Справа № 385/1563/24
Провадження № 2/385/630/24
04.12.2024 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого - судді Гришака А.М.,
з участю секретаря судового засідання - Зеленко О.І.,
позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Гайвороні Кіровоградської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину.
Позов мотивовано тим, що позивач перебувала у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем в період з 2015 по 2021 роки.
Від їх стосунків ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_3 .
Син проживає з позивачем, знаходиться на повному її утриманні, оскільки відповідач добровільно не надає належної матеріальної допомоги на утримання дитини.
Дитині, в усякому разі, повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Такий належний рівень у будь-якому разі не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум. Такий рівень позивач одна не може забезпечити, тому батько, який здоровий та працездатний, зможе сплачувати аліменти на рівні 1/4 частки з усіх видів заробітку.
Відповідач є людиною працездатного віку, здоровий за станом здоров'я, має об'єктивну можливість офіційно працювати, інших утриманців не має, а тому позивач вважає, що він може сплачувати такий розмір аліментів.
Між сторонами на момент пред'явлення цього позову не досягнуто згоди з приводу матеріального утримання та виховання дитини.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та просить ухвалити рішення яким стягнути з нього на користь позивача аліменти на утримання сина у розмірі 1/5 частки з усіх видів його заробітку (доходу), оскільки під час проходження військової служби погіршився його стан здоров'я та він потребує постійного лікування, на підтвердження чого надав суду консультаційні висновки спеціаліста від 23.10.2024 року та довідку №2328 військово-лікарської комісії від 24.10.2024 року видані КНП «Клінічна лікарня Святого Пантелеймона» Сумської міської ради.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, зважаючи на те, що судом були застосовані всі можливі заходи, передбачені законом, для забезпечення доказів у справі і їх витребуванні, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 76, ч.ч. 1, 2 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ч. 1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 26.01.2016 року виконавчим комітетом Котовської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, вбачається, що у сторін по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_3 (а.с. 5, 14).
Згідно довідки № 1022 від 08.10.2024 року виданою Гайворонською міською радою Кіровоградської області на утриманні ОСОБА_1 знаходиться син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 6).
Згідно консультаційних висновків спеціаліста від 23.10.2024 року та довідки №2328 військово-лікарської комісії від 24.10.2024 року виданих КНП «Клінічна лікарня Святого Пантелеймона» Сумської міської ради ОСОБА_2 має захворювання опорно-рухового апарату, захворювання, так, пов'язане з проходженням військової служби.
Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Згідно ч. 3 цієї ж статті за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Як вбачається з п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову.
Судом беззаперечно встановлено, що у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 , який проживає разом з матір'ю, перебуває на її утриманні. Між позивачем та відповідачем не досягнуто згоди з приводу матеріального утримання дитини, а відтак, позивач змушена звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.
Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері так і батька, при чому обов'язком особистим, індивідуальним, який не залежить від віку батьків.
На підставі наведеного, враховуючи, що ОСОБА_1 потребує матеріальної допомоги на утримання сина ОСОБА_3 , враховуючи матеріальне становище платника аліментів, а саме, що відповідач є особою працездатного віку, на даний час перебуває в лавах ЗСУ, потребує лікування, не має на утриманні інших дітей та непрацездатних осіб, а також враховуючи вимоги розумності та справедливості і той факт, що утримання дитини є законодавчим обов'язком батьків, а також беручи до уваги той факт, що позивачем не подано суду жодних доказів на підтвердження того, що у відповідача наявні на праві власності, володінні та/або користуванні майно та майнові права, у тому числі рухоме та нерухоме майно, грошові кошти, виключні права на результати інтелектуальної діяльності, корпоративні права, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягувати з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/5 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку й стягувати щомісячно до повноліття ОСОБА_3 .
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.
Стаття 430 ЦПК України передбачає випадки обов'язкового і факультативного негайного виконання рішення суду.
Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача у разі задоволення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 141, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 182, 183 Сімейного кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/5 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку й стягувати щомісячно до повноліття ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягування розпочати з 21.10.2024 року.
Рішення суду в частині стягнення аліментних платежів за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 05.12.2024 року.
Суддя: А. М. ГРИШАК
Дата документу 04.12.2024