Справа № 320/9850/23
04 грудня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Аліменка В.О. та суддів Безименної Н.В.,Бєлової Л.В. розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення провадження щодо прокурорів про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів, Офісу Генерального прокурора, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 18.03.2021 №58дп-21 "Про закриття дисциплінарного провадження" в частині підстав для закриття дисциплінарного провадження, а саме звільнення ОСОБА_1 з посади та органів прокуратури.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року повернуто позовну заяву особі, яка її подала.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження.
02 грудня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просить стягнути з відповідача користь витрати понесені у зв'язку зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2422,40 грн.
Відповідно до ч.3 ст. 252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
З огляду на зазначене та враховуючи, що судове рішення було ухвалено у порядку письмового провадження, розгляд даної заяви також здійснюється у порядку письмового провадження.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, пов'язаних з розглядом даної справи, а саме витрат апелянта на у зв'язку зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2422,40 грн, колегія суддів зазначає про таке.
Згідно з ч.1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Тобто, наведеною нормою визначено, що додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням.
Водночас, додаткове судове рішення не може змінювати суті основного судового рішення та перелік підстав, за яких суд може прийняти додаткове судове рішення, є вичерпним. Прийняття додаткового судового рішення за юридичною природою є засобом доповнення вже ухваленого судового рішення.
Про відмову в ухваленні додаткового судового рішення суд постановляє ухвалу (ч.4 ст.252 КАС України).
За загальними правилами розподілу судових витрат, передбаченими статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, компенсуються понесені у зв'язку з розглядом справи судові витрати за рахунок іншої сторони. У разі часткового задоволення адміністративного позову судові витрати розподіляються за принципом пропорційності.
Згідно з частиною 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Разом з тим, судове рішення про направлення справи для продовження розгляду не є рішенням, прийнятим на користь однієї із сторін у справі, оскільки передбачає повторну передачу справи до суду відповідної інстанції для продовження розгляду по суті.
Системний аналіз викладених положень дає підстави для висновку про те, що у випадках направлення справи для продовження розгляду судові витрати у справі, до яких згідно ст. 134 КАС України відносяться й витрати на професійну правничу допомогу, здійснює адміністративний суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Таким чином, при ухваленні судового рішення про направлення справи для продовження розгляду розподіл судових витрат не здійснюється.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 19.01.2022 у справі №500/2632/19 при вирішенні питання щодо формування єдиної правозастосовчої практики в частині можливості здійснення при ухваленні судового рішення судом касаційної або апеляційної інстанції розподілу судових витрат, понесених стороною під час розгляду справи в суді касаційної або апеляційної інстанції, у випадку направлення справи на новий розгляд або для продовження розгляду, дійшла висновку, що у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом з тим у випадку, якщо судом апеляційної чи касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Зазначене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 11.11.2020 у справі № 809/1649/15, та Верховного Суду, викладеними в ухвалах від 23.06.2020 у справі № 808/3013/16, від 26.01.2021 у справі № 808/3691/17, від 26.08.2021 у справі № 520/12/20, від 17.11.2022 у справі № 300/6211/21, від 08.06.2023 у справі № 640/6686/19 та від 06.11.2023 у справі № 604/210/22.
Як вже зазначалось раніше, у заяві позивач просив ухвалити додаткове судове рішення у справі № 320/9850/23 про стягнення з відповідача на його користь витрати понесені у зв'язку зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2422,40 грн., який позивач сплатив при зверненні з апеляційною скаргою до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Проте постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2024 у справі № 320/9850/23 не є судовим рішенням, яким закінчено розгляд справи внаслідок направлення її до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Враховуючи, що суд апеляційної інстанції не прийняв у справі, що розглядається, рішення по суті, а направив її до суду першої інстанції для продовження розгляду, у колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду при ухваленні цього рішення були відсутні правові підстави для здійснення розподілу судових витрат.
За таких обставин, відсутні також і підстави для задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 320/9850/23.
Керуючись статтями 252, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, колегія суддів,-
У задоволені заяви ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді-доповідача В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
Л.В. Бєлова