26.11.2024 Єдиний унікальний номер 205/3784/23
Провадження № 2/205/1586/24
26 листопада 2024 року місто Дніпро
Ленінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючої судді Костромітіної О.О.,
за участю секретаря судового засідання Виговської Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виключення відомостей про батьківство з актового запису про народження дитини,
В провадженні Ленінського районного суду міста Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виключення відомостей про батьківство з актового запису про народження дитини.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явилася, про день, часта місце розгляду справи була неодноразово повідомлена належним чином.
Відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з ч.ч. 6, 9 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Також, суд викликає або повідомляє учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Відповідно до п. 2, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи та день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
У своєму позові позивач ОСОБА_1 зазначає адресу проживання АДРЕСА_1 .
Як вбачається з матеріалів справи судові повістки, які направлялися на вказану вище поштову адресу позивача ОСОБА_1 , нею не отримуються та повертаються до суду з довідкою поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з «закінченням терміном зберігання». Також, на електрону пошту позивача ОСОБА_1 , яка зазначена у позові, неодноразово були направлені судові повістки, що підтверджується довідкою про доставку, яка міститься в матеріалах справи. Отже, судом вжиті усі заходи належного повідомлення позивача ОСОБА_1 про день, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Частиною 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України позовна заява залишається без розгляду у випадку, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки.
У випадку повторної неявки позивача до суду, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Для застосування зазначених наслідків неявки позивача в судове засідання правове значення має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Зазначений висновок міститься в постанові Верховного Суду від 27.03.2020 року у справі № 522/22303/14-ц.
Законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.03.2021 року у справі № 558/9/18.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , неодноразово, належним чином була повідомлена про дати, час та місце проведення підготовчих судових засідань, які призначалися на 17.05.2023 року, 03.07.2023 року, 02.08.2023 року, 04.12.2023 року, 09.07.2024 року, 16.08.2024року та проведення судових засідань щодо розгляду справи по суті, які призначалися на 21.10.2024 року та 26.11.2024 року, у вказані судові засідання не з'явилася, заяву про відкладення розгляд справи або заяву про розгляд справи у її відсутності до суду не подавала.
З урахуванням вищевикладених норм права, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини без розгляду, оскільки позивач, належним чином повідомлена, повторно не з'явилася в судове засідання та не повідомила про причини неявки.
Роз'яснити позивачу, що залишення позову без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду після усунення умов, що стали підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись п. 5 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини про стягнення заборгованості залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О.Костромітіна