Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 33/4809/538/24 Головуючий у суді І-ї інстанції Степанов С. В.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Олексієнко І. С.
02.12.2024 року. м. Кропивницький
Кропивницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді Олексієнко І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницький, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Сааді Р.М. на постанову Долинського районного суду Кіровоградської області від 08.10.2024, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік
Постановою Долинського районного суду Кіровоградської області від 08 жовтня 2024 року ОСОБА_1 визнаний винним за те, що він 26 березня 2024 року о 00.39 годині в м.Долинська Кропивницького району Кіровоградської області по вул. Зелена, керував транспортним засобом Рено Сценік, державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису бодікамеру, чим порушив п.2.5 ПДР України. Своє рішення суд мотивував тим, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №544371 від 26.03.2024; відеозаписом з місця події, на якому зафіксовано, що на пропозицію поліцейського ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння приладом «Драгер» на місці зупинки та в медичному закладі, останній відмовився.
У поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Сааді Р.М. просить скасувати постанову суду як незаконну та необґрунтовану, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що працівниками поліції, в порушення вимог 72 КАС України не виконано обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, не надано належних і допустимих доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, що в свою чергу не дає можливості встановити винність у вчиненні адміністративного правопорушення. Фактично у справі відсутня задокументована або збережена на матеріальних носіях чи відображена в електронному вигляді будь-яка інформація, що підтверджує відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння. ОСОБА_1 не заперечував проти проходження огляду на стан сп'яніння, і навіть визнавав, що він п'яний. Однак, працівники поліції йому не надали на місці зупинки можливості пройти огляд. Вони взяли його документи, поспілкувалися тривалий час з ОСОБА_1 та його пасажирками, і повідомили, що на нього складено протокол і посвідчення водія він зможе забрати в суді.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
12.11.2024 на адресу апеляційного суду надійшло клопотання від ОСОБА_1 про відкладення розгляду адміністративної справи стосовно ОСОБА_1 , призначене на 12.11.2024 у зв'язку з відсутністю у місті Кропивницький та процесом зміни захисника, оскільки останній бажає надати пояснення. Розгляд справи відкладено на 20.11.2024 на 12.00 год.
20.11.2024 від адвоката Комахи Т.С. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що 19.11.2024 між нею та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги та їй необхідно ознайомитися з матеріалами адміністративної справи. Розгляд справи відкладено на 25.11.2024 на 11.00 год.
25.11.2024 від ОСОБА_1 та його захисника Комахи Т.С. надійшли клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що остання знаходиться на амбулаторному лікуванні, а ОСОБА_1 не може самостійно взяти участь у судовому засіданні, так як не має юридичної освіти. Розгляд справи відкладено на 02.12.2024 на 11.00 год.
29.11.2024 від адвоката Комахи Т.С. надійшла заява про припинення її повноважень як захисника Хміль Ю.Ю. у зв'язку із закінченням дії договору про надання правової допомоги.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений 26.11.2024 про час та місце розгляду справи 02.12.2024, шляхом надсилання смс-повідомлення з повісткою про виклик та телефоннограмою про розгляд справи, які він отримав особисто і завчасно, однак в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не подавав. При цьому його неявка не перешкоджає судовому розгляду, тому апеляційний суд приходить до висновку про можливість розгляду адміністративної справи за відсутності апелянта, що не суперечить вимогам ст. 294 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України»,статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»(ЄСПЛ) вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Так, диспозицією частини першої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп'яніння, чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Перевіривши матеріали справи та дослідивши зібрані по справі докази, апеляційний суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст. 245, 251 КУпАП районний суд об'єктивно з'ясував всі обставини даної справи і, врахувавши досліджені по справі докази, правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки останній порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України і його вина повністю підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №544371 від 23.06.2024, а також дослідженими відеозаписами, на яких зафіксовано факт керування правопорушником ОСОБА_1 транспортним засобом, пропозиція поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння та факт відмови останнього від проходження зазначеного огляду.
Так, пункт 2.5 Правил дорожнього руху України покладає на водія обов'язок на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Наведена норма не містить виключень і обставин, які б надавали водію право відмовитись від такого огляду.
Процедура проведення огляду особи на визначення стану сп'яніння регулюється вимогами ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735 (далі по тексту Інструкція № 1452/735).
Як вбачається з матеріалів справи протокол про адміністративне правопорушення та додатки до нього, складені у відповідності до вимог чинного законодавства.
Так, згідно диску, на якому міститься відеозапис, ОСОБА_1 був зупинений працівниками патрульної поліції на підставі ст.35 ЗУ «Про національну поліцію». На вимогу працівників поліції водій надав посвідчення водія та реєстраційні документи на автомобіль. Після спілкування з водієм, працівником поліції було встановлено відповідні ознаки алкогольного сп'яніння у останнього, такі як різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя, та запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу (за допомогою алкостеру «Драгер»), на що той відмовився. Надалі працівником поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, на що той також відмовився.
Таким чином, поліцейським були встановлені відповідні ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , що в свою чергу мало своїм наслідком законну вимогу про проходження огляду на встановлення стану сп'яніння.
Зафіксовані відеозаписом обставини, які були здійснені поліцейським за допомогою нагрудного відеореєстратора, безумовно стосуються вчиненого правопорушення, що надає можливість повно та об'єктивно дослідити їх, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Отже, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення немає жодних даних щодо протиправності дій працівників поліції, зокрема на час складання протоколу, щодо оскарження таких дій та його результатів. Також, апелянтом не наведено обставин, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення. Дані відеозаписів є належними та допустимими доказами, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку та дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення.
Відеозаписами зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на правопорушника, який керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння.
Тому, твердження захисника про те, що відеозаписи, які було надано працівниками поліції не повністю відображають події, які мали місце, є не обґрунтованими.
Так, на відеозаписі вбачається незгода ОСОБА_1 з твердженням працівника поліції про наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння.
В той же час, з відео нагрудних камер працівників поліції вбачається, що працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу так і в закладі охорони здоров'я. Пропонували підписати протокол про адміністративне правопорушення чи надати свої зауваження, однак останній відмовився на цю пропозицію.
При цьому, при впевненості у відсутності алкоголю, водій зобов'язаний був підтвердити свою добросовісність відповідним тестом на місці зупинки транспортного засобу чи у лікарні. Однак своїми правами розпорядився самостійно, що є наслідком відповідальності за ухилення від огляду на стан сп'яніння, яке виразилось відмовою, зафіксованою відеозаписом.
Диск із відеозаписами містить саме фіксацію адміністративного правопорушення зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення та джерелом доказів, які долучаються до матеріалів адміністративної справи, відповідно до вимог КУпАП.
В той же час, апеляційний суд зауважує, що керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що вищезазначені доводи апеляційної скарги є безпідставними та надані з метою ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, оскільки вина правопорушника повністю підтверджується матеріалами справи та дослідженими у судовому засіданні апеляційного суду доказами.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодившись нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Крім того, з урахуванням вищезазначених обставин справи, районний суд правильно обрав вид та розмір адміністративного стягнення, а саме у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, що є мінімально можливим, як видом, так і розміром адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, та за даних обставин справи, з урахуванням особи правопорушника, послужить його вихованню в дусі додержання Законів України, поваги до правил співжиття та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.
Будь-яких порушень законодавства про адміністративні правопорушення, які б вплинули на правильність прийнятого місцевим судом рішення, та були б підставою для його скасування, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, та під час розгляду справи в суді першої інстанції, допущено не було.
За таких обставин, районний суд правильно дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та обґрунтовано призначив йому вид та розмір стягнення в межах санкції вказаної статті, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для скасування постанови районного суду та закриття провадження у справі, як того просить захисник у своїй апеляційній скарзі.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Сааді Р.М. залишити без задоволення, а постанову Долинського районного суду Кіровоградської області від 08.10.2024 щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: