Справа № 621/3873/24
Провадження № 2/621/1371/24
Іменем України
05 грудня 2024 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - Вельможної І.В.,
секретаря судового засідання - Лацько А.В.,
позивач - Моторне (транспортне) страхове бюро України,
представник позивача - Лисекно М.П.,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши за відсутності учасників справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи в залі суду справу за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
14.10.2024 представник Моторного (транспортного) страхового бюро України звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь завдану шкоду в порядку регресу, пов'язаною з регламентною виплатою у розмірі 77 366 грн 07 к., а також вартість послуг експерта у розмірі 2 133 грн 00 к., та судові витрати за подання позову до суду.
На обґрунтування позовної заяви зазначено, що 22.02.2023 о 16:10 годині в АДРЕСА_1 , відбулася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу ВАЗ 21703, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу Hyundai Tucson реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_2 , під керуванням ОСОБА_3 . В наслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Дорожньо-транспортна пригода трапилась внаслідок порушення з боку ОСОБА_1 п.п. 2.9 а, 14.2 б, 10.1, 14.6 в Правил дорожнього руху України.
Постановою Зміївського районного суду Харківської області від 14.03.2023 по справі № 621/548/23, вина відповідача у вищевказані дорожньо-транспортній пригоді була доведена та ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130, статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Оскільки на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, з метою відшкодування збитків, на виконання вимог статей 35, 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", 23.02.2023 потерпіла звернулася до позивача із відповідною заявою про страхове відшкодування. Водночас, 23.02.2023 водій, який керував транспортним засобом потерпілої - ОСОБА_3 на виконання вимог статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" звернувся до позивача із відповідною заявою про настання дорожньо-транспортної пригоди. За результатами відповідних звернень позивачем було відкрито регресну справу № 90853.
06.04.2023 оцінювачем ОСОБА_4 було складено Звіт № 90853/2023 про оцінку автомобілю Hyundai Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_2 . За результатами Висновку вартість матеріальних збитків, завданих власниці транспортного засобу Hyundai Tucson реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при ДТП складає 83 604 грн 94 к.
На виконання п. 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників на, Наказу № 3/7245 від 18.04.2023 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, МТСБУ здійснило виплату у розмірі 77 366 грн 07 к.
Оскільки, на момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу 21703 реєстраційний номер НОМЕР_1 не була застрахована, то саме до останнього МТСБУ має право вимоги в порядку регресу.
19.04.2023 МТСБУ направило ОСОБА_1 лист з вих. № 3 - 016/12734, яким повідомлено останньому, що загальний розмір витрат МТСБУ з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру шкоди складає 77 366 грн 07 к. та запропоновано компенсувати кошти у добровільному порядку.
Станом на день подачі позовної заяви вимоги з боку відповідача не виконані.
Враховуючи викладене позивач через свого представника звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 25 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 14.11.2024.
14.11.2024 у зв'язку з першою неявкою відповідача судове засідання відкладено до 05.12.2024.
05.12.2024 належним чином повідомлені учасники в судове засідання не прибули.
Представник позивача ОСОБА_5 до канцелярії суду надав заяву відповідно до якої просив проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, на задоволенні позову наполягав, не заперечував проти ухвалення по справі заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 повторно у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, рекомендованими листами, направленими на його адресу місця реєстрації судом та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Причин неявки суду ОСОБА_1 не повідомив, відзив на позов не надавав, будь яких заяв з процесуальних питань, в тому числі й щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Згідно зі статтею 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, на підставі частини 4 статті 223, статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.
Оскільки розгляд справи проводиться без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, прийшов до наступного висновку:
Частиною 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що 22.02.2023, о 16 год 10 хв, по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 керуючи автомобілем ВАЗ-21073, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на пішохідному перехресті, не переконався в безпечності маневру та при здійсненні обгону автомобіля, який рухався у попутному напрямку Hyundai Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , допустив з ним зіткнення, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п. п. 14.2 (б), 10.1, 14.6 (в) Правил дорожнього руху України. Крім того, 22.02.2023, о 16 год 10 хв, по вул. Харківській, 90 в м. Зміїв Чугуївського району Харківської області, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-21073, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, який встановлено за допомогою продуття алкотестера Драгер, відповідно до якого вміст алкоголю становить 0,58 % та висновком щодо результатів медичного огляду, відповідно до якого вміст алкоголю становить 0,79 %, чим порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України.
Постановою Зміївського районного суду Харківської області від 14 березня 2023 року по справі №621/548/23 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130, статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та, відповідно до частини 2 статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено на нього стягнення за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн 00 к., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік (а.с. 30-35).
Постанова набрала законної сили 24.03.2023
Відповідно до частини 4 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інше, справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частиною 6 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
На момент дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 22.02.2023 ОСОБА_1 не мав чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності, що підтверджується відсутністю інформації щодо страхування транспортного засобу ВАЗ-21073, реєстраційний номер НОМЕР_1 в Єдиній централізованій базі даних МТСБУ.
Згідно статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Положеннями частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно Підпункту "а" пункту 41.1 статті 41Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Положеннями статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно п. 36.2 ст. 36 цього ж Закону, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
При цьому, відповідно до пункту 40.3 статті 40 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.
Відповідно до повідомлення ОСОБА_3 про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що власником транспортного засобу Hyundai Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_2 , а водієм, який керував транспортним засобом на момент настання дорожньо-транспортної пригоди є ОСОБА_3 (а.с. 18)
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Hyundai Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент настання дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 22.02.2023 була застрахована, про, що свідчить Поліс ОСЦПВВНТЗ/ЗК серії АТ № 3767039, термін дії з 16 грудня 2022 року по 15 грудня 2023 року, виданий ПАТ "НАСК "Оранта" (а.с. 41).
23.02.2023 водій транспортного засобу Hyundai Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_3 , звернувся до ПАТ "НАСК "Оранта" з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, яка мала місце 22 лютого 2023 року в м. Зміїв Чугуївського району Харківської області по вул. Харківська, 90 за участі автомобілів Hyundai Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_2 та ВАЗ 1073, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 з вини якого сталася ДТП (а.с. 18-19).
23.02.2023 ОСОБА_2 , як власник транспортного засобу Hyundai Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_2 , звернувся до МТСБУ з заявою про відшкодування шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Зміїв Чугуївського району Харківської області по вул. Харківська, 90 з вини водія транспортного засобу ВАЗ 1073, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 (а.с. 17).
Відповідно до Звіту № 90853/2023 про оцінку автомобілю Hyundai Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_2 від 06 квітня 2023 року складеного ФО-П ОСОБА_4 , вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобілю Hyundai Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при ДТП станом на 22 лютого 2023 року, без урахування величини втрати товарної вартості складає 83 604 грн 94 к., в тому числі ПДВ на вартість складових 5 848 грн 95 к. Оцінку проведено суб'єктом оціночної діяльності ФО-П ОСОБА_4 , Сертифікат № 1152/20 виданий 31.12.2020 Фондом Державного майна України з терміном дії до 31.12.2023 (а.с. 21-29).
Відповідно довідки МТСБУ № 1 від 17.04.2023 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих сума до сплати завданої потерпілому ОСОБА_2 шкоди становить 77 366 грн 07 к. (а.с. 41).
Відповідно до Наказу МТСБУ про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих підлягає відшкодуванню шкода, заподіяна в результаті ДТП потерпілому ОСОБА_2 у розмірі 77 366 грн 07 к. (а.с. 40).
МТСБУ відшкодувало потерпілій ОСОБА_2 завдану відповідачем шкоду внаслідок ДТП у розмірі 80561,88 гривень, що підтверджується Платіжною інструкцією № 920999 від 19 квітня 2023 року, а також поніс витрати на послуги експерта у розмірі 2 133 грн 00 к. що підтверджується Платіжною інструкцією № 972045 від 13.06.2023 (а.с. 13, 14).
Згідно частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Положеннями підпункту 39.2.1, пункту 39.2 статті 39 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що завдання Моторного (транспортного) страхового бюро України є здійснення виплат централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах передбачених цим законом.
Відповідно до підпункту 41.1 статті 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", МТСБУ, за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначеним цим Законом у разі заподіяння транспортним засобам, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п 1.7. ст. 1 цього Закону, та майну, яке знаходилось в такому транспортному засобі.
При цьому, відповідно до пункту 40.3 статті 40 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41цього Закону.
Згідно статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу страховиком відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлюваним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Отже, відповідно до статті 1191 Цивільного кодексу України та пункту 38.2.1 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", після проведення виплати на користь ОСОБА_2 у Моторного (транспортного) страхового бюро України виникло право зворотної вимоги до відповідача ОСОБА_1 .
У відповідності до частини 1 та 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Представником позивача надані докази існування між Моторним (транспортним) страховим бюро України та відповідачем ОСОБА_1 правовідносин у зв'язку з виникненням у Моторного (транспортного) страхового бюро України права вимагати від ОСОБА_1 відшкодування витрат, понесених на відшкодування матеріальної шкоди, завданої з вини відповідача власникові транспортного засобу Hyundai Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 у розмірі 77 366 грн 07 к.
Відповідачем ОСОБА_1 будь-яких доказів на спростування розрахунку матеріальної шкоди чи обов'язку щодо її відшкодування не надано.
За таких обставин, позовна заява підлягає задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 77 366 грн 07 к. - страхового відшкодування та 2 133 грн 00 к. - вартості послуг експерта.
Згідно зі положеннями статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору.
Керуючись статтями12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 77 366 (сімдесят сім тисяч триста шістдесят шість) грн. 07 к. на відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу та 2 133 (дві тисячі сто тридцять три) грн. 00 к. витрат на послуги експерта.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 к.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складене - 05.12.2024.
Позивач - Моторне (транспортне) страхове бюро України, місцезнаходження: 02000, м. Київ, бульвар Русанівський, 8, код ЄДРПОУ: 21647131, IBAN: НОМЕР_3 .
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Головуючий: