Справа № 195/732/24
іменем України
03.12.2024 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Скрипченко Д.М., за участю секретаря судового засідання Левкович Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник, - адвокат Івахненко Олександр Олександрович, до Нікопольського відділу Державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про зняття арешту з майна, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
до Томаківського районного суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник, - адвокат Івахненко Олександр Олександрович, до Нікопольського відділу Державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про зняття арешту з майна, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк».
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він подав заяву до приватного нотаріуса Рудого М.Є. про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом, яка відкрилась після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та після смерті матері ОСОБА_3 (яка прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_2 ), та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Проте, приватний нотаріус листом від 22.04.2024 року за № 120/02-14 повідомив, що під час перевірки на наявність заборон або арешту майна за даними з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна виявлено арешт належного йому майна, тому відповідно до вимог Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якщо на майно накладено арешт судовими чи слідчими органами, вчинення нотаріальних дій затримується до зняття арешту.
З питанням звільнення майна з під арешту позивач, звернувся до Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), і на звернення отримав листа від 02.05.2024 року за вих. №156482, в якому повідомляється, що зняти арешт з майна є неможливим, так як згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження Відділу виявлено, що на виконанні перебувало виконавче провадження №52256292 яке було відкрито 16.09.2016 року на підставі виконавчого листа від 11.08.2016 року № 195/1673/15-ц виданого Томаківським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 14966,69 грн на користь АТ КБ «ПриватБанк». Виконавче провадження було закінчено 06.05.2019 року. Також, при цьому, зазначено, що відповідно до частини 2 розділу ХІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями - строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, а тому виконавче провадження вже знищене. Тобто у відношенні до спадкодавця взагалі відсутнє виконавче провадження, але при цьому державним виконавцем не знято арешт з нерухомого майна.
Отже, після завершення виконавчого провадження арешт з майна боржника був не знятий, у зв'язку з тим, що п.2 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції від 21.04.1999 року № 606-ХІV не передбачено зняття арешту з майна боржника і для вирішення питання по суті рекомендовано звернутися до суду.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу без його присутності, просив суд задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належний чином.
Представник третьої особи в судове засідання також не з'явився.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 п.1 ч.2 ст.76 , ч.1, 2 ст.77, ч.1 ст.95 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Частиною 1, 3 ст.89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
Як вбачається з ч.5 ст.263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, суд керується ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Строки, встановлені ЦПК України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-ІІV від 02.06.2016 року арешт може бути знятий за рішенням суду.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відновлення порушеного конституційного права на вільне користування своєю власністю є покладення на відповідача обов'язку усунути перешкоди у користуванні майном.
Згідно ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Пленум Верховного Суду України у постанові від 27.08.1976 року №6 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» у п. 4 роз'яснив, що за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним. Відповідачами в справі суд притягує боржника, особу, в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках - особу, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.
Відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
Судом були встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 подав заяву до приватного нотаріуса Рудого М.Є. про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом, яка відкрилась після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та після смерті матері ОСОБА_3 (яка прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_2 ), та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Проте, приватний нотаріус листом від 22.04.2024 року за № 120/02-14 повідомив, що під час перевірки на наявність заборон або арешту майна за даними з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна виявлено арешт належного йому майна, тому відповідно до вимог Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якщо на майно накладено арешт судовими чи слідчими органами, вчинення нотаріальних дій затримується до зняття арешту.
З питанням звільнення майна з під арешту позивач, звернувся до Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) і на звернення отримав листа від 02.05.2024 року за вих. № 156482, в якому повідомляється, що зняти арешт з майна є неможливим, так як згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження Відділу виявлено, що на виконанні перебувало виконавче провадження № 52256292 яке було відкрито 16.09.2016 року на підставі виконавчого листа від 11.08.2016 року № 195/1673/15-ц виданого Томаківським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 14966,69 грн на користь АТ КБ «ПриватБанк». Виконавче провадження було закінчено 06.05.2019 року. Також, при цьому, зазначено, що відповідно до частини 2 розділу ХІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями - строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, а тому виконавче провадження вже знищене. Тобто у відношенні до спадкодавця взагалі відсутнє виконавче провадження, але при цьому державним виконавцем не знято арешт з нерухомого майна.
Отже, після завершення виконавчого провадження арешт з майна боржника був не знятий, у зв'язку з тим, що п.2 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції від 21.04.1999 року № 606-ХІV не передбачено зняття арешту з майна боржника і для вирішення питання по суті рекомендовано звернутися до суду.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (номер інформаційної довідки: 375716730 від 24.04.2024 року), виявлено арешт нерухомого майна в спеціальному розділі:
- про державну реєстрацію обтяжень: Номер запису про обтяження: 16625791; Дата, час державної реєстрації: 28.09.2016; Державний реєстратор: Федчук Павло Богданович, Томаківський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області, Дніпропетровська обл.; Документи, подані для державної реєстрації: постанова, серія та номер: 52256292, виданий 28.09.2016, видавник: Томаківський РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області державний виконавець Федчук П.Б.; Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію, прав та їх обтяжень, індексний номер: 31610299 від 28.09.2016 14:32:09, ОСОБА_4 , Томаківський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області, Дніпропетровська обл.; Вид обтяження: арешт нерухомого майна; Відомості про суб'єктів обтяження: Особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_2 . Держава, Орган державної влади, Обтяжувач: Томаківський РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ: 33893128, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, Дніпропетровська обл.., Томаківський р., смт. Томаківка, вулиця Лесі Українки, будинок 41; Опис предмета обтяження: все нерухоме майно;
- про об'єкт речових прав: Номер запису про обтяження: 16653699; Дата, час державної реєстрації: 29.09.2016; Державний реєстратор: Федчук Павло Богданович, Томаківський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області, Дніпропетровська обл.; Документи, подані для державної реєстрації: постанова, серія та номер: 52256292, виданий 28.09.2016, видавник: Томаківський РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області державний виконавець Федчук П.Б.; Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію, прав та їх обтяжень, індексний номер: 31637088 від 29.09.2016 16:07:00, ОСОБА_4 , Томаківський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області, Дніпропетровська обл.; Вид обтяження: арешт нерухомого майна; Відомості про суб'єктів обтяження: Особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_2 . Держава, Орган державної влади, Обтяжувач: Томаківський РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ: 33893128, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, Дніпропетровська обл., Томаківський р., смт. Томаківка, вулиця Лесі Українки, будинок 41; Опис предмета обтяження: все нерухоме майно.
Відповідно до положень статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.5 ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження» зняття арешту майна можливе лише на підставі рішення суду.
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження»: «Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини».
Відповідно до статті 41 Конституції України та пункту 2 частини першої статті 3, статті 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 4 постанови «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» № 6 від 27 серпня 1976 року за правилами, установленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.
Нормами статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена в його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ч.1 ст.56 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Відповідно до ч.1,2 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Згідно ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльностісуб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостійстатті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.
Частиною 5статті 59 Закону України «Про виконавче провадження'передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Будь-яких доказів в спростування позовних вимог позивача відповідачем суду не надано.
Також, у матеріалах справи відсутні докази того, що на даний час існує потреба в арешті майна.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Аналізуючи вимоги діючого законодавства України, обставини справи, виходячи з того, що виконавче провадження ВП №52256292 від 16.09.2016 року державним виконавцем 06.05.2019 року закінчено. Відповідно до частини 2 розділу ХІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями - строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, а тому виконавче провадження вже знищене. Тобто, у відношенні до спадкодавця взагалі відсутнє виконавче провадження, але державним виконавцем не знято арешт з нерухомого майна.
Відповідно до положень статті 40 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент закінчення виконавчого провадження), виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.
З моменту повернення виконавчого документа стягувачу сплинуло більше шести років. Отже, накладений арешт не було знято, строки сплинули та справа виконавчого провадження знищена, в контексті ст.55 Конституцій України, позивач позбавлена права розпоряджатися своєю власністю, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Крім того, судові витрати суд вважає необхідним залишити за позивачкою, оскільки ця вимога зазначена позивачкою в позовній заяві.
Керуючись ст.ст.12,13,76,77,78,265,268,280,284,352,354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник, - адвокат Івахненко Олександр Олександрович, до Нікопольського відділу Державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про зняття арешту з майна, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», - задовольнити.
Зняти арешт на невизначене майно, все нерухоме майно ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладений Відділом державної виконавчої служби у Томаківському районі Дніпропетровської області, який зареєстрований в спеціальному розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта:
- про державну реєстрацію обтяжень: Номер запису про обтяження: 16625791; Дата, час державної реєстрації: 28.09.12016; Державний реєстратор: Федчук Павло Богданович, Томаківський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області, Дніпропетровська обл.; Документи, подані для державної реєстрації: постанова, серія та номер: 52256292, виданий 28.09.2016, видавник: Томаківський РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області державний виконавець Федчук П.Б.; Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію, прав та їх обтяжень, індексний номер: 31610299 від 28.09.2016 14:32:09, ОСОБА_4 , Томаківський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області, Дніпропетровська обл.; Вид обтяження: арешт нерухомого майна; Відомості про суб'єктів обтяження: Особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_2 . Держава, Орган державної влади, Обтяжувач: Томаківський РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ: 33893128, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, Дніпропетровська обл., Томаківський р., смт. Томаківка, вулиця Лесі Українки, будинок 41; Опис предмета обтяження: все нерухоме майно;
- про об'єкт речових прав: Номер запису про обтяження: 16653699; Дата, час державної реєстрації: 29.09.2016; Державний реєстратор: Федчук Павло Богданович, Томаківський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області, Дніпропетровська обл.; Документи, подані для державної реєстрації: постанова, серія та номер: 52256292, виданий 28.09.2016, видавник: Томаківський РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області державний виконавець Федчук П.Б.; Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію, прав та їх обтяжень, індексний номер: 31637088 від 29.09.2016 16:07:00, ОСОБА_4 , Томаківський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області, Дніпропетровська обл.; Вид обтяження: арешт нерухомого майна; Відомості про суб'єктів обтяження: Особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_2 . Держава, Орган державної влади, Обтяжувач: Томаківський РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ: 33893128, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, Дніпропетровська обл.., Томаківський р., смт. Томаківка, вулиця Лесі Українки, будинок 41; Опис предмета обтяження: все нерухоме майно.
Сплачений ОСОБА_1 судовий збір зарахувати на користь держави, відповідно звільнивши від сплати судового збору відповідача.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного рішення.
Суддя: Д.М.Скрипченко
03.12.2024