справа № 619/9528/24
провадження № 3/619/2638/24
іменем України
04 грудня 2024 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складіголовуючого - суддіБолибока Є.А.
за участю:секретаря судового засіданняЛоманової І.А.
прокурораМихайленко О.О.
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
який притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1726 КУпАП,
установив:
ОСОБА_1 , будучи з 19.04.2024 звільненим з посади контролера II категорії 3 відділення (Ленінський районний суд) 9 взводу охорони 3 підрозділу охорони ТУ Служби судової охорони у Харківській області, будучи відповідно до п. п. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VІІ від 14.10.2014 суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам абз. 1 ч. 2 ст. 45 вказаного Закону несвоєчасно, а саме: 27.05.2024 о 15.59, без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, а саме: з 01.01.2024 по 19.05.2024, а не з 01.01.2024 по 19.04.2024.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю та у вчиненому розкаявся.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_2 просила визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення за вчинення вказаного правопорушення у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до статті 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Положення статті 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , думку прокурора, яка просила визнати винним останньогоу вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного правопорушення доведена у повному обсязі та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та матеріалами справи про адміністративне правопорушення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до пункту 13 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами декларування - є особи, зазначені у пункту 1, підпункті «а» пункту 2 частини 1 ст. 3 Закону, інші особи, зобов'язані подавати декларації відповідно до цього Закону.
Відповідно до п. п. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» посадові та службові особи інших державних органів є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
Згідно зі статтями 161, 1621, 164 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби. До працівників Служби судової охорони належать особи, яким присвоєно спеціальні звання співробітників Служби судової охорони, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони. Установлюються такі спеціальні звання співробітників Служби судової охорони: спеціальні звання молодшого складу: капрал Служби судової охорони.
Відповідно до п. 1.2 Положення Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області, затвердженого головою Служби судової охорони 06.08.2019, Управління є територіальним підрозділом Служби судової охорони. Управління є юридичною особою.
Згідно матеріалів про адміністративне правопорушення, наказом начальника територіального управління Служби судової охорони у Харківській області від 07.06.2021 № 167 о/с ОСОБА_1 з 07.06.2021 призначено контролером II категорії 3 відділення (Ленінський районний суд) 9 взводу охорони 3 підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у Харківській області.
Згідно з наказом начальника територіального управління Служби судової охорони у Харківській області від 31.01.2022 № 41 о/с ОСОБА_1 присвоєно звання сержант Служби судової охорони.
ОСОБА_1 26.01.2021 склав присягу співробітника Служби судової охорони.
Отже, ОСОБА_1 є суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону.
Наказом тимчасово виконуючого обов'язки начальника територіального управління Служби судової охорони у Харківській області від 17.04.2024 № 129 о/с ОСОБА_1 з 19.04.2024 звільнено з посади контролера II категорії 3 відділення (Ленінський районний суд) 9 взводу охорони 3 підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у Харківській області.
Упродовж 30 днів з дня припинення вказаної діяльності він знову здійснення діяльності, яка уповноважує на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не продовжував та не розпочав.
27.05.2024 о 15.59 ОСОБА_1 подав декларацію при звільненні шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції.
У декларації при звільненні ОСОБА_1 не правильно зазначено період, за який її подано, а саме ним зазначено: з 01.01.2024 по 19.05.2024, а не з 01.01.2024 по 19.04.2024.
У даному випадку, суб'єктивна сторона дій ОСОБА_1 виявилася у тому, що останній при обставинах, викладених в протоколі про вчинення корупційного правопорушення, а також вказаних в інших матеріалах справи, вчинив адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ч.1 ст.1726 КУпАП, а саме, без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що правопорушення, пов'язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині 1 статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1726 КУпАП.
Вирішуючи справи цієї категорії, суди керуються Конституцією України, Конвенцією ООН проти корупції (Нью-Йорк, 31 жовтня 2003 року), Кримінальною конвенцією Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 27 січня 1999 року), додатковим протоколом до Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 15 травня 2003 року), Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі - Закон), Кодексом України про адміністративні правопорушення, іншими нормативно-правовими актами України, а також практикою Європейського суду з прав людини.
Міжнародні стандарти протидії корупції зобов'язують держави вживати заходи для встановлення у своєму національному законодавстві відповідальності за вчинення корупційних діянь. Це закріплено, зокрема, у Главі ІІ «Кримінальної Конвенції про боротьбу з корупцією» від 27.01.1999 року, Главі ІІ Додаткового протоколу до неї від 15.05.2003 року, Главі ІІІ «Конвенції ООН проти корупції» від 31.10.2003 року, що ратифіковані Верховною Радою України 18.10.2006 року та є обов'язковими для України.
В рішенні від 08.10.2005 скарга №8812/02 у справі «Wypych v. Poland» Європейський суд з прав людини відхилив скаргу члена місцевої ради в Польщі, який відмовився подати свою майнову декларацію, стверджуючи, що визначений законодавством обов'язок розкривати деталі його фінансового та майнового стану порушував статтю 8 Європейської конвенції про права людини.
Європейський суд з прав людини схвалив оприлюднення та інтернет-доступ до декларацій, вважаючи, що «широка громадськість має правомірний інтерес в тому, щоб пересвідчитися, що місцева політика є прозорою, а інтернет-доступ до декларацій робить доступ до такої інформації дієвим та простим». «Без такого доступу цей обов'язок не матиме практичного значення або реального впливу на міру поінформованості громадськості».
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 1726 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 34 КУпАП щире каяття ОСОБА_1 визнається суддею обставиною, яка пом'якшує його відповідальність.
Згідно зі ст. 35 КУпАП обставини, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суддею не встановлено.
Таким чином, з огляду на характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини за адміністративне правопорушення, суддя дійшов висновку про накладення адміністративного стягнення у виді мінімального штрафу, передбаченого ч.1 ст.1726 КУпАП.
Згідно з ч. 7 ст. 285 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення за адміністративне корупційне правопорушення у триденний строк з дня набрання нею законної сили направляється відповідному органу державної влади, органу місцевого самоврядування, керівникові підприємства, установи чи організації, державному чи виборному органу, власнику юридичної особи або уповноваженому ним органу для вирішення питання про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, усунення її згідно із законодавством від виконання функцій держави, якщо інше не передбачено законом, а також усунення причин та умов, що сприяли вчиненню цього правопорушення.
Відповідно до ст. 401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п.п. 5 п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення: 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року № 3460-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2024 року встановлений в розмірі 3028,00 гривні.
Так як на ОСОБА_1 накладається адміністративне стягнення, то відповідно до ст.401 КУпАП йому необхідно сплатити судовий збір.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1726 ч. 1, 283, 284 КУпАП, суддя
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст.1726 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 грн судового збору.
Реквізити для сплати адміністративного штрафу у сфері забезпечення дорожнього руху: р/р UA168999980313020149000020001, КОД ЕДРПОУ 37874947, отримувач ГУК Харківська область/Харківобл/21081300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код бюджетної класифікації 21081100, справа № 619/9528/24, провадження № 3/619/2638/24.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК у м. Києві/ м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 «Судовий збір» Дергачівський районний суд Харківської області.
Постанову суду у триденний строк з дня набрання нею законної сили направити до Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області для виконання вимог ч. 7 ст. 285 КУпАП.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше 15 днів з дня вручення йому цієї постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Є. А. Болибок