Справа № 206/5093/24
Провадження № 1-кс/206/1260/24
04.12.2024 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
в режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Луганській області майора поліції ОСОБА_6 , що погоджено з прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари Київської області, громадянина України, одруженого, з середньо-спеціальною освітою, військовослужбовцю призваного за мобілізацією, який перебуває на посаді кулеметника 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 Кримінального кодексу України,
04 грудня 2024 року до слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська звернулась з клопотанням старша слідча в ОВС СУ ГУНП в Луганській області майор поліції ОСОБА_6 , що погоджено з прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, старший солдат ОСОБА_4 , підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби призваного за мобілізацією, і проходячи її на посаді кулеметника 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 01 листопада 2023 року не з'явився з лікувального закладу вчасно на службу без поважних причин до місця служби військової частини НОМЕР_1 , розташоване у АДРЕСА_2 чим підірвав виконання бойової задачі з охорони та оборони визначених рубежів на околиці населеного пункту Невське Луганської області та до теперішнього часу проводив час на власний розсуд у спосіб, не пов'язаний із проходженням військової служби та виконанням обов'язків військової служби,
Слідчий зазначає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінально процесуальним кодексом України, ніж тримання під вартою, є недостатньою мірою, оскільки не будуть слугувати забезпеченню виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможе запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи викладене, під час досудового розслідування було встановлено наявність ризику, передбаченого у п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобіганням спробам переховуватися від органу досудового розслідування та суду та впливати на свідків - військовослужбовців частини в якій він проходив службу, з метою схиляння їх до зміни або відмови від надання правдивих свідчень у суді, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. При цьому ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Також розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину ОСОБА_4 , маючи певні навички використання зброї як військовослужбовець, перебуваючи на волі може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та пояснив, що саме такий запобіжний захід зможе належним чином забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, щодо визначення розміру застави поклався на розсуд суду.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання прокурора та просив застосувати до нього альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Захисник в судовому засіданні просив відмовити в клопотанні прокурору та не застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, одже вважав такий захід безпідставним та необґрунтованим, або застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вислухавши доводи та пояснення прокурора, захисника, підозрюваного, дослідивши надані стороною обвинувачення письмові матеріали, суд приходить до наступного висновку.
В провадженні слідчого СУ ГУНП в Луганській області знаходиться кримінальне провадження № 42023132610000475 від 07.12.2023, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
25.09.2024 винесено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Письмове повідомлення направлено за місцем мешкання останнього та до в/ч НОМЕР_1 , у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, у зв'язку з тим, що в ході досудового розслідування місце знаходження ОСОБА_4 не встановлено.
28.09.2024 підозрюваного ОСОБА_4 було оголошено у розшук.
03.12.2024 о 18:10 год. на підставі ухвали Самарського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України, основним завданням кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування й судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини і щоб до кожного була застосована належна правова процедура.
З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення в КПК України, передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до якого належить, зокрема, тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно з ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно зі ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому про його продовження, суд зобов'язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого ним підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; репутацію підозрюваного, наявність у нього судимостей.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України у разі, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Аналізуючи наведене, а також дані про особу ОСОБА_4 , слідчий суддя приходить до висновку, що інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого, а також не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, тому у відношенні ОСОБА_4 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.
За приписами ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вирішуючи питання про визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, у даному кримінальному провадженні, слідчим суддею враховані підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178, 182 КПК України.
Слідчий суддя, визначаючи розмір застави приймає до увагинеобхідність обрання запобіжного заходу обумовленого підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, обставини та тяжкість кримінального правопорушення, в якому його підозрюють, та суворість покарання за такі дії, наявні дані про особу підозрюваного, наявні ризики, передбаченіст. 177 КПК України, та інші обставини, які враховуються згідно зст. 178 КПК України.
Суд приходить до висновку про необхідність визначення застави як альтернативного запобіжного заходу триманню під вартою - у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 60 560 гривен, що, на думку слідчого судді, є обґрунтованим, оскільки такий розмір застави є пропорційним щодо конкретної особи, враховуючи дані, які містяться в матеріалах клопотання, та обставин кримінального правопорушення, в якому вона підозрюється, а також буде достатнім для забезпечення виконання ОСОБА_4 як підозрюваним, покладених на нього обов'язків, та забезпечить виконання завдань кримінального провадження.
Отже, виходячи з практики ЄСПЛ, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим степенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а тому розмір застави у сумі 60 560 гривен є достатнім.
Зі змісту статті 202 ч.ч. 4, 5 КПК України слідує, що підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти негайно, але не більше протягом одного робочого дня після внесення застави, визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою; після отримання та перевірки документа, підтверджуючого факт внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення повинна повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Таким чином, відповідно до вище перелічених статей вважаю за необхідне при винесенні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 визначити розмір застави у розмірі 60 560 гривен, яку він має право у будь - який момент внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, після чого він може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов'язки, перелічені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Але у випадку невиконання вище перелічених обов'язків, застава може бути звернена в дохід Держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід Держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Луганській області майора поліції ОСОБА_6 , що погоджено з прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 Кримінального кодексу України - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто з 03 грудня 2024 року, до 01 лютого 2025 року включно.
Встановити ОСОБА_4 , заставу у розмірі 60 560 грн у національній грошовій одиниці, яку може бути внесено як самим підозрюваним так і іншою фізичною особою на наступні реквізити одержувач ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача (ЄДРПОУ) 26239738, МФО 820172, р/р UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ у м. Київ.
В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.
З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1. прибувати до слідчого,прокурора чи судуіз встановленою періодичністю або за викликом у зв'язку з реалізацією завдань кримінального провадження.
2. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3. утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених судом, зокрема обмежитись у спілкуванні зі свідками по кримінальному провадженню.
Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_4 на строк не більше двох місяців.
В разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя : ОСОБА_1