Справа № 209/6845/24
Провадження № 2-к/209/2/24
04 грудня 2024 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Лобарчук О.О.
за участі секретаря Золотих Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Кам'янське Дніпропетровської області клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Богдан Герус про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення іноземного суду,
В провадженні Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області 17 вересня 2024 року надійшло клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Адвокатського бюро «Богдана Геруса» про визнання та надання дозволу на виконання в Україні рішення іноземного суду.
Клопотання обґрунтовується тим, що в провадженні Окружного суду у Вроцлаві перебувало кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого § 1 ст. 148 Кримінального кодексу, §1 ст. 157 Кримінального кодексу, §2 ст. 157 Кримінального кодексу. Відносно ОСОБА_2 судом було ухвалено вирок від 27 січня 2020 року. Не погоджуючись із вказаним вироком були подані апеляційні скарги, прокурором, обвинуваченим та субсидіарним прокурором. Згідно вироку від 30 червня 2020 року, Апеляційним судом у Вроцлаві змінено вирок щодо ОСОБА_2 , зокрема: розділ II змінено, де вказано, що відповідно до ст. 46§ 1 Кримінального кодексу зобов'язує ОСОБА_2 Виплатити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 8000 злотих кожному з нарахуванням відсотків з 21.10.2019 як відшкодування заподіяної шкоди. Законним представником неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є їх мати ОСОБА_1 , що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2 . Вказаний вирок набрав законної сили 30 червня 2020 року. Однак, на даний час боржник ОСОБА_7 проживає на території України, так як є громадянином України. Боржник ОСОБА_7 добровільно виконувати вирок не бажає, чим порушує права ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на розпорядження визначеними вироком суму коштів. Враховуючи викладене, вважає, що наявні законні підстави для задоволення клопотання про надання дозволу на примусове виконання вироку № II АКа 144/20 від 30 червня 2020 року, що ухвалений Апеляційним судом у Вроцлаві.
Заявниця ОСОБА_1 та її представник - адвокат Б. Герус будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, в судове засідання не з'явились, але надали до суду заяву, в якій просять суд розгляд клопотання проводити за їх відсутності, на задоволенні якого наполягають.
Боржник ОСОБА_8 про час та місце розгляду клопотання був повідомлений належним чином, у наданий судом строк заперечень проти клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не надав.
Суд, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, приходить до наступного.
Відповідно до ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких видана Верховною Радою України, є частиною національного Законодавства України.
Відповідно до ст.81 Закону України «Про міжнародне приватне право», в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.
Згідно статті 52 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, ратифікованої із затвердженням Законом № 240/94-ВР від 10 листопада 1994 року, винесені установами юстиції кожної з Договірних Сторін, що вступили в закону силу рішення, що не вимагають за своїм характером виконання, визнаються на територіях інших Договірних Сторін без спеціального провадження за умови якщо: а) установи юстиції запитуваної Договірної Сторони не винесли раніше по цій справі рішення, що вступило в закону силу; б) справа відповідно до цієї Конвенції, а у випадку, не передбачених нею, відповідно до законодавства Договірної Сторони, на території якої рішення повинне бути визнане, не відноситься до виняткової компетенції установ юстиції цієї Договірної Сторони.
Судом встановлено, що 27 січня 2020 року Окружним судом у Вроцлаві ухвалено вирок відносно ОСОБА_2 щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого § 1 ст. 148 Кримінального кодексу, §1 ст. 157 Кримінального кодексу, §2 ст. 157 Кримінального кодексу.
Згідно вироку від 30 червня 2020 року, Апеляційним судом у Вроцлаві змінено вирок щодо ОСОБА_2 , зокрема: розділ II змінено, де вказано, що відповідно до ст. 46§ 1 Кримінального кодексу зобов'язує ОСОБА_2 Виплатити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 8000 злотих кожному з нарахуванням відсотків з 21.10.2019 як відшкодування заподіяної шкоди. Вирок набрав законної сили 30 червня 2020 року.
Відповідно до ч.1 ст.462 ЦПК України, рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції, яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Згідно ст.463 ЦПК України, рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.
Відповідно до ч.1 ст.464 ЦПК України, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.
Порядок визнання та примусового виконання в Україні судових рішень (в тому числі, ухвалених судами Республіка Польща) на теперішній час врегульовано нормами Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах (Мінськ, 22.01.1993 року), Закону України «Про міжнародне приватне право»,Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ), Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54, зареєстрована в МЮУ 02.07.2008 року за № 573/15264.
Згідно зі ст.51 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, кожна з Договірних Сторін на умовах, передбачених цією Конвенцією, визнає і виконує винесені на території інших Договірних Сторін рішення установ юстиції по цивільних і сімейних справах, включаючи затверджені судом мирові угоди по таких справах і нотаріальні акти у відношенні грошових зобов'язань.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.53 Конвенції «Про правову допомогу та правові відносини в цивільних, сімейних та кримінальних справах» від 22 січня 1993 року, клопотання про дозвіл примусового виконання рішення подається в компетентний суд Договірної Сторони, де рішення підлягає виконанню. Воно може бути подано й у суд, що виніс рішення в справі в першій інстанції. Цей суд направляє клопотання судові, компетентному винести рішення по клопотанню. До клопотання про дозвіл примусового виконання рішення додаються: а) рішення або його засвідчена копія, а також офіційний документ про те, що рішення набуло законної сили і підлягає виконанню або про те, що воно підлягає виконанню до набуття законної сили, якщо це не випливає із самого рішення; б) документ, з якого випливає, що сторона, проти якої було винесене рішення, що не прийняла участі в процесі, була в належному порядку і вчасно викликана в суд, а у випадку її процесуальної недієздатності була належним чином представлена; в) документ, що підтверджує часткове виконання рішення на момент його пересилання; г) документ, що підтверджує угоду сторін, по справах договірної підсудності.
Зазначені норми також узгоджуються із положеннями ч.3 ст.466 Цивільного процесуального кодексу України.
Усі документи, які необхідні для долучення до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, заявником додані до матеріалів справи.
Як роз'яснено у п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» роз'яснено, що клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни. Відповідно до міжнародних договорів України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про визнання й виконання рішення іноземного суду у випадках, коли: згідно із законодавством Договірної Сторони, на території якої постановлено рішення, воно не набрало законної сили, за винятком випадків, коли рішення підлягає виконанню до набрання законної сили; відповідач не брав участі у процесі внаслідок того, що йому або його уповноваженому не було своєчасно і належним чином вручено виклик у суд; у справі між тими самими сторонами, про той же предмет і з тих самих підстав на території Договірної Сторони, де має бути визнано й виконано рішення, вже було постановлено рішення, що набрало законної сили, або установою цієї Договірної Сторони раніше було порушено провадження, або ж є визнане рішення суду третьої держави; згідно з положеннями даного міжнародного договору, а в не передбачених ним випадках згідно із законодавством Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнано й виконано, справа належить до виключної компетенції її установи, спір вирішено не компетентним судом; відсутній документ, що підтверджує угоду сторін у справі про договірну підсудність; закінчився строк давності примусового виконання, передбачений законодавством Договірної Сторони, суд якої виконує доручення. У зазначених випадках, згідно з Київською Угодою, суд відмовляє у визнанні та виконанні й арбітражного рішення.
Оскільки вирок неможливо виконати у добровільному порядку, він підлягає виконанню у примусовому. При цьому, судом враховується те, що будь-яких недоліків щодо форми та змісту клопотання судом не виявлено, підстав для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не встановлено та строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання, що дає суду підстави вважати, що клопотання обґрунтоване.
З урахуванням викладеного та на підставі наданих у справі доказів, суд вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню.
Враховуючи та керуючись ст.ст. 260, 261, 354, 462, 463, 464, 466, 467 Цивільного процесуального кодексу України,суд,
Клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Богдан Герус про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення іноземного суду- задовольнити.
Визнати та надати дозвіл на примусове виконання на території України рішення - вироку № II АКа 144/20 від 30 червня 2020 року, що ухвалений Апеляційним судом у Вроцлаві, а саме щодо стягнення з ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 8000 (вісім тисяч) злотих кожному, що в гривневому еквіваленті відповідно до курсу валют, встановленого НБУ, станом на 19 серпня 2024 становить 169 614 (сто шістдесят дев'ять тисяч шістсот чотирнадцять) гривень 40 копійокяк відшкодування шкоди.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя О.О. Лобарчук