сформував наступні правові висновки про те, що виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону №1402-VIII. Норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть. Разом із цим розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 затверджено Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (надалі Порядок № 3-1).
Розділом IV цього Порядку № 3-1 визначається порядок перерахунку щомісячного довічного грошового утримання органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.
1. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.
Про наявність підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання (зміну розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, винагороди працюючого судді Конституційного Суду України) Пенсійний фонд України повідомляється Конституційним Судом України, Верховним Судом, Вищим судом з питань інтелектуальної власності, Вищим антикорупційним судом - щодо суддів цих судів, Державною судовою адміністрацією України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів, судів, що перебувають в процесі ліквідації, у місячний строк з дня виникнення таких підстав.
2. Пенсійний фонд України протягом трьох робочих днів після отримання повідомлення інформує органи, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, про підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання та про необхідність підготовки списків одержувачів щомісячного довічного грошового утримання (далі - список).
6. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.
Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою.
Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку.
Днем звернення за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.
У разі надсилання заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання і документів для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання поштою днем звернення за перерахунком вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення цієї заяви (у разі подання заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації цієї заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія разом із сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення тексту документа та його реквізитів).
7. Документи про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання розглядає орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.
8. Орган, що приймає рішення про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, не пізніше 10 днів після винесення рішення інформує особу про перегляд щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням його розміру або про відмову в перегляді щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
9. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.
У разі якщо внаслідок перерахунку розмір щомісячного довічного грошового утримання зменшується, щомісячне довічне грошове утримання виплачується в раніше встановленому розмірі, про що орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, повідомляє суддю.
Висновки суду.
Таким чином, нормою право визначено право позивачки на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (розмір), а Порядок № 3-1 визначає порядок оформлення та подачу відповідних документів для отримання щомісячного довічного грошового утримання.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції наголосив, що Верховний Суд зазначив, що Законом №966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді». Водночас Законом №966-XIV судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо. Водночас Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону №1402-VIIІ. При цьому будь-які обмеження суддівської винагороди не можуть бути застосовані іншими нормативно-правовими актами, окрім Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Отже, висновки суду першої інстанції зроблені через те, що позивачка має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яке має бути зроблений внаслідок зміни суддівської винагороди працюючого судді.
Проте, це не є спірним у цій справі, а саме право позивачки на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Спірним у цій справі є відмова відповідача здійснити такий перерахунок самостійно, і саме такі позивачка заявила позовні вимоги, виклавши їх як «протиправність відмови пенсійного органу».
Тобто, в цій справі є спірним дії відповідача чи бездіяльність відповідача вчинені через відмову вчинити позивачці перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Суд першої інстанції на це не звернув увагу.
Спірним є те, чи діяв відповідач в межах та у спосіб визначений законодавством, коли відмовив позиваці здійснити перерахунок без подачі довідки про зміну суддівської винагороди працюючого судді.
Отже, суд зобов'язаний розглядати в межах позовних вимог і їх обґрунтування, а саме як визначає стаття 19 Конституція України та стаття 9 КАС України.
Так, правильно зазначив апелянт, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання здійснюється відповідно до пункту 6 Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1, та підставою для вчинення такого перерахунку є довідка про суддівську винагороду.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка, звертаючись до відповідача 30.04.2024 до звернення не долучала довідку про зміну суддівської винагороди працюючого судді за 2021, 2022 та 2023 роки.
Апелянт наполягає на вказаній обставині.
Суду не представлені докази протилежного.
Таким чином, колегія суддів встановлює, що позивачка не подавала пенсійному органу довідки про зміну суддівської винагороди працюючого судді за 2021, 2022 та 2023 роки, проте вважає, що відповідач мав би зробити такий перерахунок самостійно без відповідних довідок.
З урахуванням встановлених обставин та наведених норм, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, відповідач діяв в межах своїх повноважень, коли відмовив позиваці у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, оскільки довідки про зміну суддівської винагороди працюючого судді за 2021, 2022 та 2023 роки позивачка не подавала, тому й підстав для вчинення такого перерахунку у відповідача не було.
Наведену позивачкою судову практику запроваджену Верховним Судом у справі № 640/10564/21 колегія суддів не приймає до уваги, оскільки ця справа стосується судді, який знаходиться у відставці, проте не має можливості отримати довідку працюючого судді через те, що він працював у суді який ліквідований без правонаступника, а саме у Верховному Суді України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим, недослідження судом першої усіх обставин справи та порушення вимог процесуального законодавства призвели до неправильного вирішення справи та ухвалення рішення, яке підлягає скасуванню.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апелянта заслуговують уваги, оскільки спростовують висновки суду першої інстанції.
Щодо всіх інших доводів сторін судова колегія наголошує, що враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Внаслідок вказаного, решти доводів сторін є такими, що не заслуговують уваги, оскільки вони не спростовують основного висновку суду апеляційної інстанції.
Статтею 317 КАС України визначені підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні рішення.
З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 р. - задовольнити.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263, п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
М.І. Кобаль