Справа № 766/5680/21
Провадження № 2-п/0182/37/2024
Іменем України
05.12.2024 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кобеляцька -Шаховал І.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2024 року по цивільній справі за позовом Нікопольської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів -
В провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебувала цивільна справа за позовом Нікопольської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів.
Заочним рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2024 року позовну заяву Нікопольської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_1 ) на користь Нікопольської міської ради (код ЄДРПОУ 37338501) безпідставно збережених коштів у розмірі 540 983 грн. (п'ятсот сорок тисяч дев'ятсот вісімдесят три грн.) 68 коп., а також судовий збір в розмірі 8 114 грн. (вісім тисяч сто чотирнадцять грн.) 76 коп., сплачений останнім при подачі позову до суду.
20 листопада 2024 року на адресу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд заочного рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2024 року. В обгрунтування заяви посилається на те, що ухвалене рішення є незаконним, постановленим без повного дослідження всіх фактичних обставин справи. Так, в оскаржуваному рішенні суд, зазначаючи про неявку відповідача та про належне повідомлення відповідача про розгляд справи, вказує наступне: «Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2021 року дану позовну заяву було прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, що відповідає вимогам ст.279 ЦПК України, та відповідачу був наданий строк 15 днів з дня отримання ним такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Відповідача про розгляд справи неодноразово було повідомлено належним чином, однак, листи або поштові повідомлення станом на 31 жовтня 2024 року про отримання чи неотримання поштової кореспонденції відповідачем до суду не надходили». Тобто, аналізуючи вислів суду «неодноразово було повідомлено належним чином», заявник вважає, що розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд, а також порушенням статей 8 - 12, 128 - 130 ЦПК України, які передбачають, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду справи, врегульовують порядок повідомлення учасників справи про дату судового засідання та наслідки неявки в судове засідання. У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21) зроблено висновок: «Обов'язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов'язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства. В єдиному державному реєстрі судових рішень не міститься інформації про відкладення дати судових засідань, а тому інформація про неодноразове повідомлення не відповідає обставинам справи. Більш того, відсутність інформації в Єдиному Державному реєстру судових рішень щодо розгляду справи позбавляли Відповідача можливості слідкувати за розглядом справи чи взагалі бути обізнаним про існування такої справи. Крім того, в оскаржуваному рішенні суд, зазначаючи про неявку Відповідача, вказує про належне повідомлення про розгляд справи: «Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач про розгляд справи не лише повідомлявся належним чином, а й про наявність справи в суді йому було достеменно відомо, оскільки представником позивача під час розгляду справи було уточнено позовні вимоги, а також надано додаткові пояснення з приводу заявлених позовних вимог, які стороною позивача, у відповідності до вимог чинного законодавства, були направлені за останньою відомою адресою місця проживання та перебування відповідача по справі». Як вбачається з матеріалів справи, що містяться в «Електронному кабінеті» системи «Електронного суду», відсутні будь - які належні докази направлення Позивачем поштової кореспонденції, а саме: відсутні описи вкладення та докази отримання таких листів. Тому, ОСОБА_1 зазначає, що він не був обізнаний та не міг бути обізнаним про існування справи № 766/5680/21, і, відповідно, не мав змоги надавати свої пояснення та заперечення. Тому, на підставі викладеного, просить суд заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2024 року скасувати та справу призначити до судового розгляду.
Суддя, дослідивши матеріали справи та матеріали заяви про перегляд заочного рішення у їх сукупності, вважає, що вимоги заявника про скасування заочного рішення необґрунтовані, обставини, викладені в заяві, не підтверджуються наявними в матеріалами справи доказами.
Частина 1 статті 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Згідно із положеннями ст.285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Як встановлено судом, 07 квітня 2024 року Нікопольська міська рада звернулась до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів (а.с.1-2). Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04 червня 2021 року дану позовну заяву, на підставі ч.1 ст.30 ЦПК України, було передано за підсудністю до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області (а.с.25). Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями головуючим було обрано суддю Кобеляцьку - Шаховал І.О. (а.с.29). Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2021 року дану справу було прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.42-43). Відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином, однак, своїм правом, визначеним ст.178 ЦПК України, не скористався. При цьому, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, судом була врахована та обставина, що відповідач по справі зареєстрований на території Херсонської області. А тому, у зв'язку з подіями та обставинами, які склалися в країні, та, у відповідності ст.128 ЦПК України, якою передбачено, що відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Тому, посилання ОСОБА_1 на те, що він є особою, яка неналежним чином повідомлена про розгляд справи, судом до уваги не приймається, оскільки спростовується матеріалами справи. Крім того, у заяві про перегляд заочного рішення містилась думка заявника про той факт, що в Єдиному реєстрі судових рішень не було інформації щодо розгляду справи. Однак, дане твердження судом до уваги не приймається, оскільки Єдиний державний реєстр судових рішень (Реєстр) - це автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень, а тому даний реєстр відомостей щодо дати призначення розгляду справи не містить і ніколи не містив. Тобто, фактично дані твердження сторони заявника свідчать про те, що йому було відомо про факт наявності відносно нього справи, проте, своїм правом, визначеним цивільно-процесуальним законодавством, в тому числі, на подання відзивів та заперечень, він не скористався.
З урахуванням вимог закону, підстав вважати, що ОСОБА_1 є особою, яка належним чином повідомлена про розгляд справи, немає, оскільки дані твердження спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, тобто, докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Скасування заочного рішення можливе за наявності обставин: поважні причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити суд; наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення.
Поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини (наприклад, неотримання судової повістки про виклик до суду), що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання. Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них заочне рішення скасуванню не підлягає.
Тобто, підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ним були вжито усі можливі та передбачені процесуальним законодавством заходи щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду даної цивільної справи по суті і перешкоди для заочного розгляду справи були відсутні. Всі доводи заявника щодо безпідставності позовних вимог ґрунтуються виключно на переоцінці доказів та припущеннях, не повідомлено суду істотних обставин, які мають значення для вірного вирішення справи. Тобто, фактично заява про перегляд заочного рішення зводиться до того, що заявник зі змістом рішення не згодний, а тому всі посилання в заяві, судом не беруться до уваги, як підставу для задоволення заяви про перегляд заочного рішення. Встановлення факту правильного чи неправильного застосування судом першої інстанції матеріальних чи процесуальних норм при вирішенні справи належить до компетенції судів апеляційної інстанції.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, а також те, що всі посилання в заяві про скасування заочного рішення фактично зводяться до незгоди з рішенням суду, до переоцінки доказів, які були досліджені судом, суддя вважає, що заяву про перегляд заочного рішення від 31 жовтня 2024 року слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.280, 288, Цивільно-процесуального кодексу України, суддя -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2024 року по цивільній справі за позовом Нікопольської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів - залишити без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал