Справа № 953/11299/21
н/п 2/953/210/24
про скасування заходів забезпечення позову
05.12.2024 Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Зуба Г.А.
за участю секретаря Черниш О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за заявою представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Бієнко Світлани Миколаївни про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра Вячеславовича, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Шевцова Сергія Олександровича, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - акціонерне товариство «Сенс Банк» про визнання недійсними електронних торгів та витребування майна,-
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 26.04.2024 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено в повному обсязі. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 05.11.2024 відмовлено у відкритті апеляційного провадження на вказане рішення суду.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 13.07.2021 за заявою представника позивача по справі було забезпечено позов, а саме накладено заборону відчуження на земельну ділянку площею, 01000 га, кадастровий номер 6310136600:10:001:0174, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1951594963101, що належить на праві власності ОСОБА_1 - до вирішення справи по суті; та накладено заборону відчуження на земельну ділянку площею, 01200 га, кадастровий номер 6310136600:10:001:0175, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1992681763101, що належить на праві власності ОСОБА_1 - до вирішення справи по суті. Постановою Харківського апеляційного суду від 08.11.2021 вказану ухвалу суду залишено без змін.
До суду звернулась представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Бієнко С.М. із заявою про скасування вжитих заходів забезпечення позову по вказаній справі у зв'язку з відмовою в задоволенні позову позивачу.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, повідомлялись у встановленому законом порядку.
Крім того, нормою статті 158 ЦПК України не передбачена обов'язкова участь сторін при розгляді вказаного клопотання.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до частини 1 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з частиною 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Частинами першою, другою, дев'ятою, десятою статті 158 ЦПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
У пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9 також роз'яснено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 26.04.2024 щодо відмови в задоволенні позову в повному обсязі набрало законної сили.
При цьому, питання щодо скасування вжитих судом заходів забезпечення позову у даному рішенні не вирішувалось.
Разом з тим, забезпечення позову має тимчасовий характер, спрямований саме на гарантування виконання майбутнього рішення суду, та має бути скасовано судом у разі, якщо потреба у такому забезпеченні з певних причин відпала.
За таких обставин, підстав для забезпечення позову, передбачених ст. 150 ЦПК України, не існує, тому суд вважає за можливим скасувати забезпечення позову по даній справі щодо накладення заборони відчуження на земельну ділянку площею, 01000 га, кадастровий номер 6310136600:10:001:0174, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1951594963101, що належить на праві власності ОСОБА_1 ; та земельну ділянку площею, 01200 га, кадастровий номер 6310136600:10:001:0175, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1992681763101, що належить на праві власності ОСОБА_1 , що вжиті ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 13 липня 2021 року по справі № 953/11299/21, н/п 2-з/953/177/21, а від так заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 158, 260 ЦПК України, суд,-
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Бієнко Світлани Миколаївни про скасування заходів забезпечення позову - задовольнити.
Скасувати накладення заборони відчуження на земельну ділянку площею, 01000 га, кадастровий номер 6310136600:10:001:0174, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1951594963101, що належить на праві власності ОСОБА_1 ; та земельну ділянку площею, 01200 га, кадастровий номер 6310136600:10:001:0175, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1992681763101, що належить на праві власності ОСОБА_1 , що вжиті ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 13 липня 2021 року по справі № 953/11299/21, н/п 2-з/953/177/21.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 15-дений строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.
Повний текст ухвали складено 05 грудня 2024 року.
Суддя Г.А. ЗУБ