Єдиний унікальний номер №943/2016/23
Провадження № 2-о/943/21/2024
02 грудня 2024 р. м. Буськ
Буський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Коса І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Дутки С.І.,
за участю присяжних Спільник О.А.,
Лабунської М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Буську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи - Буська міська рада Золочівського району Львівської області про визнання фізичної особи недієздатної та встановлення опіки, -
заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною вище заявою. В обґрунтування заяви зазначає, що його сестра ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка внаслідок психічного розладу потребує постійного стороннього догляду, просить суд у визначеному законом порядку визнати ОСОБА_2 недієздатною, встановити над нею опіку, призначивши ОСОБА_1 опікуном.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, в поданій заяві просить суд заявлені вимоги задовольнити.
Представник заінтересованої особи - Буської міської ради Золочівського району Львівської області в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, жодних клопотань не надходило.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали та з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Як вбачається із висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розгляду № 602 від 19.09.2023 року, ОСОБА_2 є особою з інвалідністю другої групи, має обмеження здатності до спілкування, обмеження здатності контролювати поведінку, потребує постійного стороннього догляду.
Висновком судово-психіатричного експерта № 282 від 13.03.2024 року стверджується, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає хронічним, стійким психічним розладом у формі параноїдгої шизофренії зі стійким, вираженим емоційно-вольовим дефектом, за своїм психічним станом нездатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує стороннього догляду та опіки.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що заявник ОСОБА_1 доводиться братом ОСОБА_2 .
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 та свідоцтвом про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 підтверджується, що вони є рідними братом та сестрою.
Згідно довідки від 22.09.2023 року №344, виданої Соколівським старостинським округом Буської міської територіальної громади, ОСОБА_1 житель с. Переволочна, Золочівського району Львівської області, до складу його сім'ї входять: ОСОБА_3 (мати), ОСОБА_4 (сестра), ОСОБА_5 (сестра), ОСОБА_2 (сестра), ОСОБА_6 (брат), ОСОБА_7 (племінник).
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.
Встановленню судом факту відповідають цивільні правовідносини про визнання фізичної особи недієздатною, які регулюються нормами ЦК України та ЦПК України.
Стаття 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» визначає презумпцію психічного здоров'я. Кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.
У постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-384цс16 зроблено висновок, що за положеннями частини першої статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. При цьому зміст цієї норми слід тлумачити таким чином, що суд має право, але не зобов'язаний визнати фізичну особу недієздатною. Частиною другою статті 39 ЦК України встановлено, що порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України. Відповідно до статті 239 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.
Відповідно до ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України щодо встановлення опіки та піклування судом, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Таким чином, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розгляду не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Для визнання особи недієздатною майбутній опікун має подати заяву до суду. Суд призначає опікуна на підставі подання від органу опіки та піклування. Кандидатура опікуна розглядається на опікунській раді.
Згідно заяви ОСОБА_1 від 31 жовтня 2024 року заявник просив перенести розгляд справи для можливості подання ним висновку опікунської ради про доцільність призначення його опікуном ОСОБА_2 .
Ухвалою Буського районного суду Львівської області від 31 жовтня 2024 року було відкладено розгляд справи на 02 грудня 2024 року на 16.00 год., проте жодних клопотань від заявника та заінтересованої особи не надходило.
Згідно з ч. 6 ст. 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.
Враховуючи наведені обставини, а також те, що інтереси заявника не суперечать інтересам особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, суд приходить до висновку про визнання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 недієздатною, а щодо призначення ОСОБА_1 опікуном, - відмовити.
Керуючись ст. ст. 299 - 300 ЦПК України та ст. ст. 39, 58, 60 ЦК України, суд,-
заяву задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 недієздатною.
Строк дії рішення становить 2 (два) роки з дня набрання цим рішенням законної сили.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Заявник: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Заінтересована особа: Буська міська рада Золочівського району Львівської області (80500, м. Буськ, площа 900-річчя Буська, 1, Золочівського району Львівської області, код ЄДРПОУ 26307575).
Повний текст рішення складено 05.12.2024 року.
Суддя: І. Б. Кос
Присяжні: О.А. Спільник
М.Ю. Лабунська