справа № 361/11596/24
провадження № 3/361/5342/24
04.12.2024 м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Сіренко Н.С., розглянувши матеріали, що надійшли з Броварського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштованого, учасника бойових дій,
за ст. 173 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 243831 від 14.11.2024 ОСОБА_1 19.10.2024 об 11-00 годині поблизу будинку АДРЕСА_2 , «висловлювався нецензурними словами на адресу ОСОБА_2 , чим порушував публічний порядок і спокій громадян», чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що протокол відносно нього складено безпідставно. Дійсно, 19.10.2016 у нього виник конфлікт з сусідкою ОСОБА_2 (з якою він не розмовляє вже близько 20 років), яка сама цей конфлікт і спровокувала, неадекватно відреагувавши на його зауваження щодо побутового питання (розміщення рослинного сміття під парканом ОСОБА_1 ), а після того, як сусідка сказала, що він гірший, ніж російський солдат, ОСОБА_1 , будучи учасником бойових дій під час захисту України від російської агресії не стримався та назвав її лайливим словом (яким називають самицю свійського собаки).
Представник ОСОБА_1 адвокат Клименко І.А. в судовому засіданні заявив клопотання про закриття даної справи в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Просить врахувати виключно позитивну характеристику ОСОБА_1 за місцем його проживання, в якій зазначено, що він громадський порядок не порушує, не конфліктний, ввічливий в спілкування, приймає участь у громадській діяльності будинку, а також те, що він являється учасником бойових дій та отримав захворювання, пов'язані з проходженням військової служби.
Потерпіла ОСОБА_2 повідомила суду, що із сусідом ОСОБА_1 склалися напружені стосунки вже тривалий час, 19.10.2024 вона була у себе на городі, коли останній почав конфлікт щодо скошеної трави, обзивав її нецензурною лайкою. Свідки цього конфлікту відсутні, однак і наступного дня він також обзивав ОСОБА_2 нецензурною лайкою, після конфлікту із сусідом на її телефон почали приходити погрози, ОСОБА_2 вважає ОСОБА_1 причетним до цих погроз.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , доводи його представника адвоката Клименка І.А., пояснення потерпілої ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення виходячи з наступного.
За змістом статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких посадова особа у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, речовими доказами, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Із матеріалів справи про адміністративні правопорушення вбачається, що на підтвердження зазначених в протоколі обставин, долучені наступні документи:
- протокол про адміністративне правопорушення серія ВАД № 243831 від 14.11.2024 про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП;
- протокол прийняття заяви від ОСОБА_3 про вчинене кримінальне правопорушення та її письмовими поясненнями від 23.10.2024, з яких вбачається, що 19.10.2024 її сусід ображав нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, а також 22.10.2024 почали телефонувати з м.т. 0920922105 та погрожувати фізичною розправою;
- пояснення ОСОБА_1 від 14.11.2024, в яких зазначив про конфлікт між ним та сусідкою по дачі, в ході якого остання принизила його як військового ЗСУ, після чого він висловився в її адресу нецензурними словами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом захисту від неправомірних посягань в даному випадку є громадський порядок, тобто система суспільних відносин, які складаються і розвиваються в громадських місцях під впливом правових та соціальних норм, спрямованих на забезпечення нормального функціонування установ, організацій, громадських об'єднань, праці й відпочинку громадян, повагу до їх честі, людської гідності та громадської моралі.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протистояти себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. За відсутності такого мотиву, не може бути дрібного хуліганства. Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Таким чином, для юридичної оцінки діяння за ст.173 КУпАП обов'язковим є поєднання ознак об'єктивної сторони цього злочину у вигляді порушення громадського порядку та спокою громадян та суб'єктивної сторони, зокрема мотиву явної неповаги до суспільства.
Дії під час сварки або конфлікту утворюють дрібне хуліганство лише за умови наявності хуліганського мотиву, тобто внутрішнього спонукання особи порушити не тільки громадський порядок, але й проявити неповагу до суспільства чи окремої особи без вагомих на те причин, чого в судовому засіданні не встановлено.
Разом з тим, в даному випадку відсутні такі суб'єктивні ознаки, як мотив і умисел, спрямовані на порушення громадського порядку, котрі є основними критеріями, які відрізняють дрібне хуліганство від суміжних правопорушень.
Як встановлено в ході судового розгляду справи, конфлікт між особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 , виник на ґрунті тривалих особистих неприязних відносин, відбулася обопільна сварка, а тому вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутні будь-які порушення громадського порядку і спокою громадян, оскільки такі дії останнього вчинені з особистих, а не з хуліганських мотивів, та не спрямовані на вчинення хуліганських дій, тобто на порушення громадського порядку і спокою громадян.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово наголошував на тому, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Недоведені подія та вина особи, прирівнюється до доведеної невинуватості цієї особи.
Враховуючи викладене, вважаю, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП не доведена належними доказами поза розумним сумнівом, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 173, 247, 283, 284 КУпАП, суд -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю події і складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом 10 діб з моменту її винесення.
Суддя Н. С. Сіренко