29 жовтня 2024 року місто Київ
справа № 761/43804/23
апеляційне провадження № 22-ц/824/13379/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Головачова Я.В.,
суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,
за участю секретаря судового засідання: Мазурок О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Фарби України", подану представником Мороз Світланою Сергіївною , на рішення Шевченківського районного суду міста Києва у складі судді Саадулаєва А.І. від 1 травня 2024 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Фарби України" до ОСОБА_2 про розірвання попереднього договору,
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2023 року ТОВ "ВКФ Фарби України" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання попереднього договору.
Позов обґрунтовано тим, що 25 червня 2014 року між ТОВ "ВКФ Фарби України" та ОСОБА_2 було укладено попередній договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іванчик І.І. 25 червня 2014 року за реєстровим № 1422. Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору сторони зобов'язались, в строки, встановлені даним договором, укласти в майбутньому договір купівлі-продажу відповідного до якого ТОВ "ВКФ Фарби України" зобов'язалося передати окрему квартиру, характеристики якої вказані в пункті 1.3. розділу 1 цього попереднього договору, в житловому будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 зобов'язався прийняти об'єкт та належним чином оплатити його вартість в обсязі згідно з розділом 2 попереднього договору.
Відповідно до визначених попереднім договором умов, основний договір мав бути укладений у строк до 30 червня 2015 року. Сторони встановили, що основний договір
укладається протягом п'яти календарних днів з моменту отримання ОСОБА_2 відповідного повідомлення від ТОВ "ВКФ Фарби України". В будь-якому випадку ТОВ "ВКФ Фарби України" повинне направити ОСОБА_2 вказане повідомлення протягом п'яти робочих днів після отримання ТОВ "ВКФ Фарби України" правовстановлюючих документів на об'єкт та надання Реєстраційною службою Головного управління юстиції у місті Києві документів, що є необхідними для належного укладення та оформлення основного договору.
У строк до 30 червня 2015 року основний договір між сторонами не укладено, до зазначеного строку жодна із сторін не направляла другій стороні пропозицію про його укладення.
9 листопада 2023 року позивач направив відповідачу письмове повідомлення про розірвання попереднього договору від 25 червня 2014 року. У зазначеному повідомленні, крім іншого, зазначалось про необхідність узгодження дати, часу та місця підписання додаткового договору щодо розірвання попереднього договору, оскільки умовами попереднього договору, як обов'язкову умову розірвання попереднього договору, визначено укладення та нотаріальне посвідчення додаткового договору про розірвання попереднього договору.
Проте, зазначене повідомлення не отримано відповідачем з незалежних від позивача причин та, відповідно, станом на дату звернення із даною позовною заявою, позивачем не отримано будь-якої відповіді від відповідача, підписання та нотаріальне посвідчення додаткового договору щодо розірвання попереднього договору, що є обов'язковою умовою для розірвання попереднього договору, сторонами не вчинено, що в подальшому може негативно вплинути на майнові права позивача.
Посилаючись на викладене, ТОВ "ВКФ Фарби України" просило суд розірвати попередній договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іванчик І.І. від 25 червня 2014 року за реєстровим № 1422, укладений між ТОВ "ВКФ Фарби України" та ОСОБА_2 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ "ВКФ Фарби України" понесені ним витрати по сплаті судового збору.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 1 травня 2024 року позов ТОВ "ВКФ Фарби України" залишено без задоволення.
Рішення мотивоване тим, що судом не встановлено факту порушення законних прав та інтересів позивача, що свідчить про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи
У поданій апеляційній скарзі представник ТОВ "ВКФ Фарби України" - Мороз С.С., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Скаржник зазначає, що оскаржуване судове рішення не містить мотивів для формування висновку про відсутність порушеного права та відмови у задоволенні вимоги про розірвання попереднього договору та фактично не містить оцінки стану правовідносин між сторонами в частині їх існування чи припинення, а тому спір між сторонами не вирішено.
Вказує, що ТОВ "ВКФ Фарби України" не отримувало від відповідача пропозиції про укладення основного договору, а також не вживало жодних дій, спрямованих на умисне ухилення від укладення основного договору, що свідчить про те, що зобов'язання сторін за попереднім договором та сам попередній договір є припиненим в силу вимог частини 3 статті 635 ЦК України.
Існування попереднього договору як такого, не свідчить про продовження існування зобов'язання сторін в контексті існування обов'язку щодо укладення основного договору, тобто обов'язку укласти основний договір або вжити будь-яких інших дій, спрямованих на його укладення, позивач не має внаслідок припинення договору в силу вимог закону.
Крім того, розірвання попереднього договору сприятиме й убезпеченню позивача від подальшого можливого ініціювання ОСОБА_2 позовних заяв про стягнення з ТОВ "ВКФ Фарби України" грошових коштів з урахуванням інфляційних витрат, пені, відсотків.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подано додаткові пояснення у справі в яких зазначено, що на замовлення позивача БТІ здійснено обміри квартири та видано технічний паспорт на ім'я ОСОБА_2 від 19 травня 2016 року. В результаті даних обмірів було змінено номер квартири на АДРЕСА_2 , а також складено дефектний акт від 19 травня 2017 року. З наведеного вбачається, що предмет попереднього договору фізично та фактично існує, а невиконання умов укладеного попереднього договору полягає лише в тому, що позивачем не введено будинок в експлуатацію.
Вказує, що хоча самим попереднім договором і не визначено обов'язку введення в експлуатацію будинку чи оформлення права власності, однак це визначено договором №28/05-Ф3/14 від 28 травня 2014 року про часткову участь у будівництві та передачу функцій замовника, який безпосередньо надав право позивачу на забудову житлового будинку та гуртожитку.
Крім того, розірвання попереднього договору призведе до значного порушення прав відповідача, оскільки коштів на повернення у позивача немає. А кошти, які підлягають поверненню не дадуть змогу придбати відповідачу подібне за своїми технічними характеристиками житло, тому таке розірвання попереднього договору призведе до залишення відповідача без коштів та квартири.
Позиція учасників справи, які з'явилися в судове засідання
Представник ТОВ "ВКФ Фарби України" - Мороз С.С. в суді апеляційної інстанції підтримала апеляційну скаргу з наведених в ній підставах та просила її задовольнити.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в судовому засідання заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом установлено, що 25 червня 2014 року між ТОВ "ВКФ Фарби України" та ОСОБА_2 було укладено попередній договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іванчик І.І. 25 червня 2014 року за реєстровим № 1422 (а.с.8-9).
Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору сторони зобов'язались, в строки, встановлені даним договором, укласти в майбутньому договір купівлі-продажу відповідного до якого ТОВ "ВКФ Фарби України" зобов'язалося передати окрему квартиру, характеристики якої вказані в пункті 1.3. розділу 1 цього попереднього договору, в житловому будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 зобов'язався прийняти об'єкт та належним чином оплатити його вартість в обсязі згідно з розділом 2 попереднього договору.
Пунктом 1.2. попереднього договору встановлено, що сторони зобов'язуються укласти основний договір в строк до 30 червня 2015 року. Сторони встановили, що основний договір укладається протягом п'яти календарних днів з моменту отримання ОСОБА_2 відповідного повідомлення від ТОВ "ВКФ Фарби України". В будь-якому випадку ТОВ "ВКФ Фарби України" повинне направити ОСОБА_2 вказане повідомлення протягом п'яти робочих днів після отримання ТОВ "ВКФ Фарби України" правовстановлюючих документів на об'єкт та надання Реєстраційною службою Головного управління юстиції у місті Києві документів, що є необхідними для належного укладення та оформлення основного договору.
Встановлено, що основний договір у строк до 30 червня 2015 року між сторонами не укладено.
Згідно з пунктом 2.1. попереднього договору сторони встановили, що при укладенні основного договору 100% ціна об'єкта (сума основного договору) буде, разом з ПДВ, складати 475 274 грн.
Підпунктом 2.3.1. пункту 2.1. попереднього договору визначено, що ОСОБА_2 зобов'язується сплатити забезпечувальну суму ТОВ "ВКФ Фарби України", що складає 70% - (45,45226 м.кв.) - 322 711 грн 05 коп., в тому числі ПДВ (20%) 53785 грн 17 коп. за вартістю 1 м.кв. 7 100 грн. не пізніше 1 липня 2014 року. Залишок складає 27% (19,47954 м.кв.), що становить 138 304 грн 73 коп., в тому числі ПДВ (20%) 23 050 грн 80 коп., щомісячно за фіксованою вартістю 1 м.кв. 7100 грн., останній платіж не пізніше 27 травня 2016 року та 3% (2,0082 м.кв.), що становить 14 258 грн 22 коп., в тому числі ПДВ (20%) складає 2 376 грн 37 коп., буде повністю сплачена ОСОБА_2 в день укладення основного договору.
Відповідно до пункту 5.4. попереднього договору, у разі невиконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань, які викладені в даному попередньому договорі, ТОВ "ВКФ Фарби України" має право розірвати даний попередній договір в односторонньому порядку з вини ОСОБА_2 . При цьому сума, що була фактично
сплачена ОСОБА_2 на рахунок ТОВ "ВКФ Фарби України" на виконання цього попереднього договору, повертається на банківський рахунок ОСОБА_2 , за винятком суми коштів у гривнях, що еквівалентна 5% від суми встановленої у підпункті 2.3.1. пункту 2.3. розділу 2 цього попереднього договору, які залишають у розпорядженні ТОВ "ВКФ Фарби України" в якості неустойки. ТОВ "ВКФ Фарби України" повідомляє ОСОБА_2 про розірвання договору шляхом направлення поштового повідомлення (цінним листом з описом вкладеного) на адресу ОСОБА_2 , що вказана в цьому попередньому договорі. Даний попередній договір є розірваним з дати направлення такого повідомлення ОСОБА_2 . У такому разі сторони зобов'язані підписати та нотаріально посвідчити додатковий договір щодо розірвання даного попереднього договору. Вказане в даному пункті повернення коштів здійснюється протягом 60 календарних днів з дати підписання та нотаріального посвідчення згаданого додаткового договору про розірвання цього попереднього договору. Витрати на оформлення, нотаріальне посвідчення (реєстрацію) такого договору про розірвання несе та сторона, з вини якої відбулося розірвання, втрати чинності або унеможливилось виконання попереднього договору.
9 листопада 2023 року ТОВ "ВКФ Фарби України" направило ОСОБА_2 письмове повідомлення про розірвання попереднього договору від 25 червня 2014 року. У повідомленні, крім іншого, зазначалось про необхідність узгодження дати, часу та місця підписання додаткового договору щодо розірвання попереднього договору, оскільки умовами попереднього договору, як обов'язкову умову розірвання попереднього договору, визначено укладення та нотаріальне посвідчення додаткового договору про розірвання попереднього договору (а.с. 10-11).
Встановлено, що зазначене повідомлення не отримано ОСОБА_2 (а.с. 12).
Позиція суду апеляційної інстанції
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 635 ЦК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.
Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.
Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
Відповідно до частини 3 статті 635 ЦК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Відповідно до пункту 1.2. попереднього договору від 25 червня 2014 року, сторони обумовили, що укладення основного договору має відбутися в строк до 30 червня 2015 року.
Проте, в зазначений строк, тобто до 30 червня 2015 року, основний договір укладений не був.
Відтак, зобов'язання, встановлені попереднім договором від 25 червня 2014 року були припинені з 1 липня 2015 року.
Аналіз змісту вказаного пункту попереднього договору не вказує на зміну кінцевого строку укладення основного договору або на пролонгацію дії попереднього договору в зв'язку з не укладенням основного договору в строк, визначений пунктом 1.2 цього договору.
ТОВ "ВКФ Фарби України" звернулося до суду з позовом у листопаді 2023 року, тобто після того, як попередній договір припинив свою дію на підставі частини 3 статті 635 ЦК України, що виключає можливість задоволення вимог про його розірвання.
Виходячи з фактичних обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову ТОВ "ВКФ Фарби України" про розірвання попереднього договору з підстав заявлених у ньому.
Посилання у апеляційній скарзі на те, що розірвання попереднього договору сприятиме убезпеченню позивача від подальшого можливого ініціювання ОСОБА_2 позовних заяв про стягнення з ТОВ "ВКФ Фарби України" грошових коштів з урахуванням інфляційних витрат, пені, відсотків, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки зобов'язання припинилось в силу закону і додаткового розірвання такого зобов'язання рішенням суду не вимагається.
Інші доводи апеляційної скарги є не суттєвими, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, які передбачені статтею 376 ЦПК України, як підстави для скасування рішення суду.
Колегія суддів враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїз Торія проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain, серія A, № 303-A, §§29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaariv. Finland, №49684/99, §2)).
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги ТОВ "ВКФ Фарби України" без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Фарби України", подану представником Мороз Світланою Сергіївною , залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 1 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий
Судді: