Єдиний унікальний номер 333/8841/24
Провадження №1-кс/333/3258/24
Іменем України
05 грудня 2024 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисниці підозрюваного - адвокатки ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні №62023080100001086 від 28.12.2023, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жовтневе Лубенського району, Полтавської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, розлученого, має на утриманні 4 неповнолітніх дітей, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, військової частини НОМЕР_1 , який перебуває на посаді стрільця-снайпера 4 аеромобільного відділення 3 аеромобільного взводу 3 аеромобільної роти аеромобільного батальйону, солдату, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,-
03.12.2024 прокурор звернувся до суду із клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 16.03.2023 наказом №81 командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 призначено на посаду стрільця-снайпера 4 аеромобільного відділення 3 аеромобільного взводу 3 аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , звання солдат, та останній приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, Указом Президента України воєнний стан в Україні продовжено та діє в теперішній час.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі - Статуту внутрішньої служби ЗС України) солдат ОСОБА_4 , як військовослужбовець, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, поважати честь і гідність кожної людини, додержуватися правил поведінки військовослужбовців, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, берегти державне майно, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять про Збройні Сили України в цілому.
Відповідно до ст.ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі - Дисциплінарний статут ЗС України), військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця бездоганно та неухильно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, застосовувати зброю лише в бойовій обстановці, а в мирний час - у виняткових випадках, відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби ЗС України.
Проте, солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби.
15.10.2023 солдат ОСОБА_4 , діючи в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилення від військової служби, самовільно залишив місце тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 , який дислокувався в колишньому населеному пункті Бабаші біля населеного пункту Копані Воздвижівської сільської громади Пологівського району Запорізької області.
При цьому, поважних причин для самовільного залишення місця служби, солдат ОСОБА_4 не мав, в тому числі у хворобливому стані, який би перешкоджав проходженню ним військової служби, не перебував.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, перебуваючи на посаді стрільця-снайпера 4 аеромобільного відділення 3 аеромобільного взводу 3 аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», 15.10.2023, діючи в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилення від військової служби без поважних причин, самовільно залишив місце тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 , який дислокувався в колишньому населеному пункті Бабаші біля населеного пункту АДРЕСА_2 , після чого службові обов'язки не виконував, час проводив на власний розсуд до 07.10.2024 року, коли був доставлений співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_2 до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Враховуючи викладене, дії військовослужбовця ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 4 ст. 408 КК України, а саме як дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану
08 жовтня 2024 року слідчим суддею Комунарського районного суду м.Запоріжжя застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 до 06 грудня 2024 року включно.
28.11.2024 року вказане кримінальне провадження скеровано з обвинувальним актом до Заводського районного суду м. Запоріжжя. На теперішній час кримінальне провадження не призначено суддею до розгляду. У зв'язку з вище викладеним виникла необхідність у зверненні до слідчого судді з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 , який втрачає законну силу 06.12.2024.
Беручи до уваги, що підстави з яких ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не втратили актуальності, а також те, що більш м'які запобіжні заходи не можуть запобігти вчиненню обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, перешкоджанню встановленню істини, намаганню переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, з метою забезпечення дієвості обраного запобіжного заходу в подальшому, тому прокурор просить слідчого суддю продовжити застосування до обвинуваченого запобіжного заходу - тримання під вартою строком на 60 днів.
У судовому засіданні прокурор підтримав своє клопотання у повному обсязі та послався на обставини, які у ньому були викладені.
Обвинувачений ОСОБА_4 , після роз'яснення йому слідчим суддею прав, передбачених ч.2 ст.193 КПК України, пояснив, що бажає, щоб його інтереси представляв адвокатка ОСОБА_5 . Обвинувачений в судовому засіданні не заперечував щодо продовження відносно нього тримання під вартою.
Захисниця обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокатка ОСОБА_5 в судовому засіданні, з огляду на позицію свого підзахисного, проти задоволення клопотання не заперечувала.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом було встановлено, що 28.12.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння кримінального правопорушення за ч.4 ст. 408 КК України (кримінальне провадження №62023080100001086).
Клопотання прокурора оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України.
08 жовтня 2024 року слідчим суддею Комунарського районного суду м.Запоріжжя застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 до 06 грудня 2024 року включно.
28.11.2024 року вказане кримінальне провадження скеровано з обвинувальним актом до Заводського районного суду м. Запоріжжя. На теперішній час кримінальне провадження не призначено суддею до розгляду. У зв'язку з вище викладеним виникла необхідність у зверненні до слідчого судді з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 , який втрачає законну силу 06.12.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст.199 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право подати не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою клопотання про продовження строку тримання під вартою. Зазначене клопотання, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
На підставі ч.6 ст.199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію не винуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Вирішуючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує: що ОСОБА_4 усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і наступного покарання у вигляді від 8 до 12 років позбавлення волі, може умисно ухилятися від явки в органи досудового слідства, слідчого судді або переховуватись від органів досудового розслідування, та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі.
Отже існує ризик того, що ОСОБА_4 у разі не продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може переховуватись від органів досудового розслідування, та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі.
Крім цього, слідчий суддя враховує те, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, а також в період воєнного стану вчинив кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військове кримінальне правопорушення) зокрема вчинив дезертирство, що не виключає наявність ризику повторного вчинення інших кримінальних правопорушень.
Слідчий суддя вважає, що з моменту взяття обвинуваченого ОСОБА_4 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку підозрюваного може забезпечити і більш м'який запобіжний захід.
Слідчий суддя вважає, що наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строків тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на даний час не змінилися.
Так, ризиками, які дають підстави суду продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід вважати: те, що підозрюваний може переховуватись від слідчого та суду, оскільки, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, а відтак може уникати кримінального переслідування; впливати на свідків, місце проживання яких йому відоме, чи продовжити злочинну діяльність.
Крім цього слідчий суддя продовжує обов'язки покладені на ОСОБА_4 , відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК, у разі внесення застави підозрюваним або заставодавцем, а саме:
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, місця роботи та служби;
- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- прибувати до слідчого, прокурора або суд за першою вимогою;
Згідно ч.8 ст. 182 КПК України у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.
На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 3, 176, 177, 178, 182, 183, 184, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України - задовольнити частково.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання на 60 діб, тобто до 07.02.2025, включно.
Виконання ухвали доручити начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» МЮУ.
ОСОБА_4 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 80 мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 грн.
У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_4 покладаються наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, місця роботи та служби;
- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- прибувати до слідчого, прокурора або суд за першою вимогою;
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення, подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду.
Слідчий суддя Комунарського
районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1