03 грудня 2024 року справа № 580/8568/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу №580/8568/23 за позовом ОСОБА_1 (с. Чичиркозівка, Звенигородський район, Черкаська область, 20244, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (м. Черкаси, вул. Смілянська 23, 18001, ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, ухвалив рішення.
І. ПРОЦЕДУРА / ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ
18.09.2023 вх. №39674/23 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 17.07.2023 №971090146155 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, а саме у зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян», які постраждали унаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), починаючи з 19.12.2022.
Ухвалою суду від 19.09.2023 прийнята позовна заява до розгляду, відкрите провадження у справі, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), ухвалою від 13.10.2024 зупинене провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі № 240/32706/21, 22.10.2024 провадження поновлене.
Відповідно до ч.2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України. Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.258 КАС України). Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом не здійснюється.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
В обґрунтуванні позовних вимог зазначається, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 у справі №580/1289/23 відповідачем повторно розглянуто заяву від 19.12.2022 про нарахування підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонерові, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення та прийняте рішення (індивідуальний акт) від 17.07.2023 № 971090146155 про відмову у перерахунку пенсії. Вважаючи рішення (індивідуальний акт) Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області протиправним та таким, що порушує майнове право, позаяк є постраждалим унаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), зареєстрований і проживає в населеному пункті, що відповідно до переліку населених пунктів, віднесених до зони радіоактивного забруднення унаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджених постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року № 106, віднесений до зони гарантованого добровільного відселення.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
Відповідач позовні вимоги не визнав, 05.10.2023 вх. №42480/23 подав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що позивач отримує щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, а отримання доплат за кількома підставами є порушенням пункту 15-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому відсутні підстави для доплати, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення в розмірі двох мінімальних заробітних плат. Конституційним Судом України визнано неконституційним виключення статті 39 Закону №796-ХІІ, однак викладення статті 39 Закону №796-ХІІ, в редакції Закону №987 - VIII Конституційним Судом України не визнавалось неконституційним, вказана норма не скасовувалась іншим законом, а тому зміни внесені Законом № 987-VIII є чинними, тому позивач не має права на доплату встановлену статтею 39 Закону №796-ХІІ у розмірі.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
У справі 580/1289/23 (ЄДРСР 110799598) суд встановив, що позивач ОСОБА_1 має статус особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 1) відповідно до посвідчення від 26.03.2019 серії НОМЕР_2 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію по інвалідності, захворювання, пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС (посвідчення від 28.01.2004 серії НОМЕР_3 - має статус особи з інвалідністю 3 групи).
Зідно з довідкою виконавчого комітету Ватутінської міської ради від 08.12.2022 №142, що видана на підставі господарських книг Чичиркозівської сільської ради з 1977 до 1985 роки; з 1986 до 1990 роки; 1991-2022 роки; Будинкової книги, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в селі Чичиркозівка Звенигородського району Черкаської області в період з 01.01.1977 до 08.02.1987; 09.1988 до теперішнього часу. Відповідно до постанови КМУ від 23.07.1993 №106 село Чичиркозівка віднесено до 3-ї зони радіаційного забруднення зони добровільного та гарантованого відселення.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 у справі №580/2389/23 (ЄДРСР 110799598) адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнив частково, зокрема: зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву від 19.12.2022 ОСОБА_1 про нарахування підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонерові, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення та прийняти мотивоване рішення (індивідуальний акт) з урахуванням висновків суду.
На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 у справі №580/2389/23, що набрало законної сили 09.06.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 від 19.12.2022 про нарахування підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонерові, який проживає в зані гарантованого добровільного відселення, за результатом розгляду рішенням (індивідуальний акт) від 17.07.2023 №971090146155 відмовлено у перерахунку пенсії.
Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в рішенні (індивідуальний акт) від 17.07.2023 №971090146155, зазначив про відсутність підстав для доплати згідно статті 39 Закону №796.
Вважаючи рішення (індивідуальний акт) відповідача від 17.07.2023 протиправним, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права на пенсійне забезпечення.
Розглянувши подані документи і матеріали, перевіривши аргументи щодо обставин справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з огляду на таке.
V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 39 Закону № 796-ХІІ у редакції, чинній до 01.01.2015, громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25% від розміру мінімальної заробітної плати.
28.12.2014 прийнятий Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" № 76-VIII (набрав чинності 01.01.2015), підпунктом 7 пункту 4 розділу І якого внесено зміни до Закону № 796-ХІІ шляхом виключення статей 31, 37, 39 та 45.
04.02.2016 прийнятий Закон № 987-VIII "Про внесення зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 987-VIII), який згідно з розділом ІІ "Прикінцеві положення" (набрав чинності з 01.01.2016) і яким включено до Закону № 796-ХІІ статтю 39 такого змісту: "громадянам, які працюють у зоні відчуження, встановлюється доплата у порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України".
Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 №6-р/2018 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону № 76-VІІІ. Вирішено, що положення підпункту 7 пункту 4 розділу І Закону № 76-VІІІ, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
В Рішенні Конституційного Суду України встановлений порядок виконання щодо застосування статей 53 і 60 Закону № 796-ХІІ у редакціях, чинних до внесення змін Законом № 76-VIII, проте застережень щодо порядку застосування статті 39 Закону № 796-ХІІ вказане Рішення не містить.
Конституційний Суд України у Рішенні від 13.05.1997 № 1-зп висловив позицію, згідно з якою закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
З 17.07.2018 відновлено дію редакції статті 39 Закону № 796-ХІІ, що була чинною до 01.01.2015, що за своїм змістом та правовим регулюванням передбачала доплати значно більшим категоріям осіб, ніж це передбачено цією ж статтею у редакції Закону №987-VIII, і яка відновлює соціальні виплати тим особам, право на доплати яким не передбачено із включенням статті 39 Законом № 987-VIII.
Стаття 39 Закону № 796-ХІІ (у редакції Закону № 987-VIII, чинна з 01.01.2016), врегульовує питання доплат виключно особам, які працюють у зоні відчуження, однак редакція статті 39, що була чинна до 01.01.2015, урегульовувала питання здійснення доплат таким категоріям громадян: 1) особам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення (у зоні безумовного (обов'язкового) відселення, у зоні гарантованого добровільного відселення, у зоні посиленого радіоекологічного контролю); 2) непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях; 3) студентам, які там навчаються; 4) пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення; 5) громадянам, які працюють у зоні відчуження, а також у зоні безумовного (обов'язкового) відселення після повного відселення жителів.
Відновлення дії попередньої редакції нормативно-правового акта - статті 39 Закону № 796-ХІІ до внесення змін Законом № 76-VIII, спричиняє колізію правозастосування з огляду на чинність з 01.01.2016 статті 39 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону № 987-VIII. Водночас ця колізія має вирішуватися з додержанням принципу верховенства права (статті 3, 8 Конституції України та статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України) в частині визнання людини, її прав та свобод найвищими цінностями, які визначають зміст та спрямованість держави, з урахуванням дискреції держави щодо визначення порядку та розміру гарантій, зумовленої фінансово-економічними можливостями для збереження справедливого балансу між інтересами особи та суспільства, без порушення сутності відповідних прав.
Такий підхід до розуміння наслідків визнання неконституційними нормативно-правових актів (або окремих положень) та усунення колізії, що виникла внаслідок цього, забезпечує стабільність конституційного ладу в Україні, гарантування конституційних прав і свобод людини і громадянина, цілісність, непорушність та безперервність дії Конституції України, її верховенство як Основного Закону держави на всій території України.
З 17.07.2018 відновлено дію статті 39 Закону № 796-ХІІ у редакції, що діяла до 01.01.2015 в частині, яка не змінена Законом № 987-VIII, тому стаття 39 Закону № 796-ХІІ (доплата громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення) із 17.07.2018 має такий зміст: громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: - у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; - у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Велика Палата Верховного Суду виснувала, що з моменту ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 відновлено право позивача на отримання підвищення до пенсії, як пенсіонеру, який не працює і проживає на території радіоактивного забруднення - у зоні гарантованого добровільного відселення, на підставі статті 39 Закону № 796-ХІІ.
Із урахуванням дії темпоральних правил (принцип дії закону в часі) у разі колізії нормативних актів одного рівня юридичної ієрархії (суперечність один одному двох або більше чинних нормативних актів, прийнятих стосовно одного й того самого питання) застосовується акт, виданий пізніше, як у разі, коли про скасування попереднього акта (його приписів) прямо зазначено в новому нормативному акті, так і у разі, коли таких застережень немає.
Суд зазначає, що у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 р. № 1774-VІІІ, мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина, зокрема, для обчислення підвищення до пенсії пенсіонерам, які не працюють і проживають на території радіоактивного забруднення, право на яке у таких осіб виникло на підставі статті 39 Закону № 796-ХІІ (у редакції, що діяла до 01.01.2015). Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 р. № 1774-VІІІ, прийнятий у часі пізніше від Закону № 796-ХІІ, а тому повинна застосовуватися визначена ним розрахункова величина - прожитковий мінімум для працездатних осіб.
Такий висновок не суперечить положенням статті 71 Закону № 796-ХІІ, згідно з якими дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону, оскільки положення пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визначають нову розрахункову величину, яка належить до застосування під час реалізації положень, зокрема статті 39 Закону № 796-ХІІ, тобто правовий наслідок призупинення дії правової норми при цьому не настає. Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 27.06.2024 у справі № 460/43499/22.
Відповідно до ч 2-3 ст. 2 Закону “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 791а-ХІІ) повноваження щодо установлення меж цих зон, визначення переліку населених пунктів, які відносяться до конкретної зони радіоактивного забруднення, делеговані Кабінету Міністрів України. Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення затверджено постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 № 106. Відповідно до додатку 1 Переліку - с. Чичиркозівка, Звенигородський район, Черкаська область, де проживає позивач, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення (3 зона).
Відповідно до п. 2 розділу І Закону № 76-VІІІ статтею 2 Закону № 791а-ХІІ внесено зміни, якими абзац 5 ч. 2 ст. 2 цього Закону виключено. Зазначені зміни набрали законної сили 01.15.2015. З 01.01.2015 ст. 2 Закону № 791а-ХІІ визначає такі категорії зон радіоактивного забруднення територій: зона відчуження - це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році; зона безумовного (обов'язкового) відселення - це територія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами, з щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 15,0 Кі/км2 та вище, або стронцію від 3,0 Кі/км2 та вище, або плутонію від 0,1 Кі/км2 та вище, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 5,0 мЗв (0,5 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період; зона гарантованого добровільного відселення - це територія з щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15,0 Кі/км2, або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км2, або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км2, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Право бути почутим, або право голосу, є одним із ключових принципів процесуальної справедливості. Ним вимірюється повага до особи, до її гідності, причому не тільки під час якогось процесу. Цей принцип є важливим під час вирішення процедурних питань в управлінській сфері. Якщо право особи бути почутою не забезпечується, то не виконується й процесуальна справедливість, значить, будь-який акт чи дія органів публічної влади є нікчемними ( ОСОБА_2 . З повагою до особи / https://zib.com.ua/ua/print/132873-osnovni_principi).
Згідно, переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення, затверджено постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року № 106, за якою с. Чичиркозівка Звенигородського району Черкаської області, де проживає позивач, віднесено до зони гарантованого (добровільного) відселення.
Суд дійшов висновку, що норма пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 р. № 1774-VІІІ (у частині інших виплат, щодо яких не застосовується мінімальна заробітна плата як розрахункова величина) поширюється на підвищення (доплату) до пенсій пенсіонерам, які не працюють і проживають на території радіоактивного забруднення, а отже розмір підвищення до пенсії таким пенсіонерам на підставі статті 39 Закону № 796-ХІІ (у редакції, яка діяла до 01.01.2015) встановлюється із застосуванням як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня відповідного календарного року, а не мінімальної заробітної плати, тому вимога зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, а саме у зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян», які постраждали унаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), починаючи з 19.12.2022 не належить до задоволення як необгрунтована і така, що не є похідною до першої вимоги щодо індивідуального акта у контексті обраного самостійного способу захисту відповідно до п.2 ч.1 ст.5 КАС України.
Беручи до уваги, що доплата до пенсії, передбачена статтею 39 Закону № 796-ХІІ, встановлюється за проживання на території радіоактивного забруднення, а станом на день звернення до суду із цим позовом, с. Чичиркозівка Звенигородського району Черкаської області відноситься до території радіоактивного забруднення, тому позивач, відповідно є особою, яка проживає на такій території та має право на таку доплату з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня відповідного календарного року .
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінюючи рішення (індивідуальний акт) від 17.07.2023 відповідача про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 за критеріями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про протиправність, позаяк відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, недобросовісно/несправедливо, без врахування необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення у контексті обов'язків належного врядування, позаяк не сприяв позивачеві у реалізації майнового права у сфері пенсійного забезпечення - повторно немотивовано відмовив у здійсненні перерахунку пенсії.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Відповідно до ч.1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом, не повинен виходити за межі цих вимог. Суд зв'язаний предметом і обсягом заявлених вимог (постанова Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 824/399/17-а).
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд встановив і визнає рішення (індивідуальний акт) від 17.07.2023 №971090146155 Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області протиправним, позаяк відповідач не сприяв позивачеві у реалізації майнового права у сфері пенсійного забезпечення із дотримання порядку, умов щодо зміни розміру пенсії у контексті легітимного очікування позивача, тому належить скасуванню.
У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч.3 ст.245 КАС України).
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п.19 ч.1 ст.4 КАС України).
У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття.
Суд вважає, що належить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 як пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, пенсії на підставі статті 39 Закону № 796-ХІІ з величини прожиткових мінімумів для працездатних осіб (згідно з законом про Державний бюджет України на відповідний рік) з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 17.07.2023.
VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору (посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 1) від 26.03.2019 серії НОМЕР_2 ) відповідно до п.10 ч.1 статті 5 Закону України “Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674, то відсутні підстави для розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
Керуючись ст.2, 90, 242-246 ,255, 258, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 17.07.2023 №971090146155 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення, пенсії на підставі статті 39 Закону № 796-ХІІ з величини прожиткових мінімумів для працездатних осіб (згідно з законом про Державний бюджет України на відповідний рік) з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 17.07.2023.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 “Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».
Копію рішення направити сторонам справи:
позивач: ОСОБА_1 [с. Чичиркозівка, Звенигородський район, Черкаська область, 20244, РНОКПП НОМЕР_1 ];
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області [вул. Смілянська 23, м.Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538].
Рішення суду складене 03.12.2024.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА