Справа №760/28100/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/7470/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
26 листопада 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 06 листопада 2024 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Велика Михайлівка, Великомихайлівського району, Одеської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваної ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 06 листопада 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_9 , погоджене прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 , подане в рамках кримінального провадження № 22023101110000650, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.08.2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 305, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 305, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Застосовано до підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
Визначено строк тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рахувати з дня її фактичного затримання, тобто з 05 листопада 2024 року з 09 год 20 хв.
Визначено, що строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , закінчується о 09 год. 20 хв. 03.01.2025 року.
Контроль за виконанням ухвали покладено на прокурора в кримінальному провадженні.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 06.11.2024 року та ухвалити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , міру запобіжного заходу, не пов'язану з триманням під вартою та з можливістю визначення застави.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Вказує, що відповідно до положення ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Скаржник вважає, що всупереч вищевказаних статей у судовому засіданні прокурор не довів те, що застосування альтернативного запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_7 , в тому числі домашнього арешту чи внесення застави, не достатні та є ризиковими, а тому захист вважає, що суддя першої інстанції безпідставно задовольнила клопотання прокурора щодо застосування найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Натомість захистом, під час розгляду даного клопотання, було доведено, що ризики на які посилався прокурор, не підтвердились доказами.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що позиція прокурора під час розгляду клопотання про застосування підозрюваній міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою ґрунтувалася тільки на припущеннях. Прокурор в судовому засіданні посилався виключно на тяжкість злочину і звертав увагу на події, до яких начебто причетна ОСОБА_7 , вказуючи на них, як на підставу, достатню для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Апелянт зазначає, що в оскаржуваній ухвалі не відображаються докази прокурора, що підтверджують необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки позиція прокурора є лише припущенням, яке не підтверджує існування ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України.
Враховуючи, що ОСОБА_7 раніше не судима, до кримінальної відповідальності не притягувалася, отримала необґрунтовану підозру по справі, де відсутні докази, які підтверджують наявність ризиків, адвокат вважає, що утримання ОСОБА_7 під вартою наразі є неприпустимим, а рішення суду є необґрунтованим, з урахуванням того, що жоден ризик, передбачений ст. 177 КПК України, прокурором не доведений і докази слідчому судді не були надані.
Зокрема, захист просить врахувати упереджене ставлення до підозрюваної зі сторони судді першої інстанції, яка порушила її права та позбавила підозрювану права на належний захист, оскільки навіть повний текст ухвали не був оголошений 08.11.2024 року о 16 год. 45 хв. при тому, що в цей день робочий час закінчується о 15 год. 45 хв.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи підозрюваної ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_6 , які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити з наведених у ній підстав, пояснення прокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів провадження, слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023101110000650, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.08.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 305, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 305, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України.
05.11.2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було затримано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України, а саме: якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочини, передбачені ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 255 КК України.
05.11.2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 255 КК України.
05.11.2024 року старший слідчий слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області старший лейтенант юстиції ОСОБА_9 за погодженням з прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва з клопотанням, яке подане в рамках кримінального провадження № 22023101110000650, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.08.2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 305, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 305, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_10 , в порушення встановлених законодавством України суспільних відносин у сфері охорони здоров'я населення, Закону України «Про обіг наркотичних засобів і психотропних речовин, прекурсорів та їх аналогів» № 863-Х11 від 08.07.1999, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а так само зловживання ними» від 15.02.1995, Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012, постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» №770 від 06.05.2001, вимог Конвенції Організації Об'єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, ратифікованої Постановою Верховної Ради України N 1000-XII від 25.04.1991, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці та у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше грудня 2023 року, не бажаючи займатися суспільно-корисною працею, проте маючи на меті протиправне особисте збагачення шляхом вчинення кримінальних правопорушень, усвідомлюючи, що з ОСОБА_11 не вдасться реалізувати злочинні дії, направлені на масштабування злочинної діяльності, пов'язаної з систематичним отриманням посилок з наркотичними та психотропними речовинами, їх фасуванням та збутом, вирішив утворити та очолити стійке ієрархічне злочинне об'єднання - злочинну організацію, діяльність якої буде направлена на систематичне вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів.
При цьому метою її існування визначив здійснення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, а саме здійснення контрабанди особливо небезпечних наркотичних засобів, тобто їх переміщенні через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю, як на територію України, так і за її межі, та незаконного придбання, зберігання, з метою збуту та збут на території України наркотичних засобів, обіг яких заборонено на території України - «канабісу» та «кокаїну», особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено - МДМА, PVP, 4-ММС, лізергід (ЛСД, ЛСД-25) та плодових тіл грибів, що містять псилоцин, психотропних речовин обіг яких обмежено - «амфетамін» та «метамфітамін» та інших.
При цьому, ОСОБА_10 розробив план злочинної діяльності як для себе, так і для членів злочинної організації, який полягав у залученні до зазначеної протиправної діяльності інших осіб, з метою отримання значного злочинного доходу, розподіл між учасниками злочинної групи функцій та ролей, з метою забезпечення контрабандного переміщення через митний кордон України та реалізації на території України найбільшої кількості наркотичних засобів та психотропних речовин, а також розподілу доходу, здобутого злочинним шляхом між учасниками організації.
Водночас, ОСОБА_10 розуміючи, що вказана діяльність є протиправною, має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлена тяжкими наслідками не лише для здоров'я конкретної особи, а й для здоров'я населення в цілому, усвідомлюючи, що самостійно реалізувати свій злочинний умисел він не зможе, оскільки така протиправна діяльність потребує чітких та узгоджених дій, для досягнення максимального злочинного результату та уникнення викриття правоохоронними органами в невстановлений досудовим розслідуванням час, але починаючи з грудня 2023 року та у різні періоди часу, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та спосіб, вирішив залучити до складу злочинної організації осіб, з якими підтримував тісні, довірливі відносини, а саме: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_10 , яким довів до відома план щодо створення злочинної організації, визначивши для себе функцію керівника організації, а ОСОБА_11 функцію співорганізатора, а ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_10 функцію учасників злочинної організації, а саме виконавців злочинів, відповідальних за підбір та залучення нових учасників злочинної організації для отримання посилок з наркотичними засобами та психотропних речовин, їх фасуванням та збутом.
Так, згідно розподілених ОСОБА_10 функцій та ролей ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_7 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 та ОСОБА_23 , була відведена роль учасників злочинної організації та кожному з них роз'яснена суть відведеної їм ролі, а також обсяг необхідних для виконання функцій, а саме: ОСОБА_11 відведено роль співорганізатора, а ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_7 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 та ОСОБА_23 , відведено ролі безпосередніх виконавців злочинів у складі даної злочинної організації.
Таким чином, вказані особи попередньо, умисно і добровільно, усвідомлюючи наслідки своїх протиправних дій, зорганізувалися у внутрішньо і зовнішньо стійке злочинне угрупування, метою діяльності якого було вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, дотримуючись при цьому єдиного злочинного план, попередньо розробленого ОСОБА_10 , відомого кожному учаснику, з розподілом їх функцій, спрямованих на реалізацію цього плану, підкорюючись під час злочинної діяльності в ієрархічному порядку ОСОБА_10 , під час вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.
Вказану діяльність учасники злочинної організації планували та проводили поетапно, при цьому всі їх дії були скеровані для досягнення єдиного злочинного результату, який виражався у вчинені кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, з корисливих мотивів.
На кожному етапі вчинення злочинів, кожен з учасників злочинної організації мав виконувати свою роль, шляхом здійснення, вчинення певних дій.
Водночас, всі учасники злочинної організації, а саме: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_7 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 та ОСОБА_23 були достовірно обізнані про вид вчинення злочинів та їх кримінальну караність, при цьому кожен із учасників мав реальну можливість добровільної відмови від вчинення злочинів та участі у злочинній організації на будь-якому етапі її функціонування.
ОСОБА_7 , будучи активним учасником створеної ОСОБА_10 злочинної організації, виконуючи роль виконавця, згідно розподілених функцій, здійснювала незаконне придбання, зберігання, з метою збуту та збут на території України особливо небезпечних психотропних речовин.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у прийнятті участі у злочинній організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України.
В свою чергу, ОСОБА_7 , діючи в складі злочинної організації, усвідомлюючи протиправну діяльність вказаної організації, водночас бажаючи систематично отримувати власну матеріальну вигоду від незаконного придбання, зберігання, перевезення та збут на території України наркотичних засобів та психотропних речовин, погодилась виконувати роль виконавця, з покладенням на неї відповідних функції у складі злочинної організації.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше ніж 30.05.2024 року, ОСОБА_7 яка діяла як виконавець у складі злочинної організації, на виконання вказівки ОСОБА_11 перебуваючи на території м. Київ, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб придбала особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - «PVP», якe зберігала у невстановленому місці з метою подальшого збуту.
У подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше ніж 30.05.2024 року, ОСОБА_7 яка діяла як виконавець у складі злочинної організації, перебуваючи на території м. Київ, з метою реалізації спільного злочинного умислу, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб домовилася з невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка перебуває на території м. Львів про збут особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - «PVP», за грошову винагороду.
Крім того, ОСОБА_7 попередньо домовився з невстановленою досудовим розслідуванням особа, яка перебуває м. Львів про те, що збут психотропних речовин буде здійснюватися шляхом використання можливостей поштового оператора ТОВ «Нова Пошта».
Разом з тим, встановлено, що невстановлена досудовим розслідуванням особа, яка перебуває м. Львів за вказівкою ОСОБА_7 , надала останній всі необхідні дані для оформлення поштового відправлення та зазначила, адресу доставки: м. Львів, поштомат ТОВ «Нова Пошта» № 45702.
У подальшому, ОСОБА_7 ,перебуваючи на території м. Київ, з метою реалізації спільного злочинного умислу, згідно попередньо розробленого плану, відомого всім учасникам, з метою конспірації своєї участі у вчинені злочину, здійснила упакування особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - «PVP» в поліетиленовий пакет з-під корму для котів, який помістила у картонну коробку коричневого кольору, а також через можливості оператора ТОВ «Нова Пошта» сформувала поштове відправлення надавши йому трек-номер № 20450934101635.
Надалі, 30.05.2024 ОСОБА_7 , яка діяла як виконавець у складі злочинної організації, прибула до відділення ТОВ «Нова Пошта» за адресою: м. Київ, відділення № 147 та віддала поштове відправлення № 20450934101635 оператору, з метою відправки.
В подальшому, цього ж дня, а саме в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій - огляду і виїмки кореспонденції було виявлено міжнародне поштове відправлення № 20450934101635, всередині якого серед іншого виявлено поліетиленовий пакет з-під корму для котів, в середині якого містилась кристалічна речовина білого кольору, з різким хімічним запахом загальною вагою 1011,5 г, з яких надалі було відібрано зразки речовин, які пересилались.
Відповідно до висновку експерта ІСТЕ СБУ від 19.07.2024 № 201/8 у складі кристалічної речовини помаранчевого кольору виявлено особливо небезпечну психотропну речовину - обіг якої заборонено - «PVP», загальною вагою - 3,322 г., яка згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, віднесена до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено (Список №2 Таблиці І).
Відповідно до Таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000 (зі змінами та доповненнями), великий розмір особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - «PVP» становить від 1,5 до 15,0 г.
Так, 30.05.2024 ОСОБА_24 відправила поштове відправлення № 20450934101635, на адресу попередньо зазначену невстановленою досудовим розслідуванням особою на адресу: м. Львів, поштомат ТОВ «Нова Пошта» № 45702, тим самим остання довела до кінця злочинний умисел, скерований на незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту та збут психотропної речовини, обіг якої заборонено - «PVP», у складі злочинної організації.
Також, встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше ніж 01.06.2024 року, ОСОБА_7 , яка діяла як виконавець у складі злочинної організації, на виконання вказівки ОСОБА_11 , перебуваючи на території м. Київ, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб придбала особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - «PVP», яку зберігала у невстановленому місці з метою подальшого збуту.
У подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше ніж 01.06.2024 року, ОСОБА_7 , яка діяла як виконавець у складі злочинної організації, перебуваючи на території м. Київ, з метою реалізації спільного злочинного умислу, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб домовилася з невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка перебуває на території м. Харків про збут особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - «PVP», за грошову винагороду.
Крім того, ОСОБА_7 попередньо домовилася з невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка перебуває на території м. Харків про те, що збут вказаної психотропної речовини буде здійснюватися шляхом використання можливостей поштового оператора ТОВ «Нова Пошта».
Разом з тим, встановлено, що невстановлена досудовим розслідуванням особа, яка перебуває на території м. Харків за вказівкою ОСОБА_7 , надала останній всі необхідні дані для оформлення поштового відправлення та зазначила, адресу доставки: м. Харків, поштомат ТОВ «Нова Пошта» № 6175.
У подальшому, ОСОБА_7 перебуваючи на території м. Київ, з метою реалізації спільного злочинного умислу, згідно попередньо розробленого плану відомого всім учасникам, з метою конспірації своєї участі у вчинені злочину, здійснила упакування особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - «PVP» в прозорий поліетиленовий пакет, який помістила у середину шкіряного черевика, який в подальшому помістила до картонної коробки, а також через можливості оператора ТОВ «Нова Пошта» сформувала поштове відправлення надавши йому трек-номер № 20450935513655.
Надалі, 01.06.2024 ОСОБА_7 яка діяла як виконавець у складі злочинної організації, прибула до відділення ТОВ «Нова Пошта» за адресою: м. Київ, відділення № 374 та віддала поштове відправлення № 20450935513655 оператору, з метою відправки.
В подальшому, цього ж дня, а саме в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій - огляду і виїмки кореспонденції було виявлено міжнародне поштове відправлення № 20450935513655, в середині якого серед іншого виявлено поліетиленовий пакет з-під корму для котів, в середині якого містилась кристалічна речовина білого кольору, з різким хімічним запахом загальною вагою 307,8 г., з яких надалі було відібрано зразки речовин, які пересилались.
Відповідно до висновку експерта ІСТЕ СБУ від 19.07.2024 № 201/8 у складі кристалічної речовини помаранчевого кольору виявлено особливо небезпечну психотропну речовину - обіг якої заборонено - «PVP», загальною вагою - 5, 036 г., яка згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, віднесена до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено (Список №2 Таблиці І).
Відповідно до Таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000 (зі змінами та доповненнями), великий розмір особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - «PVP» становить від 1,5 до 15,0 г.
Так, 01.06.2024 ОСОБА_24 відправила поштове відправлення №20450935513655, на адресу попередньо зазначену невстановленою досудовим розслідуванням особою на адресу: м. Харків, поштомат ТОВ «Нова Пошта» № 6175, тим самим остання довела до кінця злочинний умисел, скерований на незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту та збут психотропної речовини, обіг якої заборонено - «PVP», у складі злочинної організації.
Крім того, встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше ніж 03.08.2024 року, ОСОБА_7 , яка діяла як виконавець у складі злочинної організації, на виконання вказівки ОСОБА_11 ,перебуваючи на території м. Київ, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб придбала особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - «канабіс», який зберігала у невстановленому місці з метою подальшого збуту.
У подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше ніж 03.08.2024 року, ОСОБА_7 , яка діяла як виконавець у складі злочинної організації, перебуваючи на території м. Київ, з метою реалізації спільного злочинного умислу, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб домовилася з невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка перебуває на території м. Одеса про збут особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - «канабісу», загальною вагою 5, 755 г., за грошову винагороду.
Крім того, ОСОБА_7 попередньо домовилася з невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка перебуває на території м. Одеса про те, що збут вказаної психотропної речовини буде здійснюватися шляхом використання можливостей поштового оператора ТОВ «Нова Пошта».
Разом з тим, встановлено, що невстановлена досудовим розслідуванням особа, яка перебуває на території м. Одеса за вказівкою ОСОБА_7 , надала останній всі необхідні дані для оформлення поштового відправлення та зазначила адресу доставки: м. Одеса, відділення ТОВ «Нова Пошта» № 14.
У подальшому, ОСОБА_7 перебуваючи на території м. Київ, з метою реалізації спільного злочинного умислу, згідно попередньо розробленого плану, відомого всім учасникам, з метою конспірації своєї участі у вчинені злочину, здійснила упакування особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - «канабісу» в пластикову коробку з-під компакт-диску, який помістила у картонну коробку коричневого кольору, а також через можливості оператора ТОВ «Нова Пошта» сформувала поштове відправлення надавши йому трек-номер № 59001196705172.
Надалі, 03.08.2024 ОСОБА_7 яка діяла як виконавець у складі злочинної організації, прибула до відділення ТОВ «Нова Пошта» за адресою: м. Київ, відділення № 374 та віддала поштове відправлення № 59001196705172 оператору, з метою відправки.
В подальшому, цього ж дня, а саме в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій - огляду і виїмки кореспонденції було виявлено міжнародне поштове відправлення № 59001196705172, в середині якого серед іншого виявлено пластикову коробку з-під компакт-диску, в середині якого містилась речовина рослинного походження, з різким запахом, темно-зеленого кольору, загальною вагою 5, 577 г., з яких надалі було відібрано зразки речовин, які пересилались.
Відповідно до висновку експерта ІСТЕ СБУ від 15.08.2024 № 237/8 у складі речовина рослинного походження, темно-зеленого кольору виявлено - «канабіс», загальною масою в перерахунку на суху речовину - 1, 358 г., який згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, віднесений до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено (Список №1 Таблиці І).
Відповідно до Таблиці 1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000 (зі змінами та доповненнями), невеликий розмір особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу становить до 5 г.
Так, 03.08.2024 ОСОБА_24 відправила поштове відправлення № 59001196705172, на адресу попередньо зазначену невстановленою досудовим розслідуванням особою на адресу: м. Одеса, відділення ТОВ «Нова Пошта» № 14, тим самим остання довела до кінця злочинний умисел, скерований на незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту та збут наркотичного засобу, обіг якого заборонено - «канабісу», у складі злочинної організації.
Таким чином, ОСОБА_7 , підозрюється у вчиненні незаконного придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконному збуті психотропних речовин у великому розмірі, наркотичних засобів, вчиненого повторно у складі злочинної організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, на думку слідчого, повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.
У клопотанні слідчий зазначив, що підставою застосування відносно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому за погодженням з прокурором звернутися з клопотанням до суду про обрання запобіжного заходу у зв'язку з тим, що підозрювана може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи викладене, а також те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий просив застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 06 листопада 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_9 , погоджене прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 , подане в рамках кримінального провадження № 22023101110000650, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.08.2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 305, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 305, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Застосовано до підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
Визначено строк тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рахувати з дня її фактичного затримання, тобто з 05 листопада 2024 року з 09 год 20 хв.
Визначено, що строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , закінчується о 09 год. 20 хв. 03.01.2025 року.
Контроль за виконанням ухвали покладено на прокурора в кримінальному провадженні.
Колегія суддів погоджується з вищенаведеними висновками слідчого судді, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_7 , як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України.
Слідчим суддею встановлено, що обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України підтверджується долученими до матеріалами клопотання доказами, а саме: рапортом про виявлення кримінального правопорушення від 09.08.2023 року (а.с.40), постановою про умовну ідентифікацію осіб від 04.11.2024 р. (а.с.51-53), відповіддю щодо виконання доручення №14/3/1-13714 від 12.09.2024 (а.с.55-59), протоколом допиту свідка ОСОБА_25 від 26.01.2024 р. (а.с.60-61), протоколом огляду предмету від 14.05.2024 р. (а.с.62-75), протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 22.03.2024 р. (а.с.76-88), протоколом допиту свідка ОСОБА_26 від 01.02.2024 р. (а.с.89-90), протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.02.2024 р. (а.с.90-91), протоколом за результатами негласного розшукового заходу від 26.02.2024 р. а.с. 91-93, протоколом огляду виїмки кореспонденції від 01.06.2024 р. з фототаблицями (а.с.93-95), висновком експерта №201/8 від 19.07.2024 р. (а.с.96-100), копією ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 21.10.2024 р. (а.с.101-103), протоколом обшуку від 05.11.2024 р. (а.с.104-111), протоколом затримання підозрюваної від 05.11.2024 р. (а.с.112-119), повідомленням про підозру ОСОБА_7 від 05.11.2024 р. (а.с.120-140) та іншими матеріалами клопотання в їх сукупності.
Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваною кримінальних правопорушень доведена у клопотанні та сумнівів не викликає.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують та правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази, у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України.
Також, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається слідчий у клопотанні, доведені, з огляду на додані до клопотання докази.
На переконання колегії суддів, з урахуванням наявних у справі матеріалів, вищевказані висновки слідчого судді є правильними.
Зокрема, оцінюючи доведеність наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду), слідчий суддя виходив із того, що з моменту повідомлення ОСОБА_7 про підозру пройшов незначний проміжок часу, вона підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до дванадцяти років з конфіскацією майна, а тому з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення може переховуватися від слідства та суду.
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів (речових доказів), які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення), то слідчим суддею зазначено про те, що перебуваючи на волі ОСОБА_7 може знищити, сховати та спотворити речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки досудове розслідування ще триває, встановлюються обставини вчинення кримінального правопорушення.
Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні), обгрунтовується встановленою КПК України процедурою отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України (перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином) слідчий суддя обгрунтував з посиланням на те, що підозрювана ОСОБА_7 є лише складовою частиною добре налагодженої злочинної мережі виготовлення, збуту наркотичних засобів, тому,будучи усвідомленою про наявні місця виготовлення, зберігання, збуту, перебуваючи на свободі остання може перешкоджати органу досудового розслідування встановлювати інших можливих співучасників, зокрема організаторів злочинної діяльності.
Як зазначив слідчий суддя, наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (вчинення іншого кримінального правопорушення), обґрунтовується тим, що ОСОБА_7 , враховуючи характер інкримінованих їй кримінальних правопорушень, може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки обставини вчинення кримінальних правопорушень свідчать про матеріальну вигоду від протиправної діяльності.
Ґрунтуючись на зазначеному, слідчий суддя прийшов до правильного висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність яких встановлена в ході розгляду клопотання органу досудового розслідування, та забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків.
Отже, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини, визначені п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, обґрунтованість підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи.
З урахуванням наведеного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваної ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваною процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні.
Слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваної, які вказують на можливість останньої вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваної, тяжкістю інкримінованого їй кримінального правопорушення та його наслідками, є обґрунтованим, а тому підстав для відмови у задоволенні клопотання слідчого та застосування щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів не вбачає.
Наявність обставин, які б давали підстави вважати про достатність застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 , ніж тримання під вартою, колегією суддів під час перегляду оскаржуваної ухвали не встановлено.
На переконання колегії суддів, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, співрозмірним із тяжкістю інкримінованих підозрюваній кримінальних правопорушень, у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 та запобігти встановленим в ході апеляційного розгляду ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, слідчий суддя врахував положення п. 4, п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, відповідно до яких слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 255 - 255-3 Кримінального кодексу України та щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
З огляду на викладене, враховуючи характер та обставини вчинення кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_7 , слідчий суддя обґрунтовано не визначив підозрюваній розмір застави.
Оцінюючи можливість застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд апеляційної інстанції насамперед використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена ч. 1 ст. 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Колегія суддів зазначає, що ймовірно вчинені ОСОБА_7 кримінальні правопорушення, у яких вона підозрюється, мають високий ступінь суспільної небезпеки, за обставинами провадження встановлено наявність передбачених ч. 1 ст. 177 КПК ризиків, при цьому рішення суду за результатами розгляду питання щодо можливості застосування запобіжного заходу повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Як вбачається із матеріалів провадження, слідчий суддя, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу ОСОБА_7 , яка раніше не судима, має постійне місце проживання в м. Києві, до затримання працювала ФОП 2 групи.
Отже, сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу.
А тому, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про існування підстав для застосування до ОСОБА_7 , запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, який є винятковим запобіжним заходом.
На думку колегії суддів, слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані та долучені до нього матеріали свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих їй кримінальних правопорушень. Такий висновок слідчого судді ґрунтується на доданих слідчим до клопотання матеріалах. Останні містять дані, які вказують на причетність підозрюваної до вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень.
При цьому, слід зазначити, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Апеляційний суд враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої, затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій, доведеність її винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, оцінки належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Доводи апеляційної скарги про недоведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими судом матеріалами провадження.
У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Зважаючи на викладене, а також враховуючи дані про особу підозрюваної ОСОБА_7 в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки докази наявності достатніх стримуючих факторів, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні.
Посилання апелянта на те, що підозрювана раніше не судима, до кримінальної відповідальності не притягувалася, отримала необґрунтовану підозру по справі, де відсутні докази, які підтверджують наявність ризиків, не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_7 може вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України, та не є достатньою підставою для застосування щодо неї більш м'якого запобіжного заходу.
Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час апеляційного розгляду, не є безумовними підставами для скасування оскаржуваного рішення та висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 06 листопада 2024 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4