Єдиний унікальний номер справи № 357/2550/24
Провадження №22-ц/824/16788/2024
29 листопада 2024 року Київськийапеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 серпня 2024 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди в порядку регресу,
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.08.2024 року позов задоволено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, 10.09.2024 року відповідач направив апеляційну скаргу засобами поштового зв'язку, в якій просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21.10.2024 року направлена апеляційна скарга була залишена без руху у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення та відсутністю клопотання про поновлення цього строку, апелянту був наданий строк для усунення виявлених в ній недоліків, протягом якого апелянту необхідно надати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску вказаного строку, роз'яснено, що у випадку неусунення у встановлений термін виявлених судом недоліків, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження. Крім того, вказаною ухвалою апеляційного суду апелянту надано строк для надання документів, що підтверджують сплату судового збору.
Відповідно до ч.1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Приписами ч. 2 ст. 354 ЦПК України визначено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого рішення суду.
На виконання вимог ухвали апеляційного суду 25.11.2024 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому він просить поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення від 05.08.2024 року, оскільки повний текст рішення ним було отримано 30.08.2024 року. При цьому в апеляційній скарзі відповідач вказував про отримання ним повного рішення суду 02.09.2024 року.
Наведені у клопотанні відповідачем посилання щодо часу отримання ним копії судового рішення апеляційний суд не може врахувати, оскільки зазначені обставини не підтверджуються матеріалами справи. Із наданої апелянтом копії супровідного листа, який також є у справі, вбачається, що копія оскаржуваного рішення судом направлена апелянту 08.08.2024 року (а.с.103). Крім того, апелянт не зазначив, через які засоби зв'язку було отримано ним судове рішення.
Отже зважаючи на те, що повний текст рішення складено 07.08.2024 року, апеляційну скаргу було направлено до апеляційного суду 10.09.2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження понад 30 днів з моменту складення судового рішення.
Крім того, у клопотанні про поновлення строку відповідачем не зазначено будь-які інші обставини, які об'єктивно перешкоджали йому у поданні апеляційної скарги у визначений законом строк.
Оскільки наведені у клопотанні причини пропуску строку апелянт не підтвердив належними доказами, а будь-яких інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження апелянтом у клопотанні про поновлення строку не наведено, то за таких умов, колегія суддів вважає, що вимоги ухвали Київського апеляційного суду виконані не були.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд не знаходить підстав для поновлення пропущеного апелянтом строку на апеляційне оскарження судового рішення та вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою.
Зазначені доводи апелянта не обумовлюють поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та можуть призвести до порушення прав іншої сторони, викликати сумнів в об'єктивності суду, а посилання апелянта на гарантоване право на апеляційне оскарження без дотримання процедури саме по собі не може слугувати підставою для поновлення строку (справа «Устименко проти України» (Case of Ustimenko v. Ukraine) (Заява № 32053/13).
Крім того, апеляційна скарга відповідача була залишена без руху також у зв'язку з ненаданням доказів про сплату судового збору за подання апеляційної скарги. Однак, апелянт не виконав вимоги ухвали апеляційного суду від 21.10.2024 року та не надав доказів сплати судового збору.
Рішенням від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 року у справі «Мушта проти України» зазначено: «право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення». Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
Суд зобов'язаний прийняти і розглянути апеляційну скарги на судове рішення лише за умови дотримання скаржником вимог чинного цивільного процесуального законодавства щодо строків на апеляційне оскарження та за умови відповідності апеляційної скарги формі та змісту, як того вимагає ЦПК України. Наявність лише самої по собі апеляційної скарги не є безумовною підставою для її прийняття та відкриття апеляційного провадження.
Згідно із ч. 4 ст. 357 ЦПК України, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження в порядку, встановленому ст.358 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги, що апеляційна скарга надійшла поза межами строку на апеляційне оскарження, апелянт у клопотанні не навів поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а також не надав документ на підтвердження сплати судового збору за подання апеляційної скарги, суд відповідно до ч. 1 ст. 358 ЦПК України відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст.ст. 357, 358 ЦПК України,
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 серпня 2024 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя: С.О. Журба
Судді Т.О. Писана
К.П. Приходько