03 грудня 2024 року Чернігів Справа № 620/11468/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі також - ГУ ПФУ в Чернігівській області, відповідач), про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у призначенні пенсії з 04.11.2023 та зобов'язання відповідача вчинити вказані дії, з врахуванням проведених виплат призначеної пенсії.
В обґрунтування позову зазначив, що ГУ ПФУ в Чернігівській області призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 16.01.2024, замість 04.11.2023, чим порушено права позивача.
03.10.2024 ухвалою суду провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
ГУ ПФУ у Чернігівській подано відзив, у якому позов не визнає, оскільки рішенням Пенсійного фонду України в Одеській області від 23.01.2024 № 253650003160 позивачу призначено пенсію з 16.01.2024, а тому підстави для внесення змін щодо дати призначення пенсії відсутні.
Позивачем подано відповідь на відзив, у якій заперечував проти доводів відповідача, викладених у відзиві.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними його паспорту.
16.01.2024 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком з 04.11.2023.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 253650003160 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 16.01.2024.
Водночас позивач вважає, що пенсійним органом безпідставно встановлена дата призначення пенсії 16.01.2024, замість 04.11.2023.
Листом ГУ ПФУ в Харківській області від 19.06.2024 №2000-0307-9/112727 повідомлено ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо перегляду рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 , у якому зазначено: «До головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 16.01.2024 звернувся гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ). Заява ОСОБА_1 опрацьовувалась за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів СП ОСОБА_2 (U15001-1415) та ГСП ОСОБА_3 (U20505-ODERII). Рішенням від 23.01.2024 № 253650003160 гр. ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 16.01.2024 року. З позицією, викладеною у Вашому листі, щодо перегляду рішення про призначення пенсії гр. ОСОБА_1 , перегляду строків призначення пенсії з 16.01.2024 на 04.11.2023 з урахуванням показників середньої заробітної плати за 2020-2022 роки, погоджуємося. У зв'язку з відсутністю технічної можливості на рівні ГСП, просимо доопрацювати електронну пенсійну справу гр. ОСОБА_1 самостійно.»
На час звернення позивача до суду, дата призначення пенсії з 04.11.2023 та відповідний перерахунок відповідачем не проведений.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулась до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статей 22, 44 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно з приписами статті 26 Закону №1058-VІ право на призначення пенсії за віком мають особи, які у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 досягли віку 60 років та набули страховий стаж 30 років.
Відповідно до пункту 1.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Як вже встановив суд, позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії 16.01.2024, тобто до закінчення трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
У той же час, пенсія позивачу призначена з 16.01.2024 замість 04.11.2023, як передбачено пункту 1 частини першої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" .
У свою чергу суд враховує, що позивач перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Чернігівській області та листом ГУ ПФУ в Харківській області від 19.06.2024 №2000-0307-9/112727 повідомлено ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо перегляду рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 , а саме щодо дати призначення пенсії, за технічною неможливістю, що є достатньою підставою для розгляду спірного питання відповідачем.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Водночас докази, щодо вчинення відповідних дій, а саме розгляд спірного питання щодо зміни дати призначення пенсії позивачу з 16.01.2024 на 04.11.2023, відсутні.
Отже, вказане свідчить про порушення пенсійним органом пункту 1 частини першої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Суд зазначає, що у даному випадку має місце порушення пункту 1 статті 6 ЄКПЛ, оскільки пенсійний орган не навів підстав, чому на чітке прохання позивача про зміну дати призначення пенсії він не міг вчинити певні дії, загалом зробивши право позивача на отримання пенсії з відповідної дати залежним від обміну інформації між органами державної влади, таким чином практично унеможлививши отримання позивачем належного йому перерахунку пенсії та не врахувавши суті його вимог.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням наведеного, відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України, у цій справі спосіб захисту порушеного права слід обрати шляхом визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо розгляду питання про зміну дати призначення пенсії ОСОБА_1 з 16.01.2024 на 04.11.2023 та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області розглянути питання щодо зміни дати призначення пенсії ОСОБА_1 з 16.01.2024 на 04.11.2023 та здійснити відповідний перерахунок пенсії з урахуванням виплачених сум.
У відповідності до вимог частин першої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн, тому з відповідача на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі 605,60 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо розгляду питання про зміну дати призначення пенсії ОСОБА_1 з 16.01.2024 на 04.11.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області розглянути питання щодо зміни дати призначення пенсії ОСОБА_1 з 16.01.2024 на 04.11.2023 та здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 коп), сплачений відповідно до квитанції від 16.08.2024.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області вул. П'ятницька, 83А,м. Чернігів,Чернігівський р-н, Чернігівська обл.,14005 код ЄДРПОУ 21390940.
Повний текст рішення виготовлено 03 грудня 2024 року.
Суддя І.І. Соломко