Справа № 560/12633/24
іменем України
04 грудня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 , з 28.02.2022 року по 12.05.2023 року грошового забезпечення із врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінети Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати підвищення) та премії, одноразової грошової допомоги при звільненні, премії за особистий внесок у загальні результати служби, матеріальної допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористану основну та додаткову відпустку, з урахуванням виплачених сум; та не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , додаткової винагороди згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов'язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» та постановою Кабінету міністрів України від 22 лютого 2022 року за №168 за період виконання бойового (спеціального) завдання, а саме з лютого 2023 року по січень 2024 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 перерахувати та виплати ОСОБА_1 , з 28.02.2022 року по 12.05.2023 року грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і встановленого законом на 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінети Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького склади та деяких інших осіб», а також зробити перерахунок процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, одноразової грошової допомоги при звільненні, премії за особистий внесок у загальні результати служби, матеріальної допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористану основну та додаткову відпустку, з урахуванням виплачених сум та з урахуванням індексації грошового забезпечення, та зробити перерахунок у зв'язку з цим усіх інших отриманих виплат під час проходження військової служби; та нарахувати та виплати ОСОБА_1 , додаткову винагороду згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов'язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» та постановою Кабінету міністрів України від 22 лютого 2022 року за №168 за період виконання бойового (спеціального) завдання, а саме за період з лютого 2023 року по січень 2024 року.
В обґрунтування позову вказує, що після прийняття постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, якою скасований пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103), посадовий оклад та оклад за військовим (спеціальним) званням, усі щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення, а також усі інші належні позивачу за спірний період виплати повинні бути обраховані з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 та відповідного тарифного коефіцієнта. Проте, відповідач здійснив розрахунок з прожиткового мінімуму, встановленого станом на 01.01.2018, що зумовило проведення виплат у заниженому розмірі. Крім того, відповідачем не виплачено додаткову винагороду згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2022 №168. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що за спірний період з 28.02.2022 по 12.05.2023 відсутні підстави для врахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 роки, оскільки розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Тобто можна зробити висновок, що при розрахунку посадового окладу необхідно застосовувати суму 1762 гривні (прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018). Також зазначає, що у зв'язку із відсутністю у ІНФОРМАЦІЯ_3 документів, які підтверджують виконання військовослужбовцем ОСОБА_1 бойових (спеціальних) завдань, підстави для виплати додаткової винагороди відсутні. Просить у задоволенні позову відмовити.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою від 03.09.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою від 18.11.2024 в задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про залишення позову без розгляду відмовлено.
Ухвалою від 18.11.2024 витребувано додаткові докази.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Позивач з 28.02.2022 року по 01.06.2024 року проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_4 . ІНФОРМАЦІЯ_5 перебуває на фінансовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_6 . Згідно з наказом від 01.06.2024 року за №163 позивача звільнено з військової служби з 01.06.2024.
ОСОБА_1 звернувся до відповідача із запитом, в якому просив перерахувати та виплатити з 28.02.2022 року по 12.05.2023 року грошове забезпечення, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, що визначити шляхом множення розміру мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки), доплати, підвищення) та премії, та виплату додаткової винагороди за виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2022 №168. Однак, листом від 12.07.2024 позивача повідомлено, що підстав для задоволення вимоги немає.
Вважаючи вказану бездіяльність протиправною та такою, що порушує його права, позивач звернувся з позовом до суду.
IV. ОЦІНКА СУДУ
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною четвертою статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704) передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 103, пунктом 6 якої пункт 4 Постанови №704 викладений в такій редакції: " 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 пункт 6 Постанови № 103 визнаний нечинним.
За змістом частини 2 статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Доводи відповідача щодо відсутності підстав для такого перерахунку у зв'язку з відсутністю відповідних змін у постанові Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" суд вважає необґрунтованими, оскільки з урахуванням положень частини 2 статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, пункт 4 цієї Постанови в редакції пункту 6 Постанови № 103 від 21.02.2018 втратив чинність з 29.01.2020 (дати ухвалення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18).
Враховуючи викладене, обчислення та виплата відповідачем позивачу грошового забезпечення позивача з 28.02.2022 по 12.05.2023, а також всіх інших належних йому за цей період додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018, є неправомірними.
Отже, з метою захисту порушеного права позивач слід зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу грошове забезпечення за період за період з 28.02.2022 по 12.05.2023, а також всі інші належні за цей період додаткові види грошового забезпечення (щомісячні та разові), з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого, відповідно, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, з урахуванням виплачених сум.
Разом з тим, суд зазначає, що позивач не звертався до відповідача із вимогою про нарахування та виплату грошового забезпечення та інших додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням індексації грошового забезпечення.
Як наслідок, відповідач не відмовляв позивачу у вказаному. У позовній заяві також відсутнє обґрунтування цієї частини позовних вимог та будь які докази на підтвердження порушень з боку відповідача.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.
Щодо виплати додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ №168 в розмірі 30000 грн на місяць, починаючи з лютого 2023 року по січень 2024 року, суд зазначає наступне.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України.
Станом на час розгляду справи, воєнний стан не скасований і не припинений.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, та передбачає надання відповідним органам влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відведення загрози, відсічі збройній агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі встановлює та визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану від 28.02.2022 року № 168 (далі Постанова № 168), в редакції Постанови від 20.01.2023 року № 43, чинної з 21.01.2023 року, установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством оборони, але не більше ніж до 50000 гривень.
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Згідно з пунктом 2-1 Постанови №168, в редакції Постанови від 20.01.2023 року № 43, чинної з 21.01.2023 року, установлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260, доповнено розділом XXXIV Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану, згідно з наказом Міністерства оборони № 44 від 25.01.2023 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 року за № 177/39233, та який набрав чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з 01.02.2023 року (далі - Порядок № 260).
Відповідно до пункту 2 розділу XXXIV Порядку № 260, на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
- 30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):
- у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління);
- з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями;
- із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.
Військовослужбовцям, які в установленому законодавством порядку відряджені до складу військових адміністрацій у районах ведення воєнних (бойових) дій для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, виплата додаткової винагороди здійснюється у розмірі 30 000 гривень.
Райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України (пункт 3 розділу XXXIV Порядку № 260).
Відповідно до пункту 4 розділу XXXIV Порядку №260, підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
- бойовий наказ (бойове розпорядження);
- журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців (далі - відряджені військовослужбовці) у бойових діях або заходах, командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців (пункт 5 розділу XXXIV Порядку № 260).
Перелік органів військового управління (штабів угруповання військ (сил)), включених до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, що мають право підтверджувати безпосередню участь у бойових діях або заходах відряджених до цих органів військовослужбовців, затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України (пункт 6 розділу XXXIV Порядку № 260).
Отже, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану від 28.02.2022 року № 168, в редакції Постанови від 20.01.2023 року № 43, чинної з 21.01.2023 року, установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.
При цьому, пунктом 2-1 Постанови № 168, в редакції Постанови від 20.01.2023 року № 43, чинній з 21.01.2023 року, установлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.
Керуючись пунктом 2-1 Постанови №168, до Порядку № 260 були внесені зміни, та пунктом 2 розділу XXXIV Порядку № 260, передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з Постановою № 168 виплачується в таких розмірах: 30000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань), зокрема, з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями.
Так, спірним питанням в цій справі є наявність у позивача права на отримання додаткової грошової винагороди у розмірі 30 000 грн, відповідно до постанови КМУ №168, за виконання завдання - протиповітряного прикриття об'єктів критичної, енергетичної інфраструктури у місті Хмельницькому - об'єкт ПС 330 кВт м. Хмельницький.
28.04.2023 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №415 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру об'єктів критичної інфраструктури, включення об'єктів до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури, доступу та надання інформації з нього».
Відповідно до названої постанови, держателем та адміністратором Реєстру є уповноважений орган у сфері захисту критичної інфраструктури України. Він здійснює облік, узагальнення, систематизацію, аналіз та надання інформації з Реєстру, а також відповідає за внесення (та виключення) інформації про ОКІ в Реєстр.
Під час дії воєнного стану та 12 місяців після його припинення чи скасування уповноваженим органом у сфері захисту критичної інфраструктури України є Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України.
З метою повного та всебічного з'ясування обставин у справі, ухвалою суду від 18.11.2024 року у Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України витребувано додаткові докази, а саме:
- інформацію з Реєстру об'єктів критичної інфраструктури з приводу того, чи віднесений об'єкт енергетичної інфраструктури ПС 330 кВт м. Хмельницький до об'єктів критичної інфраструктури з лютого 2023 року по січень 2024 року.
29.11.2024 від Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України на виконання вимог ухвали надійшов лист, в якому зазначено, що повідомлень про внесення до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури об'єкта енергетичної інфраструктури ПС 330 кВт м. Хмельницький у період до січня 2024 року, не надходило. У зв'язку з чим інформація щодо об'єкта енергетичної інфраструктури ПС 330 кВт м. Хмельницький в зазначений період до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури не вносилась.
Отже, оскільки об'єкт, охорону та оборону якого здійснював позивач, не є об'єктом критичної інфраструктури, тому позивач не набув права отримання додаткової винагороди, визначеної постановою КМУ №168, у розмірі 30 000 грн.
Наявність інших підстав для виплати додаткової винагороди, що передбачені Постановою № 168 та Порядком № 260, матеріалами справи не підтверджено.
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Разом з тим, суд звертає увагу, що спір у цій справі стосується нарахування та виплати грошового забезпечення, що також є заробітною платою.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Однак, суд встановив, що при зверненні до суду з цим позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Таким чином, сплачений судовий збір підлягає поверненню з державного бюджету за клопотанням позивача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 28.02.2022 по 12.05.2023, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (щомісячних та одноразових), з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого, відповідно, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 28.02.2022 по 12.05.2023, а також всі інші належні йому за цей період додаткові види грошового забезпечення (щомісячні та одноразові), з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого, відповідно, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 )
Головуюча суддя Д.Д. Гнап